КИЇВ — 14 квітня 2020 року. 26 лютого поточного року було затверджено нову редакцію Регламенту Кабінету міністрів України, яка набере чинності з 1 липня. Що зміниться вже влітку? Детальну відповідь надала координаторка законопроєктної роботи Ольга Лопушанська.

Спеціальний матеріал для The Page.

— У регламенті змінено підхід до роботи виконавчої влади, зокрема: передбачено пріоритезацію суспільних проблем, які потребують вирішення; розроблення концепцій державної політики для пріоритетних цілей, викладених у програмі діяльності Кабміну; прогнозування впливу державної політики; моніторинг й оцінювання результатів державної політики, на основі яких готуватимуться пропозиції щодо продовження, перегляду чи її припинення.

Нові зміни вимагають від урядовців зосередити значну увагу на визначенні суспільних проблем, а також для всебічного аналізу ситуації долучити стейкхолдерів. Абсолютно погоджуюсь, що правильна ідентифікація проблеми сприятиме якісній підготовці й реалізації концепції державної політики, а також підвищенню результативності роботи органів влади.

Крім того, реального змісту для участі у розробленні державної політики набув такий інструмент, як консультації із громадськістю.

Переконана, що консультації зі стейкхолдерами – це шлях до ефективності публічного управління. Наскільки продуктивними будуть такі публічні консультації, залежить як від влади, так і від громадськості, проте роль влади є вирішальною у цьому процесі.

Згідно з §118 Регламенту Кабінету міністрів, центральні органи виконавчої влади залучають представників інститутів громадянського суспільства до участі у формуванні та реалізації державної політики з питань, що мають важливе суспільне значення і зачіпають їхні інтереси.

Відповідно до п. 2 §3 Регламенту уряд забезпечує проведення публічних консультацій під час підготовки проєктів документів державної політики та проєктів нормативно-правових актів із метою узгодження публічних, суспільних і приватних інтересів.

Слід зауважити, що розробник повинен підготувати прогноз впливу на заінтересовані сторони.

§57 Регламенту встановлює обов’язковість розгляду розробником проекту постанови громадської антидискримінаційної, громадської антикорупційної і громадської гендерно-правової експертизи проєкту.

Наразі співпраця органів влади з громадськістю здійснюється відповідно до постанови уряду «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» №996 від 3 листопада 2010 р.

У Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого цією постановою, визначено мету проведення консультацій із громадськістю, спектр питань, із яких проводяться консультації, і форми їхнього проведення.

Проте дуже часто залучення громадськості є формальним. Відтак, сподіваюсь, що норми зміненого Регламенту сприятимуть тому, щоб конструктивні пропозиції і зауваження громадськості були почутими.

У Рекомендації CM/Rec(2007)14 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо створення та діяльності неурядових організацій зазначено, що державні механізми всіх рівнів повинні забезпечувати ефективну участь неурядових організацій без дискримінації у діалозі та консультаціях щодо завдань і рішень у сфері державної політики (п. 76).

Взаємодія влади з громадськими об'єднаннями, долучення їх до формування порядку денного держави є значним компонентом для забезпечення якісного управління.

Наш досвід адвокаційної діяльності свідчить про те, що громадськість готова ділитися своїми напрацюваннями й експертизою для того, щоб робити життя суспільства кращим. І важливо, щоб влада будувала конструктивний діалог із громадянським суспільством.