КИЇВ — 16 квітня 2020 року. Юриспруденція — одна найбільш консервативних професій, однак новації вже тут. Участь в судових засіданнях у режимі відеоконференції була передбачена давно, та через карантин наявний механізм потребував вдосконалення. 30 березня Верховна Рада України спробувала втілити його оновлення у Законі № 540-IX від 30.03.2020. Ним було внесено зміни до процесуальних кодексів. Спробу детально проаналізували разом із Ольгою Кучмієнко (О.К.), Заступницею Голови Комітету з міжнародного права АПУ, адвокаткою, к.ю.н., юристкою Bombardier Transportation Sweden AB, Анною Іванченко (А.І.), адвокаткою, старшою юристкою ТОВ «АК «МЛГруп» і Наталією Паламарчук (Н.П.), адвокаткою, Гостьовою лекторкою Української соціальної академії.

«Бабусю, а це правда, що колись люди щодня ходили в офіс, щоб працювати?»

— Правда, що на період карантину участь в судовому засіданні можна взяти з власної квартири?

О.К. Так, є можливість взяти участь у засіданні з дивану та власного смартфона. Юридичною мовою це називається «за межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів».

— Можна підготуватися заздалегідь?

Н.П. Підготуватися потрібно технічно. По-перше, потрібен смартфон, комп’ютер або інший засіб, який відповідає вимогам, які встановлені Державною судовою адміністрацією. Наприклад, потрібно пам’ятати, що вам потрібен не тільки смартфон, а і вільна пам’ять на ньому. По-друге, електронний підпис, за допомогою якого можна підтвердити учасника судового процесу. Його можна отримати в ПриватБанку або інших акредитованих центрах. По-третє, треба зареєструватися в системі https://easycon.com.ua.

— А якщо засідання вже призначене, а я хочу взяти участь у відеоконференції?

О.К. Потрібно подати заяву про участь не пізніше, ніж за 5 днів до такого засідання за зразком, який уже встановлено Державною судовою адміністрацією. Потім Головуючий суддя приймає рішення, типу де поставити кому у фразі «дозволити не можна відмовити». Після цього, електронною поштою учасник отримує повідомлення «щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції або відсутності такої можливості».

— Виглядає  позитивно. Є недоліки в цій нібито ідеальній системі?

А.І. У світі немає нічого ідеального, і судочинство – не виняток. Головний недолік – учасник судового процесу, який попросив про такий формат участі, досі несе відповідальність за технічні неполадки. Це загальне правило, передбачене процесуальними кодексами, досі залишене без змін. От, ч.5 ст. 212 ЦПК України передбачає, що «Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву».

— Якщо учасник не хоче брати на себе такий ризик?

А.І. По-перше, не у всіх судах є технічна можливість відеоконференції.  По-друге,  якщо така можливість є, то поцікавтеся, чи її можна використати на час карантину. Все ж, у більшості випадків відеоконференції поки не проводяться. Колеги розповіли, в якому форматі зараз працюють вони.

— І як суди реагують на нововведеня?

О.К. Юриспруденція – справді консервативна галузь. Так, про суди загальної юрисдикції юристи розповіли про такий досвід: «Вони не дають адвокатам розслаблятися. Засідання в режимі відеоконференцій на практиці не проводяться. Ще до нововведень, одне засідання у мене було перенесене на іншу дату. А з іншими - декілька варіантів: у масочці, рукавичках і з документами приходити на засідання, писати і відправляти клопотання про розгляд справи за відсутності або про перенесення у зв’язку з карантинними заходами. Як ви розумієте, у пріоритеті для клієнтів – перший варіант, тому welcome to our courts, не дивлячись на карантин. Добре, що у такому випадку клієнти розуміють про необхідність оплати не тільки послуг, але й таксі. Як система буде працювати з оновленнями – час покаже».

А.І. Адміністративна юрисдикція теж працює в такому режимі. Так, колега розповіла: «Ніколи не могла б і уявити, що буду сумувати за судовими засіданнями у рідному КОАС. Ще до нововведень всі судові засідання було перенесено на «невизначений» період. Чомусь судді, які розглядають саме мої справи, вирішили не використовувати інструменти запроваджені нашими законодавцями, а саме судове засідання в режимі відеоконференції. Тому я, як і деякі мої колеги, реально на карантині. Якщо карантин не подовжать, то відпаде необхідність відеоконференцій саме в цих випадках».

О.К. Цікавий огляд практики відеоконференцій поширив Роман Куйбіда, який показав, що все так поки що файно в Датському королівстві: визначення платформи, докази реєстрації в системі лишаються проблемними. Втім, уже 15 квітня на своїй сторінці Facebook суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель розповіла про свій досвід першого судового засідання за новими правилами, навіть поділилась короткою інструкцією для учасників.

— Можна назвати Україну прогресивною в цьому контексті?

Н.П. Так. Зараз весь світ опинився в незнайомій ситуації. Ми проводили вебінар із колегами з Паризької Арбітражної Академії за участі юристів з 25 країн світу. Говорили про нові серіали на Netflix та 100 ідей для смачного бранчу. Як виконуються контракти, проводяться чи ні судові засідання тощо. Український досвід в цій частині не відстає від інших. У багатьох країнах суди взагалі на паузі (Сербія, Бразилія). В деяких — обмежили коло справ, які можуть розглядатися на карантині (Індія). 

О.К. Я додам. Звичайно, Україні є над чим працювати. Та багато нововведень, над якими ми сміємося є частиною сучасної реальності і в інших країнах. Наприклад, практика пред’являти паспорт секретарю судового засідання/модератору на камеру працює і в Лондоні, і у Києві. Це нормально, питання пріоритетів: виникає новий виклик, потрібно думати, як на нього швидко реагувати, а вже потім поліпшувати життя. Ви ж, коли переїжджаєте до іншого міста, не шукаєте оперу, першочергово? Спочатку ви шукаєте супермаркет, а далі вже у кожного свої пріоритети.

— Які поради дасте читачам?

О.К. Будьте прогресивними. Ще в грудні 2019 року онлайн-засідання були практикою арбітражів, і, за незначним винятком, судів. Карантин став сильним поштовхом до еволюції. Колись наші онуки запитають нас: «Бабусю, а це правда, що колись люди щодня ходили в офіс, щоб працювати?». І буде дуже круто розповісти, що саме бабуся брала участь у зламі цієї ганебної практики!

А.І. Поспішайте повільно. Якщо зараз участь в режимі відеоконференції з певних причин неможлива, то перенесення судового засідання — теж робочий варіант. Також, процесуальні строки продовжені на час карантину відповідно до змін, внесених Законом № 540-IX від 30.03.2020, тому на паузі не тільки ви, а і ваші справи.

Н.П. Бережіть себе. Пам’ятайте, що карантин приніс не тільки незручності, а і можливість відлежатися на дивані все життя вперед нові ідеї для розвитку, час на їх реалізацію, а головне – час для близьких. Не прогавте скористатися цим!