КИЇВ — 27 травня 2020 року. Ми вже розповідали про те, що з 23 травня діє Закон №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Новації викликали обурення бізнесу, тож ми вирішили детально вивчити кожну з них. Перша частина нашого огляду була присвячена найбільш резонансній темі — КІК-податку. Тепер ми поговоримо про більш приємне — умови звільнення від оподаткування прибутку КІК. Допоміг нам із цим Едуард Голодницький, адвокат з міжнародного права, CEO legaltech проєкту Firm24.

Звільнення від оподаткування прибутку КІК

— Контролюючі особи звільнюються від КІК-податку у разі додержання умов А + В:

1. Між Україною та іноземною юрисдикцією місцеперебування (реєстрації) КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

2. Виконується будь-яка з таких умов:

— КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову ставку податку на прибуток в Україні або меншою за таку ставку не більше ніж на 5 % пунктів;

— частка пасивних доходів КІК становить не більше 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Важливо зазначити, що ефективна ставка податку на прибуток розраховується шляхом ділення суми витрат зі сплати податку на прибуток підприємств на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік та множенням на 100%. Тобто Effective rate = Corporate tax / Earnings before tax * 100%

Наприклад, в САР Гонконг у Ltd з non-HK income номінальна ставка податку становить 16,5%, а ефективна може бути 0%, якщо компанія не отримує доходу з джерел із Гонконгу.

Інший приклад, коли мальтійська податкова служба виплачує через рік кеш-бек у розмірі частини сплаченого корпоративного податку на акціонера мальтійської Ltd, але в такому випадку ефективна ставка буде дорівнювати номінальній.

Щодо пасивних доходів також діє substance-disclaimer: у випадку, якщо частка пасивних доходів КІК становить понад 50% загальної суми доходів КІК із всіх джерел, такі доходи визнаються активними за умови, що КІК:

— фактично виконує суттєві функції;

— несе ризики та використовує активи в операціях, які забезпечують отримання відповідних активних доходів;

— має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Також незалежно від зазначених вище умов (39².4.1 ПК) скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до доходу контролюючої особи у разі, якщо виконується будь-яка з таких умов:

— загальний сукупний дохід усіх КІК однієї контролюючої особи із всіх джерел за даними фінансової звітності не перевищує еквівалент 2 мільйони євро на кінець звітного періоду;

— КІК є публічною компанією. Перелік бірж та вимоги встановлюються КМУ. Звільнення поширюється на всі КІК, включені до консолідованої звітності публічної КІК та інші КІК, пов’язані з публічною КІК в частині дивідендів;

— КІК здійснює благодійну діяльність та не розподіляє доходи на користь засновників (учасників).

У такому разі контролююча особа звільняється від обов’язку розраховувати скоригований прибуток КІК. Але, на жаль, не звільняється від обов’язку повідомляти про набуття частки або контролю над КІК та здавати звіт про контрольовані іноземні компанії.

Звіт про КІК

Звітним періодом згідно 39².5 ПК є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року. Контролюючі особи зобов’язані подавати засобами електронного зв’язку в електронній формі звіт про КІК до контролюючого органу одночасно із поданням:

— для фізособи — річної декларації про майновий стан і доходи;

— для юрособи — податкової декларації з податку на прибуток за відповідний рік.

До звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації в Україні, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією за наступний звітний (податковий) період.

Якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснити розрахунок скоригованого прибутку до дати граничного строку подання річної декларації, то вона подає звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою. В такому разі контролююча особа зобов’язана подати повний звіт про КІК до кінця наступного календарного року.

Обов’язкова інформація для скороченого звіту:

а) найменування КІК, адреса, організаційно-правова форма, податковий номер, номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа;

в) структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння;

Обов’язковою інформацією для повного звіту також є:

г) інформація про розмір доходу КІК, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування за фінансовою звітністю;

ґ) розрахунок скоригованого прибутку;

д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку;

е) суми дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

є) суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

ж) перелік операцій КІК із пов’язаними нерезидентами та нерезидентами з переліків КМУ;

з) кількість працівників КІК станом на кінець звітного року;

и) інформація про суму прибутку КІК, отриманого від постійного представництва в Україні.

З норм Закону однозначно не зрозуміло: коли ж подавати перший Звіт з КІК у 2021 за 2020 або в 2022 за 2021 роки. Було б добре, якби це питання уточнили перед запуском декларування КІК.

Тягар санкцій

Закон встановлює нові жорсткі санкції для контролюючої особи за порушення правил звітування про КІК:

— за неподання контролюючою особою звіту про КІК — 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (далі — р.п.м.), встановленого законом на 1 січня податкового року;

— несвоєчасне подання звіту — 1 р.п.м. за кожен день неподання, але не більше 50 р.п.м.;

— невідображення у звіті інформації щодо наявних КІК та/або невідображення інформації «г» - «з» 39².5 ПК — 3% суми доходу КІК або 25% скоригованого прибутку КІК, не відображених у Звіті, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму;

— неподання або подання не у повному обсязі документації з ТЦУ, інших копій первинних документів щодо КІК на запит контролюючого органу — 3 % від суми доходу КІК, щодо яких не було подано документацію та/або копії первинних документів, але не більше 1000 р.п.м.;

— неподання звіту про КІК протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 р.п.м., за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 р.п.м.

Далі буде.