КИЇВ — 22 травня 2020 року. Сьогодні Україна очікує на завершення карантину. Яким бачить світ майбутнього Володимир Саєнко, партнер Sayenko Kharenko та які поради може надати колегам і бізнесу? Про це та про «онлайн проти офлайну», трансформації бізнесу, законодавчі зміни та благодійність – в нашому матеріалі.

«Цей стрес має навчити нас всіх цінувати найменші радощі, яких ми звикли не помічати, життя та людей в ньому. Раджу чесно відповісти собі на питання, чи там і чи з тими ви людьми, чи не варто наважитися змінити щось або навіть все заради більш щасливого життя»

— Володимире, як для Вас і Вашої команди минув карантин? Які зміни для Sayenko Kharenko він привніс?

— Карантин ще не минув ні для нас, ні для більшості світу, тому зарано ставити крапку в цій епопеї. Але, звісно, сьогодні, вже на десятому тижні  карантину та після введення його перших послаблень, можна підбити якісь підсумки.

Щодо організації віддаленої роботи наших працівників, то тут у нас не було жодних проблем, оскільки ми перевели всю IT інфраструктуру на «хмарні» рішення ще в 2013 році. Ми бачили розвиток ситуації та розуміли, що рано чи пізно карантин буде введений, тому намагалися максимально підготуватися до нього практично паралельно з юридичними фірмами країн Європи, де карантинні заходи були запроваджені раніше. Водночас деяких працівників (частину маркетингу та бухгалтерії, IT-спеціалістів та секретарів) ми не переводили на віддалену роботу, щоб забезпечити безперебійну роботу всієї фірми. Для них і для тих юристів, кому необхідно було інколи користуватись офісом, була знайдена можливість працювати в окремих кабінетах з дотриманням максимальних заходів безпеки. Їм довелося звикнути до порожнього офісу, зачиненої кухні, неможливості швидко вирішити певні питання, просто зайшовши до сусіднього кабінету. А більшій частині нашої команди довелося звикати до роботи вдома (а це значить – ділити «домашній офіс» із родиною та домашніми улюбленцями, миритися з сусідами, які вирішили скористатися купою вільного часу та зробити ремонт на дозвіллі, спілкуватися з колегами тільки в онлайні та обходитися без звичної офісної техніки).

Світова та українська економічна криза прогнозовано вплинула на перерозподіл навантаження в різних практиках, проте ми мали запас міцності, який дозволив нам досить спокійно пройти перший етап турбулентних для України загалом та юрбізнесу зокрема часів.

З огляду на те, що майже всі наради та зустрічі з колегами та клієнтами перейшли в онлайн-відео конференції і це виявилось досить зручно, думаю, що навіть після повного зняття карантинних обмежень ми будемо активно використовувати такий формат комунікацій.

Протягом 2020 року ми всі безліч разів і чули від інших, і самі казали, що світ змінився назавжди. Багато кого це лякає, оскільки мало хто може сформулювати, що ж саме змінилося, до чого ми не повернемося та до чого треба звикати, а невідомість пригнічує та страшить більше конкретних поганих прогнозів. Але я схильний сподіватися на краще і думати, що коли, врешті решт, світ пройде через випробування пандемії, багато чого зміниться на краще. Хтось з нас по-новому поглянув на близьких та навіть заново познайомився з рідними, всі нарешті навчилися мити руки, стало зрозуміло, що врешті всі залишаються зі своїми проблемами, тому ми маємо будувати власну країну, свою якісну медичну систему.

Коронавірус став черговим Чорним лебедем, але всіх інших ми пережили, тому впевнений, що і цього разу всі випробування зроблять нас сильнішими.

— Як Ви оцінюєте заходи, впроваджені Урядом під час карантину? Наскільки доцільними вони були? Чого законодавцями не було враховано?

— Пандемія стала сюрпризом абсолютно для всього світу – і для найрозвинутіших країн світу, і для найвідсталіших. Всі ми вперше стикнулися з викликами, до яких ніхто не готувався. Уряди по всьому світу мали справу з різними внутрішніми протестами – протестував малий та середній бізнес, медики, звичайні люди, яким просто не вистачало спілкування з друзями, посиденьок у ресторанах чи прогулянок в парках. Коли йдеться про будь-які обмеження (а без них до того часу, як буде розроблена вакцина, подолати пандемію просто неможливо), не варто очікувати, що всі будуть задоволені. Та і з юридичної точки зору порядок запровадження деяких обмежень прав і свобод громадян викликає занепокоєння.

Однак, схоже, що у цьому випадку мета виправдовує засоби. Якщо виходити з офіційної статистики, то карантинні заходи були своєчасними й ефективними. Хоча очевидно, що ми недостатньо тестуємо населення, тому об’єктивну картину ми можемо і не бачити.

Можна сконцентруватися на негативі та знайти багато неправильних рішень, які були прийняті, проте я виходжу з того, що, по-перше, це безпрецедентний виклик, до якого Україна не була і не могла бути готовою, по-друге, уряд приймав рішення про введення карантину, виходячи з того, що цінність людського життя найвища, і жодною економічною доцільністю не можна виправдати ризик здоров’ям людей.

— Якою Ви вбачаєте Україну після карантину? Що буде з бізнесом? В тому числі юридичним – ситуація, певно, для всіх сегментів буде +/- універсальною?

— Післякарантинна дійсність для України та для всього світу буде однаковою в одному: ми будемо набагато краще готові до наступного карантину. Бізнес вже зараз опрацьовує різні сценарії, від повернення до попереднього безтурботного життя до повторення карантину у випадку ще більш жорстокої епідемії. Звичайно, у деяких країнах держава буде підтримувати економіку, зокрема рятувати туристичну індустрію, а нам на це розраховувати не варто.  Тому рецепти виходу з рецесії прості – повертатися до праці, переоцінивши пріоритети та переналаштувавши внутрішні процеси.

Що стосується юридичного ринку, то він, як і завжди, залежить від бізнесу, від клієнтів. І тут  треба розуміти, що нічого не виникає з нічого і не зникає в нікуди, тому юридичному ринку, як завжди, треба орієнтуватися в тенденціях, відчувати та передбачати їх і в залежності від них розвивати наявні або створювати нові практики, аби відповідати потребам та викликам сьогодення.

— До чого варто готуватися бізнесу? Як партнер однієї з найбільших юридичних фірм України які поради ви можете надати власникам бізнесу, на що звернути увагу в першу чергу?

— По-перше, раджу подивитися на своїх співробітників як на найцінніший актив. Ця криза дуже наочно показала, що саме від якості, креативу, активності та відповідальності працівників залежить успіх бізнесу в непередбачуваних обставинах.

По-друге, проведіть аудит безпеки бізнесу – кібербезпеки, фізичної та економічної захищеності.

По-третє, раджу оцінити, наскільки ваш бізнес готовий до такого роду викликів з економічної точки зору – чи є у вас запас міцності, можливість за потреби переналаштувати бізнес-процеси.

— До чого варто готуватися громадянам? Універсальні для всіх поради?

— Якщо подивитися, що найбільше налякало людей по всьому світу, то це не стільки страх захворіти, скільки ризик втратити звичні джерела доходу і заощадження. Звісно, рівень достатку та потреби різняться в залежності від географії, проте маємо беззаперечний факт – найбільше люди боялися залишитися без роботи та грошей. Розумію, що не у всіх є змога відкладати, але я раджу передивитися свої звички, привести до позитивного балансу доходи та витрати. А от що для цього необхідно зробити – чи то передивитися витрати, чи то знайти більш стабільну роботу, чи отримати додаткову або нову освіту, аби претендувати на підвищення – то вже окреме питання. Але висновок єдиний для всіх: треба забезпечити власну незалежність від об’єктивних обставин, які не залежать від вас.

Друга порада – від людини, а не юриста. Дуже багато рефлексій по всьому світу було з приводу того, що люди не можуть цілодобово сидіти з сім’єю в замкнутому просторі. Звісно, пандемія з карантином стали величезними факторами стресу для всіх незалежно від рівня фінансової забезпеченості, громадянства та віку. Проте цей стрес має навчити нас всіх цінувати найменші радощі, яких ми звикли не помічати, життя та людей в ньому. Тому раджу чесно відповісти собі на питання, чи там і чи з тими ви людьми, чи не варто наважитися змінити щось або все заради більш щасливого життя.

— На Вашу думку, наскільки онлайн завоював позиції офлайну? Як зміниться світ у розрізі «offline VS online»?

— Найбільш помітна для мене трансформація відбулась у сегменті туризму. Неможливість подорожувати змусила нас шукати нові можливості для комунікації, але бізнес не зупинився тільки тому, що хтось не може приїхати на важливі переговори, як це звикли робити раніше. Гадаю, що після повного зняття карантинних обмежень, навіть після відкриття кордонів люди не повернуться до докарантинної інтенсивності перельотів. І значно вищі ціни на квитки, і суворіші вимоги до подорожуючих, і потенційний ризик захворіти вплинуть на це. За час карантину ми усвідомили, що зовсім не обов’язково летіти за тисячі кілометрів, аби зустрітися з партнерами або клієнтами. Тож думаю, всі ми будемо більш виважено приймати рішення щодо будь-яких подорожей.

— Під час карантину Ви з колегами зібрали понад 3,2 млн грн і передали міським лікарням 10 апаратів ШВЛ, а також інше обладнання та засоби індивідуального захисту для медичного персоналу. Чи плануєте продовжувати таку практику?

— Так, все починалося з трьох мільйонів гривень і усвідомлення того, що ми не можемо стояти осторонь, коли нашим близьким, друзям, оточуючим загрожує небезпека, і в наших силах ще щось змінити. То була миттєва відповідь на актуальні виклики, а дуже швидко стало очевидно, що ця ситуація з нами надовго, тож треба підходити до вирішення проблеми системно. Тому двоє наших партнерів – Сергій Погребной та Михайло Харенко – разом із бізнесменами В’ячеславом Лисенком та Юрієм Кривошеєю заснували Благодійний Фонд «Дихай», щоб об’єднати зусилля всіх небайдужих та позбавити їх необхідності вирішувати рутинні та складні технічні та юридичні питання, консолідувати закупки, отримати доступ до іноземних постачальників замість того, щоб годувати численних посередників, та отримати квоти дефіцитних товарів. Так перший благодійний капітал став поштовхом для великого проєкту. Якщо у вас є бажання долучитися до важливої справи та немає часу особисто займатися логістикою, то ми будемо раді вас бачити серед благодійників Фонду «Дихай».