КИЇВ – 29 квітня 2020 року. Про практику Касаційного господарського суду у складі ВС щодо земельних спорів розповів Юрій Чумак, суддя Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Всі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться вже 30 квітня, зареєструватися можна за посиланням.

За 2,5 роки роботи нового Верховного Суду вже сформульована значна кількість правових позицій саме щодо земельних спорів. У своїй доповіді суддя звернув увагу на найактуальніші з них.

Перехід права на земельну ділянку в порядку ст. 120 ЗК України та ст. 7 ЗУ «Про оренду землі»

Мова у ст. 120 йде саме про автоматичний перехід прав на земельну ділянку. Суть її полягає в тому, що у випадку, якщо продається споруда, розміщена на земельній ділянці, то до її набувача переходять такі ж права, як і продавця. Відповідно ж до ст.7 договір оренди також переходить до набувача будівлі. Для її продавця ж договір припиняється.

Суддя підкреслив – Палата розглядає такі справи саме тоді, коли є необхідність відступу від певної правової позиції. Зокрема, відповідно до такої постанови (КГС ВС від 28.02.2020 № 913/169/18) судді дійшли висновку, що право оренди землі не може перейти до набувача, якщо на момент продажу у продавця воно не було зареєстровано.

При цьому, спірний договір не підлягає розірванню.

Стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у відповідності до ст. 1212 ЦК України

Суддя нагадав, що до початку роботи ВС застосовувалася практика стягнення як збитків так і безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. Та вже у 2018 році ВП ВС визначила, що такі позови мають заявлятися саме відповідно до ст.1212 ЦК України. З того моменту почала розвиватися практика саме щодо уточнення цих питань.

Так, палата дійшла до висновку, що, зокрема, обов’язок набувача повернути потерпілому безпідставно збережене майно або відшкодувати вартість не є засобом відповідальності.

Щодо нормативної грошової оцінки ділянок, КГС ВС зазначає – вона є основою для визначення орендної плати земель. Та, в свою чергу, переглядається залежно від зміни такої оцінки. Суддя також розповів про процедуру формування земельних ділянок і зауважив – вона вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки), оформлена додатками до рішень міськради про бюджет міста

Пан Чумак висвітлив процедуру визначення її розміру та розповів, що, відповідно до висновку КГС ВС, зміна умов договору щодо орендної плати здійснюється за взаємною згодою сторін. За її відсутності, він може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору чи в силу закону.

Щодо спірних земельних правовідносин щодо орендної плати за земельну ділянку комунальної власності міста Києва суддя зазначив – зміна її розміру, оформлена додатками до рішень Київміськради про бюджет міста на рік не може вважатися підставою для внесення змін до договору.

Автоматична індексація нормативно-грошової оцінки землі

Відповідно до постанови КГС ВС зміна такої оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду відповідних змін до договорів оренди його учасниками. При цьому, суддя підкреслив, що індексація грошової оцінки та орендної плати не є тотожними.

Наостанок, суддя Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС детально розповів про процедуру та нюанси поновлення договору оренди землі відповідно до статті 33 ЗУ «Про оренду землі» та відповів на запитання від учасників вебінару.

З презентацією Юрія Чумака можна ознайомитися за посиланням.