КИЇВ — 29 травня 2020 року. Нова редакція проєкту Закону України «Про акціонерні товариства» — ключова тема для обговорення, ініційованого Комітетом АПУ з корпоративного права та фондового ринку спільно з ГО «Цивілістична платформа» та кафедрою цивільного права КНУ ім. Тараса Шевченка. Модераторка вебінару - Анна Бабич, Голова Комітету АПУ з корпоративного права та фондового ринку, партнерка ЮФ Aequo.

Восени минулого року був зареєстрований законопроєкт №2493. Його інціатором став парламентський Комітет з питань економічного розвитку, а авторами стали народні депутати Комітету: Роксолана Підласа, Ярослав Железняк та Aндрій Жупанин. За словами пана Жупанина, закон про АТ може бути розглянутий вже невдовзі. Наразі він уже без жодних проблем пройшов перше читання на Комітеті та готовий до процедури голосування у Верховній Раді в першому читанні.

Та досі експертне середовище не повністю усвідомлює необхідність прийняття закону саме в новій редакції. Отже, навіщо?

Першим відповів на це питання Максим Лібанов, член НКЦПФР, співавтор законопроєкту. За його словами, проєкт закону в багатьох момент справді повторює структуру редакції чинного закону про АТ. Та він підкреслив, по-перше, мова не йде про «революцію», аналогічній прийняттю першого Закону. Проте, нова редакція, вміщує низку базових ідей:

1. Суттєве його оновлення. За словами експерта, за 12 років з моменту прийняття Закону – новацій з’явилося безліч. Проте, оновлювати старий Закон вже просто неможливо, тому потрібно виходити на суттєво новий рівень, саме за допомогою нової редакції.

2. Запровадження диспозитивності регулювання, де це є можливим. Так, попередні законопроєкти про зміни щодо АТ були спрямовані на запровадження додаткових вимог і обов’язкових регламентів до АТ. Метою ж поточної редакції є дозвіл акціонерам самостійно обирати формат взаємодії, з огляду на власну зручність.

Крім того, акціонерам буде запропонований також вибір між однорівневим та дворівневим управлінням. 

Таким чином, ключовою метою нової редакції закону є саме можливість впорядкування та систематизації наявних норм та нових. Серед інших основних його змін експерт назвав:

1. Можливість проведення загальних зборів із застосуванням електронного голосування;

2. Прогрес України в рейтингу Doing Business;

3. Фідуціарні обов'язки посадових осіб;

4. Конкурентна вимога щодо обов'язкового продажу акцій;

5. Злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення товариства. Приведення у відповідність до європейського законодавства;

6. Облік часток ТОВ у центральному депозитарії та 7. корпоративне управління у професійних учасниках.

Інна Спасибо-Фатєєва, д.ю.н, професорка, членкиня-кореспондентка НАПрН України,  підкреслила, що детальний аналіз провести зробити ще було неможливо, тим більше що законодавці повністю усунули від процесу розробки законопроєкту науковців. Тим не менше, надала власну, наукову оцінку запропонованим змінам: необхідність прийняття змін в якості Закону, їх системність та навела економічний аналіз законопроєкту.

Так, вона погодилася з повною застарілістю «старого закону». Проте, недосконалість та застарілість мають бути системними – лише тоді, за словами експертки, можна говорити про прийняття нового Закону.

В обговоренні взяла участь і Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду. За її словами проєкт закону про АТ є ідеальним втіленням того, що пропонувалося науковцями ще в 2004 році. Вона розкрила тему саме обов’язків посадових осіб акціонерних товариств, запропонувавши редакцію або повну заміну статей законопроєкту.

Всі записи вебінарів від АПУ можна переглянути за посиланням. Підписуйтеся на наші сторінки сторінках у мережах Facebook, Youtube, Instagram, LinkedIn, а також Телеграм-канал АПУ та слідкуйте за оновленнями на нашому сайті. Про всі оновлення ми повідомляємо в режимі реального часу.