АПУ & ВС: четвертий вебінар. Дмитро Гудима
КИЇВ — 25 квітня 2020 року. На екваторі онлайн-проєкту з ВС і АРССУ ми дізналися про ефективні способи захисту прав та інтересів. Про практику ВП ВС у таких справах розповів четвертий спікер — Дмитро Гудима, суддя ВП ВС. Якщо ви не маєте часу для перегляду вебінару — цей матеріал для вас. Ми зібрали ключові тези в єдиному конспекті.
Всі вебінари можна переглянути на Youtube-каналі АПУ. Наступна зустріч відбудеться вже 28 квітня, зареєструватися можна за посиланням.
1. Володіння. Що це?
У цивільному законодавстві це поняття використовується у декількох значеннях: як складова повноважень власника, різновид речових прав на чуже майно та договірне володіння.
2. Володіння рухомим та нерухомим майном. Чим відрізняється?
Відповідно до висновку Великої Палати — можливістю підтвердити володіння фактом державної реєстрації права власності на майно. На відміну від нерухомості, володіння першим підтверджується шляхом встановлення факту утримання.
3. Принцип реєстраційного підтвердження права володіння. Що це?
У своїх постановах ВП ВС сформулювала принцип. За загальним правилом, власник здійснює реєстрацію права власності у державному реєстрі — цей запис засвідчує хто та відколи є володільцем відповідного об’єкту нерухомості.
Особливість: наймач житла має право тимчасового володіння. При цьому, постійне — залишається за власником.
4. Яке майно можна витребувати? Загальні вимоги та мета віндикації
Предметом позиву є вимога про повернення майна до незаконного володільця. При цьому, важливо, щоб особа, від якої витребовується майно, була його власником.
При цьому, пан Гудима нагадав, що поділ або об’єднання земельних ділянок не є перешкодою для захисту права власності.
5. Чи є альтернатива витребуванню?
Відповідно до практики ВП ВС, часто замість такої вимоги заявляються інші: про усунення перешкод, про визнання права власності та будь-які інші, які спрямовані на обхід застосування статей 387-388 ЦКУ. Пан Гудима звернув увагу на те, що ВС раніше вже заявляв, що правила реституції можуть бути застосовані лише до сторін недійсного правочину, відповідно, вимога може бути скерована. При цьому, вона не може застосовуватися, як підстава для повернення майна.
Суддя підкреслив — захист прав особи, яка вважає себе власником можливий виключно шляхом віндикаційного позову.
6. Неодноразово відчужене майно. Як витребувати та чи потрібно оскаржувати «перше рішення»?
По-перше, варто не забувати про принцип реєстраційного підтвердження. Відповідно ж до практики ВС, особа може повернути майно, що їй належить, без огляду на кількість спроб відчуження. Оскаржувати рішення владних інституцій, при цьому, не потрібно — це неефективний спосіб захисту прав.
7. Реалізовані правозастосовні акти – чи потрібно оскаржувати їх?
Ні. Крім того, закон також не вимагає визнання незаконності таких рішень (відповідно до Постанови ВП ВС, 11.02.20, справа №922/614/19).
8. Чи завжди вимога витребувати = зобов’язати повернути майно?
Ні. Відповідно до постанови ВП ВС, у разі задоволення позову про витребування, суд саме витребує таке майно на користь позивача (Постанови ВП ВС, 14.11.18, справа №14-108цс18).
9. Право власності порушене, та не пов’язане з позбавленням права володіння: як захистити?
Ефективним способом захисту є заявлення негаторного позову. Для цього власник має залишатися володільцем відповідного майна. Тоді особа може требувати усунення перешкод у користуванні своєю власністю.
Серед інших загальних умов його застосування суддя назвав наступні: 1. Як і у випадку з віндикаційним позовом, мова має йти про індивідуально визначене майно. 2. Власник має довести присутність фактору таких перешкод.
Важливим також є той акт, що віндикаційний і негаторний позови є взамовиключними. Тож, однією з умов їх застосування є відсутність у сторін справи договірних відносин. Інакше, захист прав здійснюється за допомогою зобов’язально-правових способів.
10. Чи є позов про виселення негаторним?
Так. Власник житла таким чином вимагає усунення перешкод у розпорядженні своїм майном.
11. За правилами якого судочинства заявляти вимогу про звільнення майна з-під арешту?
Його визначення залежить від низки чинників. Отже, якщо позивач - особа яка не є боржником, то вимога розглядається у порядку цивільного судочинства. Якщо ж мова йде саме про боржника — спір вважається публічно-правовим і розглядається адміністративним судом.
А оскарження постанови про арешт майна відповідно до судового рішення, яким задоволений цивільний позов у кримінальному провадженні відбувається відповідно до цивільного судочинства.
12. Чи застосовується позовна давність до віндикаційного позову?
Так. Відповідно до Постанови ВП ВС, зміна правовідносин, які стали або могли б стати остаточними через сплив позовної давності, є несумісною з принципом правової визначеності.
13. Упродовж якого строку можна заявити негаторний позов?
Власне, пан Гудима підкреслив — поки особа є власником нерухомості, вона має право звертатися до суду із таким позовом упродовж всього періоду тривання правопорушення.
14. В якому випадку суд може захистити право «первинного орендаря» земельної ділянки у ситуації з її «подвійною орендою»?
За словами судді, таких справ наразі залишається небагато — «вони виходять з обороту». Важливо звернути увагу на обставини, за укладення орендних відносин може порушити таке право. Так, ВП ВС вказала на те, що первинний орендар може звертатися до суду, якщо право оренди зареєстроване за іншою особою. Як наслідок – такий договір найму визнається недійсним.
При цьому, важливим є те, що суд може захистити виключно «чинне» право оренди.
15. Чи можна визнати недійсним розірваний договір?
До листопада 2018 року ВС вважали такі дії неможливими, адже предмет спору припинив існування. Однак, оскільки предметом спору є недійсність договору, то, власне, факт його розірвання не позбавляє сторони права на такий позов. (Постанова ВП ВС, 27.11.18, справа №905/1227/17). Отже, визнати його недійсним можна.
Наостанок, суддя Великої Палати Верховного Суду відповів на запитання від глядачів вебінару.
З презентацією Дмитра Гудими можна ознайомитися за посиланням.