КИЇВ – 21 січня 2020 року. Ми розпочинаємо цьогорічний «10 років з АПУ» з великого інтерв’ю із легендою українського юридичного ринку! Визнаний професіонал міжнародного рівня, партнер Sayenko&Kharenko та, найголовніше – один із засновників Асоціації правників України, Володимир Саєнко. 

«У часи політичної турбулентності АПУ стоїть на сторожі верховенства права. Хто з юристів може дозволити собі залишатися осторонь?»

Про АПУ

— Володимире, Ви з Асоціацією з моменту її заснування. Розкажіть більше про її створення. Як та чому Ви вирішили долучитися до цього процесу?

— У 1990-х роках я навчався у Сполучених Штатах. Готуючись до адвокатського екзамену в Нью-Йорку, я мав нагоду побачити, як працюють American Bar Association (Американська асоціація юристів, ред.) і New York State Bar Association (Асоціація юристів штату Нью-Йорк, ред.). Тому коли у 2002 році Ігор Шевченко (на той момент партнер «Шевченко, Дідковський і партнери», який на той момент також навчався у США, ред.) запропонував обговорити ідею створення подібної організації в Україні, мене це одразу зацікавило.

До ініціативної групи входило багато відомих правників. Згодом, більшість із них увійшла до складу першого Правління АПУ, а я ще й очолював Київське відділення.

Мені приємно бачити, що наші зусилля не були марними — до Асоціації згодом приєдналося багато прогресивних юристів у країні.

— Ви були членом першого складу Правління АПУ. Після тривалої перерви Ви вдруге увійшли до складу Правління та займали посаду Віцепрезидента. Як змінилася організація за цей час?

— За 17 років з моменту створення Асоціація правників України не просто стала впливовою громадською організацією, а справді голосом усієї правничої професії як в Україні, так і на міжнародній арені.

І якщо спочатку діяльність АПУ концентрувалася у Києві, то за останні роки значно зросла активність регіональних відділень. Кількість заходів, які проводить Асоціація, дійсно вражає. У часи політичної турбулентності АПУ стоїть на сторожі верховенства права, оперативно реагує на порушення прав своїх членів і неправомірні рішення органів державної влади.

Комітети і секції Асоціації активно працюють над реформуванням законодавства у всіх сферах. Все це стало можливим завдяки зростанню кількості членів Асоціації, активному залученню всіх верств юристів до громадського життя. Дуже важливо, щоб діяльність АПУ не обмежувалася юридичним бізнесом, а допомагала суддям, прокурорам, адвокатам, інхаусам, нотаріусам і всім іншим юристам.

Асоціація має бути неформальним регулятором юридичного ринку, дороговказом у непростих питаннях правової етики, де лідери ринку задають більш високі стандарти, ніж мінімальні вимоги, затверджені законом. Я радий бачити, що Асоціація продовжує наполягати на дотриманні високих етичних стандартів та інших принципів, які були закладені ще під час створення. Зокрема, це принципи демократичності та самоврядності, що відображаються у самостійному визначенні напрямів діяльності та постійній кадровій зміні керівних органів Асоціації через регулярні вибори.

Пріоритетом Асоціації залишаються незалежне, справедливе правосуддя, етика всієї юридичної професії, захист прав людини, удосконалення правової системи України і загалом дотримання принципу верховенства права у нашій державі. Хто з юристів може дозволити собі залишатися осторонь?

— З 2015 року Ви обіймаєте посаду радника АПУ з міжнародних зв’язків. За цей час Вам вдалося втілити в життя вражаючий обсяг роботи...

— Насправді його вдалося втілити не мені. У першу чергу, це заслуга Секретаріату АПУ, активної участі Правління та інших активних членів Асоціації. До них я відношу і себе.

— Розкажіть про це більше. Чому Ви обрали саме цю посаду?

— Моя юридична практика передбачає участь у багатьох конференціях, більшість з яких проводиться міжнародними організаціями юристів. Як радник з міжнародних зв’язків АПУ я радий допомагати з організацією цікавих заходів за участю іноземних колег та поширювати інформацію про діяльність АПУ за кордоном.

 — Чого вдалося досягти? Що плануєте робити далі?

— Ми підтримуємо стосунки з багатьма іноземними організаціями юристів. Так, АПУ неодноразово організовувала бізнес-сніданок Open Ukraine у межах щорічної конференції Міжнародної асоціації юристів (IBA) у Бостоні, Відні, Вашингтоні і Римі, де ми ділилися з міжнародною спільнотою найактуальнішими питаннями правового життя і намагалися сприяти підвищенню інвестиційної привабливості України.

Разом із IBA у 2019 році в Києві було проведено Конференцію з IT права. Спільні заходи також проводяться з офіційною Спілкою солісіторів Англії (the Law Society), Американською асоціацією юристів і Британсько-Українською правовою асоціацією. За підтримки Канадської асоціації юристів та інших стейкхолдерів вдалося започаткувати унікальний проєкт з навчання правників «Адвокат майбутньго». АПУ, в першу чергу, працює для своїх членів і організовує такі заходи, які прагне бачити і готова відвідувати достатня кількість учасників-членів АПУ. Ми дуже раді, коли така діяльність має відчутний соціальний ефект і поліпшує імідж нашої держави на міжнародній арені.

Вже у травні поточного року відбудеться Перша міжнародна аграрна конференція, організована спільно з IBA, тож всіх запрошую долучатися!

Про підсумки та очікування

— Ваші підсумки 2019 року для юридичного ринку?

— Протягом останніх років, всі ми, українці, звикли казати, що минулий рік став роком випробувань, змін, викликів або потрясінь.

Проте, на мою думку, цього разу рік минув досить вдало.

— Як минув 2019 рік для SayenkoKharenko?

— Для нас він став у першу чергу роком розвитку та органічного росту. Ми значно підсилили нашу IP практику завдяки приєднанню відомих на ринку професіоналів, серед яких Ярослав Огнев’юк з його командою, Денис Крохмальов, експерт з комплаєнсу Аріо Дехгані та Злата Симоненко. А лідер українського ринку в сфері кримінально-правового захисту Євгеній Солодко та досвідчена експертка Олена Сукманова поповнили ряди партнерів фірми.

Юридичний ринок активно дивиться на IT-рішення, які можуть бути корисними клієнтам. Так ми запустили сервіс OblavaBot, що допомагає отримати послуги кваліфікованого адвоката під час слідчих дій або в інших ситуаціях, коли надважливою є присутність адвоката. Окремою перевагою сервісу є те, що він працює на базі популярних месенджерів і не потребує встановлення жодних окремих додатків. До того ж наші юристи долучилися до тестування та покращення системи аналізу судової практики PravoSud. Фінансування для створення та тестування системи надала заснована партнерами Sayenko Kharenko інвестиційна компанія Cyfrd. Система дозволяє виявити цікаві закономірності в роботі суддів або судових практик загалом, відстежувати взаємозв’язки, швидко шукати та групувати великі обсяги документів, моніторити зміни до реєстрів і ще багато у чому допомагати у роботі. Переваги цієї системи вже встигли оцінити і юристи, і журналісти з аналітиками.

Ну і звісно, 2019 став роком нашого 15-річчя! /посміхається/ 

«Можливостей допомогти країні у процесі трансформації, яка ініційована новою владою у 2019 році, багато. Було б бажання»

— Які у Вас очікування від 2020 року?

— Якщо 2019 можна назвати роком змін у країні, то 2020 видається роком можливостей для українських юрфірм. Оскільки Верховна Рада може прийняти низку революційних законопроектів (наприклад, у сфері земельного і трудового законодавства, регулювання азартних ігор), думаю, що кількість роботи в юристів лише збільшиться. Треба тільки вчасно помічати тенденції та встигати готуватися до них. А найбільш активні юристи можуть стати авторами цих змін і трендсетерами. Можливостей допомогти країні у процесі трансформації, яка ініційована новою владою у 2019 році, багато. Було б бажання.

Про себе

«Я завжди рекомендую колегам спробувати сили у законопроектній роботі,

хоча б у форматі pro bono»

— Трохи про Вас. Ви є одним із найуспішніших юристів сьогодення, керуєте однією з найбільших юридичних фірм. Раніше, як мені відомо, Ви протягом тривалого часу були консультантом одного з комітетів Верховної Ради України. Як це вплинуло на Ваш подальший професійний розвиток?

— Консультантом комітету ВРУ я був на момент, коли займався написанням кандидатської дисертації. Вона була присвячена правовому регулюванню використання інсайдерської інформації на ринку цінних паперів. Оскільки я більше практик, ніж теоретик, то не міг не скористатися можливістю попрацювати над відповідним законопроектом, який саме потрапив на доопрацювання до парламентських комітетів. Цей досвід був дуже корисним для розуміння того, як народжуються закони і як радикально можуть змінитися у процесі доопрацювання. З того часу я завжди рекомендую колегам спробувати сили у законопроектній роботі, хоча б у форматі pro bono.

А коли у нашій фірмі з’явилася практика GR і ми навчилися ще і гроші заробляти на написанні та супроводі законопроектів, я взагалі був щасливий. Кілька днів тому саме був зареєстрований законопроект, розроблений за нашої участі. Він реформує низку аспектів конкуренційного законодавства. Сподіваюся, що завдяки таким внескам ми можемо змінити країну на краще.

— Квест-музей «Сила підпису» — перша в Україні унікальна ініціатива. Розкажіть про цей проєкт з позиції організатора. Як спало на думку його створення?

— Цей проєкт ми створили до 15-річчя Sayenko Kharenko. Готуючись до цієї дати, ми перебрали цілу низку можливих форматів. Ми одразу вирішили, що хочемо більшого за просту вечірку для команди, клієнтів, партнерів і колег по ринку.

Хоча, звісно, без неї теж не обійшлося.

— Яка місія ініціативи?

— Ми прагнули створити проєкт, який би водночас був цікавим суспільству, мав цінність для сучасних українців та відображав наші цінності. Він мав спонукати людей переосмислити відоме, по-новому побачити звичне. Усвідомити.

Юристи як ніхто розуміються на впливі, який може мати звичайний підпис. Дуже часто люди ставлять його, просто не роздумуючи про наслідки. Тож ми вирішили донести важливість кожної галочки, яку людина ставить в Інтернеті, погоджуючись із умовами, навіть не читаючи їх; важливість підпису кожного з нас, коли ми сліпо підписуємо безліч документів щодня.

Ми прагнули розвіяти міф про те, що «мій голос нічого не вирішує», та показати, як один розчерк здатен змінити долю людини, а інколи — цілого світу. Ми задумали квест-музей як подарунок Україні, наш внесок у побудову свідомого суспільства.

— Які підписи там зібрані? За яким принципом вони були відібрані?

— За місяці підготовки команда проєкту перебрала сотні, якщо не тисячі цікавих історій про підписи. Ми навіть не уявляли собі, наскільки ємкою може виявитися тема «Сила підпису». Адже, якщо замислитися, то за кожною історичною подією завжди стоїть чийсь підпис.

Навіть його відсутність здатна розпочати війну, так само як і кожна перемога чи поразка скріплюється підписом.

Квест-музей «Сила підпису» складався з 5 тематичних зон, для кожної з яких було ретельно відібрано лише найцікавіші історії про підписи. Зона «Світ» була присвячена світовій історії — від клинопису шумерів до Версальського миру та 7 травня 1945 року, коли генерал Суслопаров без погодження Сталіна підписав капітуляцію Німеччини. Зона «Україна» розповідала про людей, які поставили підпис під ключовими документами в історії України, про те, як склалася їхня доля та як вплинули ці підписи на країну. Зона «Людина» розкривала роль підписів у приватному житті людини. Найбільш незвичайні заповіти, найдорожчі автографи, неймовірні історії криміналістів-почеркознавців. Зона «Цифра» була присвячена тому, як змінюється підпис зараз і яким він стане в майбутньому. Нарешті, п’ята зона — історична реконструкція подій, що сталися у грудні 1991 року, коли лідери України, Білорусії та Росії зібралися у Біловезькій пущі, щоб своїми підписами поставити крапку в історії Радянського Союзу і розпочати нову історію — історію незалежної України.

Відвідувачі дізналися, як Мерилін Монро підписала м’ячик, який продали за 220 000 доларів. Як Ендрю Варгола (Warhola) став Енді Ворголом (Warhol) завдяки неправильному підпису на картині. Як Сальвадор Далі додавав маленькі малюнки на чеках у ресторанах, щоб їх ніколи не переводили в готівку. Як ДавидуБен-Ґуріону везли на підписання Акт проголошення незалежності Ізраїля в таксі, яке зупинила поліція, і з’ясувалося, що у водія немає прав. Ці історії були підкріплені оригіналами: автографами Монро, Ейнштейна, Бен-Ґуріона, літографіями Воргола й Далі.

«Ми прагнули розвіяти міф про те, що «мій голос нічого не вирішує», та показати, як один розчерк здатен змінити долю людини, а інколи — цілого світу. Проект мав спонукати людей переосмислити відоме... Усвідомити».

— Розкажіть про найцінніший експонат музею.

— На виставці можна було побачити унікальні експонати з історії України. Чернетка 4-го Універсалу, який вперше в ХХ столітті проголосив незалежну українську державу. Акт Відновлення Української державності 1941 року. Універсал гетьмана Івана Виговського 1663 року, один із декількох, що збереглися з його підписом та печаткою. Лист Симона Петлюри — розпорядження про початок партизанської роботи, надрукований на носовій хустці, для того, щоб його можна було заховати в підкладці одягу. І найголовніші експонати — печатка Української Центральної Ради та мала печатка УНР, розроблена знаменитим графіком Василем Кричевським. Обидві були першими загальнонаціональними українськими печатками після століть бездержавності. Зазвичай такі експонати можна побачити тільки в архівах. Цього разу вони зробили крок назустріч гостям квест-музею.