Ключові зміни в митному: підсумки, тренди, тенденції
КИЇВ — 13 березня 2020 року. Упродовж майже року триває загальне обговорення змін у митниці — зокрема, виключних за масштабами реорганізацій митної служби. Тепер правники готуються до потужних законодавчих змін, які зрушать парадигму її процесів. 2020 обіцяє стати роком активного становлення та розвитку «митної служби нового зразка».
Про підсумки та прогнози на майбутнє говорили провідні експерти галузі на ІІ Форумі з митного права та міжнародної торгівлі, організованому Асоціацією правників України. Вони розповіли про поточний стан галузі, останні тенденції, особливості митного оформлення та надали відповіді на найболючіші питання учасників.
«Ми стоїмо на порозі нових звершень», — влучно зазначила під час вітального слова Тетяна Лисовець, старша партнерка, керівниця судової практики АО «Соколовський і Партнери», та зауважила, що тепер перед правниками стоїть амбітна задача — побудова абсолютно нової практики в митній справі.
Нова митниця: поточний стан та пріоритети
У заході взяли участь представники владних структур, які поділилися картиною власного бачення майбутнього митниці. Так, секрети виявлення товарної контрабанди розкрив в.о. заступника директора департаменту-начальника управління походження товарів та митного тарифу Департаменту митно-тарифного та нетарифного регулювання Держмитслужби Володимир Сторожчук. Протидію товарній контрабанді на митниці він поділив умовно на три етапи контролю.
I. Обмін інформацією & звірки із країнами походження, отримання попередньої інформації від корабельних ліній, що транспортують товари. «І все для того, аби, умовно, смартфони не перетворювалися на керамічну плитку після прибуття в Україну», — зазначає пан Сторожчук.
II. Фізичний контроль для уникнення ризиків потрапляння на ринок контрабанди. «Коли приїжджає машина з написом Second Hand — до неї треба зазирнути. У будь-якому разі. Там, наприклад, можуть бути брендові речі. І це — найболючіше питання, адже найважче автоматизувати процес, що вимагає суттєвих інвестицій до інфраструктури. Те ж стосується питання вагів, сканерів та автоматичних камер, які мають бути об’єднані в єдину систему».
III, фінальний етап. Статистична інформація, яка надає розуміння трендів і дозволяє виявляти нехарактерні збіги. «Коли в одному вантажу і одяг, і абразивні круги — це явно «червоний прапорець» — там щось не в нормі. Погодьтеся, важко уявити компанію, яка торгує одночасно і тим, і іншим».
Нова митниця повинна допомогти зупинити контрабанду, повністю трансформувати митну сферу й оновити кадровий склад
Пан Сторожук також розповів про роботу митниці спільно з Мін’юстом над законопроектом щодо криміналізації товарної контрабанди. Він підкреслив, що кримінальна відповідальність буде застосовуватися виключно до високого порогу контрабанди, а для менших — залишиться адміністративна відповідальність. Раніше за контрабанду передбачалася виключно така відповідальність відповідно до КУпАП. На думку держслужбовця, криміналізація контрабанди зробить її невигідною, а значить — позбавить сенсу.
Серед ключових пріоритетів Держмитслужби він виокремив створення зручних та зрозумілих для користувачів ІТ-сервісів, оновлення інфраструктури та реконструкція пунктів пропуску, перехід до однієї юридичної особи та інтеграція в європейську митну спільноту та приєднання до європейської транзитної системи NCTS. Особлива увага, за його словами, буде приділена підготовці нових кадрів.
У продовження заходу, правники обговорили правові аспекти митного оформлення та контролю. Так, розглядаючи тенденції судової практики стосовно інтелектуальної власності, Ольга Ніколаєва, суддя Харківського окружного адміністративного суду, зауважила, що, нажаль, актуальними нині залишаються:
1. Збільшення кількості спорів у сфері захисту прав інтелектуальної власності під час перетину митного кордону;
2. Неузгодженість вирішення правових питань та трактування норм матеріального права судами різних юрисдикцій;
3. Розгалуженість шляхів вирішення одного питання;
4. Відсутність глибокої спеціалізації судів та суддів щодо розгляду спорів, пов’язаних із захистом прав на об’єкти ІВ. Останнє, за словами судді, суттєво впливає на якість розгляду спорів цієї категорії.
У свою чергу, Ігор Соколовський, голова митного комітету Західноукраїнського офісу EBA, адвокат Advice Group розглядаючи ключові тенденції класифікації товарів 2020 року, зауважив, що відповідно до останньої класифікації, в обширному сенсі змін у векторі не відбулося.
Новий Митний тариф України та чому це важливо?
Експерти нагадали, що нині триває розгляд Верховною Радою законопроекту №2482 про Митний тариф України, який передбачає зміну митного тарифу в частині Гармонізованої системи опису кодування товарів — товарної номенклатури, відповідно до якої здійснюється товарна класифікація.
Так, в Україні наразі використовується система від 2012 року, тоді як у країнах ЄС уже використовується система 2017. За словами експертів, така розбіжність суттєво ускладнює процес митного оформлення товарів, тому Кабміном було запропоновано приведення української ГС у відповідність з Європейською задля подальшого її використання. Ставки мита на ввезення товару при цьому не зміняться.
НЕказка про те, як іноземний продукт з українським EUR1 має 0% митної ставки в Європі або Україна і Конвенція «ПЕМ»
1 січня 2019 року між Україною та ЄС у двосторонній торгівлі було розпочато застосування Регіональної Ковенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Угода встановлює єдині правила переробки, і в Україні відтепер можна переробляти матеріали європейського походження і експортувати новий товар до Європи під 0%. Митна ж ставка встановлена для переважної більшої більшості груп товарів, що примножує конкурентність українського товару на зовнішньому ринку. Про це розповів Олег Кириєвський, керуючий партнер First Chair Legal. За його словами, тристороння кумуляція дозволяє залучати більшу кількість країн-учасників, серед яких ЄАВТ, Ізраїль та Грузія.
Він підкреслив, що нещодавно внесені зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволяють використовувати преференційну ставку мита ЄС для товарів українського походження, без огляду на вміст імпортованих ресурсів. Серед обов’язкових умов застосування кумуляції пан Кириєвський виокремив: укладену Угода про вільну торгівлю, дію єдиних правил походження, офіційну публікацію про можливість застосування процедури та дотримання мінімальних операцій.
Із фотозвітом можна ознайомитися за посиланням.