КИЇВ – 10 квітня 2020 року. Ми розпочали серію вебінарів у межах співпраці АПУ з Верховним Судом і Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України. Це - найбільший проєкт діджитал-співпраці на теренах правничої спільноти, присвячений обговоренню останньої судової практики ВС, за участі суддів Верховного Суду. Відкрив серію обговорень Денис Бугай, Президент Асоціації правників України. Він розповів про проєкт та представив перших спікерів – суддів Великої Палати Верховного Суду Олену Кібенко та Віталія Уркевича.

Ми зібрали короткий огляд ключових тез – для вас.

«Дуже корисно іноді зазирнути за лаштунки та подивитися, як працює ВС, Велика Палата. Важливо розуміти логіку, якою керувалися судді під час ухвалення рішень» (с) Олена Кібенко.

Віталій Уркевич розповів про нагальні нюанси функціонування ВП ВС та нагадав, що одним із завдань під час розгляду касаційного провадження є саме вирішення питань юрисдикційності тих чи інших спорів.

Так, він розповів за яких випадків справи передаються на розгляд до ВС та зазначив, що після змін у процесуальному законодавстві 2018 року, порядок передачі змінено.

Відтак, стало відомо, що за 2018 рік ВП ВС було розглянуто 863 справи щодо юрисдикції – це 83% від загального обсягу, а за 2019 рік – 1358, тобто 94%. Всього ж було сформовано близько 300 правових висновків щодо юрисдикційності спорів.

А тепер до роз’яснень

Отже, що таке судова юрисдикція? Інститут права, який розмежовує компетенцію різних ланок судової системи та судочинства. Серед критеріїв юрисдикційності спору пан Уркевич виокремив: 1. Суб’єктний склад правовідносин, 2. Предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин; 3. Вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Проблема 1. Розмежування корпоративних та інших спорів за суб’єктним складом

«З одного боку, здається, що ніяких проблем нема. Однак, у низці випадків ВС дійшла до висновку, що спори мають розглядатися в порядку господарського судочинства», - підкреслює пан Уркевич. До таких відносяться справи щодо: обслуговуючих кооперативів, споживчих товариств, ОСББ, адвокатських об’єднань. Сюди ж відносяться питання щодо наявності статусу акціонера товариства

До цивільного ж судочинства відносяться спори, пов’язані з релігійними організаціями.

Проблема 2. Розмежування корпоративних та трудових спорів

За словами пана Уркевича, позов про визнання недійсним рішення наглядової ради про відсторонення від виконання обов’язків голови правління ПрАТ має розглядатися саме як корпоративний спір. Крім того, він повідомив, що відповідно до рішення ВС, припинення повноважень керівника не є порушенням його трудових прав, бо не обов’язково пов’язується з його звільненням. Як і у випадку, якщо на місце відстороненого керівника інша особа вибрана тимчасово.

Позовні ж вимоги кредитора юридичної особи про скасування держреєстрації припинення юрособи, вчиненої із порушенням законодавства, підлягають адміністративному судочинству. А от справи щодо запису про припинення юрособи – це, за словами судді, юрисдикція господарського суду.

До господарсько-правових спорів він також відніс: набуття корпоративних прав, розірвання договору купівлі-продажу корпоративних договорів та втрату системи реєстру власників цінних паперів.

Наостанок Віталій Уркевич надав фіксований перелік підходів ВП ВС до визначення юрисдикційності корпоративних спорів. Серед них:

1. Максимально прості та зрозумілі критерії такого визначення;
2. Через навантаження 1 спір розглядається лише 1 раз;
3. Відповідач у справі – обов’язково особа, з якою насправді існує спір;
4. Звернення до суду з вимогами, що не підлягають розгляду унеможливлюються;
5. Запобігання штучному створенню преюдиції;

А от суддя ВП ВС Олена Кібенко, обрала, за її словами, одну з найбільш контроверсійних тем. Вона розповіла про нові підходи ВП ВС до вирішення корпоративних спорів.

Зокрема, вона розповіла про Постанову ВП ВС від 08 жовтня 2019 року у справі №916/2084/17, провадження №12-77гс19. Так, Велика Палата відмовилася відступати від висновку про те, що договори, укладені без згоди загальних зборів, не порушують прав учасників товариства, незалежно від розміру частки учасника у статутному капіталі.

Пані Кібенко нагадала, що закордоном впроваджена концепція невтручання суду в бізнесові рішення. Суди не вважають себе достатньо компетентними для їх розгляду. Наше законодавство розвивалося в тому ж напрямку – за принципом стабільності правочинів. І вказана постанова втілює саме його.

Крім того, суддя розглянула ще три постанови які, за її словами, фактично сформували новий напрям розвитку судової практики.

Із презентаціями спікерів можна ознайомитися за посиланнями:

Олена Кібенко;

Віталій Уркевич.

АПУ & ВС: другий вебінар і ключові тези. Олександра Яновська.

АПУ & ВС: третій вебінар, Всеволод Князєв.