КИЇВ — 13 січня 2020 року. Експертна думка Ольги Лопушанської, координаторки законопроектної роботи Асоціації правників України, к.ю.н. для Юридичної Газети.

Громадянське суспільство в Україні активно долучається до розробки політик, їхньої адвокації та впливу на порядок денний держави. При цьому важливо розуміти, що громадські об'єднання не замінять владу, тому мають стати її партнером і контролером. Належна комунікація влади та громадянського суспільства є запорукою формування і розвитку партнерства.

Одним із інструментів донесення позицій бізнесу і влади є публічні заяви і звернення цих суб’єктів. У цьому матеріалі пропонуються рекомендації для того, щоб зробити комунікацію із владою якісною і результативною.

Отже, основні поради для побудови ефективної комунікації неурядового сектору з владою такі:

1.   Стратегія.

Ця порада є стандартною для будь-якої адвокаційної активності і має важливе значення. Починаючи ту чи іншу комунікаційну кампанію, варто розуміти її мету і ресурси. Чітке розуміння цього дозволить визначити масштаби і тривалість комунікації.

Метою комунікації може бути як потрапляння питання на порядок денний органу влади, прийняття чи відхилення проекту нормативного акту, так і вирішення питань локального значення.

Категорія «ресурси» охоплює питання тривалості кампанії і складу команди. Як і перший, так і другий компонент є надзвичайно важливими.

Наприклад, якщо ми розуміємо, що планується ціла комунікаційна кампанія – то необхідно підготувати відповідні активності для її наповнення змістом і забезпечення результату. Якщо ж є впевненість або передумови для того, щоб бути почутими через 1-2 звернення до профільного органу – це вже інші ресурси, які мають бути зосереджені на роботі зі змістом і відповідними меседжами.

Тривалість кампанії також залежить від того, на якій стадії перебуває питання, що є об’єктом комунікації. Наприклад, реєстрація проекту закону у парламенті, включення його у порядок денний сесії чи прийняття проекту закону у першому читанні.

На тривалість і масштаби комунікаційної кампанії також впливає готовність влади вирішувати те чи інше питання.

2.   Впізнаваність.

Саме стиль викладу матеріалу і його візуальне відтворення сприяє впізнаваності організації як суб’єкта адвокації.

Для формування впізнаваності рекомендую у листах наводити відомості про те, хто ви є (наприклад, 1-2 абзаци про мету діяльності організації, цінності, пріоритети, профільні структурні підрозділи, проекти або внесок у розвиток питання, щодо якого підготовлено документ).

Якщо організація вже має досвід співпраці з адресатом – обсяг таких відомостей може бути коротшим. Але важливо зауважити: якщо в організації з’явилися нові підрозділи, які опікуються питанням, щодо якого підготовлено документ, розпочато новий проект, дослідження чи є результати таких активностей - про це варто написати.

Експертність організації формується у процесі її роботи над тими чи іншими питаннями. Про наявність такої експертизи потрібно обов’язково вказувати. Це додасть ваги вашому документу і засвідчить його ґрунтовність. Крім того, влада має бути зацікавленою у якісних дослідженнях.

3.   Якісний зміст.

Наповнення документу максимально релевантною інформацією допоможе зрозуміти його суть і меседжі.

Зауважу, що неконструктивна критика без зазначення наслідків того чи іншого рішення або документу, який піддається такій критиці, а також без наданняальтернативних варіантів чи пропозицій щодо вирішення не містить цінності як для влади, так і для потенційних партнерів, з якими можна будувати коаліції в адвокаційній кампанії (громадські організації, вчені, дипломатичні представництва тощо).

Ваші пропозиції мають бути чіткими і не створювати ризику їхнього неоднозначного тлумачення. Для цього важливо комплексно опрацювати питання.

Якщо ви пропонуєте зміни до нормативних актів чи їх проектів – використовуйте порівняльні таблиці. Така опція дозволить надати чіткі рекомендації й буде зручною, як для підготовки, так і для використання.

4.   Актуальність інформації.

Вся інформація, яку використовуєте у матеріалах, має бути достовірною. Статистика чи результати соціологічних опитувань, на які зроблено посилання, мають відображати важливість питання чи його компонентів.

Статистика 10-річної давнини навряд чи підкреслить доцільність вирішення питання саме зараз, проте вона може відобразити тенденції його розвитку.

Слід використовувати цифри із перевірених джерел, а також бути коректними із вказаними даними. У час надзвичайно швидкого поширення інформації потрібно перевіряти її достовірність.

5.   Адресат.

Зазначення адресата, до предмету відання якого належить питання, пришвидшить отримання ваших напрацювань і їхній розгляд або ж врахування.

Потрібно зауважити, що не завжди направлення листа до Президента чи Кабінету Міністрів вирішить питання по суті. Повноваження органів влади є чітко визначені. Свою діяльність влада здійснює, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Потрібно звертатися безпосередньо з органом влади, який відповідальний за розроблення чи реалізацію політики у сфері питання, щодо якого звертаєтесь. Адже субординація не завжди панацея. Якщо ваш документ, наприклад, повинне розглядати міністерство, а ви звернулись до уряду – як мінімум, ви втратите час.

Підсумовуючи, зазначу, що комунікація – не мета, а спосіб взаємодії громадських організацій із владою. Важливим компонентом вдалої комунікації є готовність влади до співпраці та її відкритість.