КИЇВ – 29 травня 2020 року. Ми підготували наступну серію відповідей на запитання учасників онлайн-зустрічі в межах вебінарів із суддями ВС, присвячену другому блоку запитань щодо судової практики у справах про банкрутство. Відповіді надав Сергій Жуков, д.ю.н., суддя-спікер КГС у складі ВС.

Поза кадром. Про банкрутство від судді ВС Сергія Жукова. Частина 1

— Банкрутство фізичних осіб в Україні — це належний захід захисту прав кредиторів чи хитрий хід ухилення від виконання зобов’язання?

— Це можливість для фізичних осіб і їх кредиторів домовитися задля того, щоби боржник позбавився тягаря боргу, а кредитор отримав часткове чи повне задоволення своїх вимог.

— Якою є відповідальність керівника та учасників в процесі банкрутства?

— Солідарна відповідальність керівника

Відповідно до ч. 6 ст. 34 КУПБ, боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення керівником боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначеної особи.

Субсидіарна відповідальність

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 61 КУПБ, у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

— Реструктуризація чи мирова угода за валютними кредитами фізичних осіб?

— Реструктуризація є на мою думку правильним і оптимальним способом у вигляді судової процедури у справі про банкрутство, для врегулювання проблем, які виникли за валютними кредитами фізичних осіб.

— Як часто підприємці користуються функцією банкрутства для занулення боргів?

— Такі випадки трапляються. Та тенденції до притягнення винних осіб до субсидіарної та солідарної відповідальності в майбутньому відіб’ють бажання у недобросовісних підприємців (в особі керівників, засновників, учасників, бенефіціарів, власників, та інших) використовувати механізми визначені КУПБ для уникнення відповідальності за несплачені борги.

— Спір про право в КУПБ – що це?

— Боржник у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство може навести свої заперечення проти вимог ініціюючого кредитора, що може слугувати (за відсутності рішення суду) наявністю спору про право між боржником та ініціюючим кредитором.

Встановлення судом у підготовчому засіданні наявності спору про право, характерного для справ позовного провадження, є однією із перешкод для відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас слід зазначити, що відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу заявленої вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність між сторонами спору про право.

— Чи є можливість укладення мирової угоди у процедурі банкрутства?

— Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Судової процедури у справі про банкрутство такої як «Мирова угода» приписами КУПБ не передбачено.

Але можна припустити, що укладення мирової угоди у справі про банкрутство можливе у порядку ст.192 ГПК України з посиланням на наведену ч. 1 ст. 2 КУПБ.

— Чи поширюється на арбітражника законодавство про працю? Яким ще самозайнятим особам платять за відсутності результату робіт?

— Оплата послуг, призначення та усунення арбітражного керуючого визначена приписами КУПБ.

Ч. 1 ст. 30 КУПБ, Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

У разі, якщо призначений арбітражний керуючий не виконує своїх обов’язків, то він може бути відсторонений у порядку передбаченому ч. 4 ст. 28 КУПБ.

— Що означає «постанова про відсутність майна у виконавчому провадженні», якщо у ЗУ «Про виконавче провадження» такої не передбачено?

— п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Підстава – п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», наслідок - ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

— Судовий збір при подачі заяви про банкрутство фізичної особи – платити чи ні?

— Ні. В Законі України «Про судовий збір» не передбачено сплату судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи.

— Проблема мирової угоди в ліквідаційній процедурі

— Є кошти та бажання домовитися з кредиторами задля збереження суб’єкта господарювання – немає жодних проблем. В теорії, можна використати приписи ст.192 ГПК України для укладення мирової угоди з посиланням на ч. 1 ст. 2 КУПБ.

Про санацію

— Добудова житлового будинку за планом санації об’єднання інвесторів будівництва. Ключове.

— Питання потребує конкретизації і уточнень. Наведу один із декількох варіантів.

Забудовник повинен бути в процедурі досудової санації або санації у справі про банкрутство.

Повинен бути план санації, який передбачає участь об’єднання інвесторів будівництва.

Об’єднання інвесторів будівництва обов’язково повинне бути учасником справи про банкрутство в процесуальному статусі «інвестор» і подавати свої пропозиції щодо санації боржника.

— Погодження плану санації. Ключове.

— План санації обов’язково повинен відповідати вимогам ст. 51 КУПБ.

План санації схвалюється забезпеченими та конкурсними кредиторами.

Господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

1. План санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

2. План санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

3. Розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

Постановлення судом ухвали про відмову у затвердженні плану санації не перешкоджає повторному поданню до суду схваленого зборами кредиторів плану санації для його затвердження.

— Про звернення стягнення на заставне майно (після 170 днів). Якщо план санації схвалений кредиторами, але санацію не ввели через карантин.

— Відповідно до приписів абз. 2 ч.8 ст. 41 КУПБ, щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації.

Винятків вказана норма не містить. Тому мораторій після 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном, якщо господарським судом не було винесено ухвалу про введення процедури санації щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів буде припинений автоматично.

— Які існують критерії для визначення неплатоспроможності для застосування досудової санації?

— В приписах ст. 5 КУПБ не наведено критеріїв визначення неплатоспроможності для застосування досудової санації.

Проте, вважаю що можна звернутися до приписів абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУПБ, відповідно до яких, боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Саме ситуація, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності)є на мою думкою критерієм визначення неплатоспроможності для застосування досудової санації.

— Стадія санації вважається завершеною коли суд перейшов до наступної стадії банкрутства. Чи може сплив строку на санацію теж вважатися закінченням цієї стадії?

— Строки проведення процедури санації визначаються планом санації.

Ч. 1 ст. 57 КУПБ, за 15 днів до закінчення строку проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

Ч. 5 ст. 57 КУПБ, за результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

1. Закриття провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; 

2. Припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

3. Схвалення змін до плану санації та продовження строку процедури санації.

Відповідно до ч. 6 ст. 57 КУПБ, якщо зборами кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених частиною п’ятою цієї статті, або таке рішення не подано до господарського суду протягом 15 днів з дня закінчення строку процедури санації, господарський суд розглядає питання про закриття провадження у справі про банкрутство або про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З аналізу вищенаведених норм права можна дійти до висновку, що у разі спливу строку процедури санації і якщо зборами кредиторів не прийнято жодного з рішень, визначених ч. 5 ст. 57 КУПБ, господарський суд або закриває провадження у справі про банкрутство або вводить ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство.

Далі буде.