КИЇВ — 27 грудня 2019 року. Настав час підбивати підсумки. Ми проаналізували всі перемоги за останні 12 місяців для глибшої рефлексії набутого досвіду та дізналися про плани на наступну декаду діяльності Асоціації правників України.

Яким був цей рік?

2019 рік став рекордним для Асоціації правників України: нами було висловлено 9 публічних позицій, з яких майже половина торкалися питань законодавчого процесу.

Ми застерігали парламент від ризиків законопроєкту № 1008, закликали відмовитися від скасування виключного права адвокатів на представництво у судах, надали комплексні пропозиції щодо права на захист і реформування кримінального процесуального законодавства, а також неодноразово закликали до обговорення законопроєктів у правовій сфері із зацікавленими сторонами і правничою спільнотою.

Крім того, Асоціація надала пропозиції до законопроєктів, окремі з яких були враховані, зокрема до проєктів:

— «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстр. № 1008);

— «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (реєстр. № 1076).

Значну увагу Асоціація приділила обговоренню питань реформування законодавства з представниками влади, міжнародних організацій і правничою спільнотою. У рамках конференцій і форумів АПУ було обговорено ряд актуальних питань правової політики держави, серед яких:

— Концепція розвитку корпоративного законодавства в Україні;

— Реформування кримінального процесуального законодавства;

— Обговорення проєкту закону про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування № 1008 та ін.

У рамках ініціативи Асоціації «Правовий порядок денний держави» отримано понад 120 пропозицій щодо удосконалення законодавства.

Продуктивною була робота комітетів з експертизи проєктів законів і надання пропозицій щодо їхнього удосконалення. У 2019 році було надіслано 43 звернення комітетів.

Чого очікувати далі?

Ми поспілкувалися з Президентом Асоціації правників України Денисом Бугаєм та координаторкою законопроєктної роботи АПУ Ольгою Лопушанською. Вони підбили підсумки поточного року і розповіли нам, як Асоціації правників України вдалося стати найуспішнішим голосом правників, наскільки їм вдалося досягти ключової мети їхньої діяльності та чого очікувати далі, вже у 2020 році.

Денис Бугай, Президент Асоціації правників України

— Метою діяльності АПУ є сприяння розвитку правової держави в Україні. На Вашу думку, наскільки АПУ просунулася в її досягненні за останній рік?

— Асоціація доклала максимум зусиль для утвердження верховенства права, про що свідчать показники роботи у напрямі GR за 2019 рік. Починаючи з 2017 року, цей напрям роботи АПУ набрав обертів і правнича спільнота продовжує робити свій внесок для побудови в Україні правової держави та утвердження верховенства права.

— Ваші очікування від 2020? Які плани на наступний рік?

— Асоціація продовжить роботу над своїми стратегічними пріоритетами. Зокрема, активно працюватимемо над реформуванням інституту адвокатури. Фокус буде зосереджено на побудові якісної системи адвокатського самоврядування, удосконаленні доступу до професії, а також підсиленні професійних прав і гарантій адвокатів.

Асоціація працюватиме над моніторингом забезпечення незалежності суду і судді. Плануємо впровадити Індекс стану та якості правосуддя. Крім того, ставимо собі завдання забезпечити донесення результатів такого дослідження у зручному форматі максимально широкому колу громадян.

У 2019 році будемо працювати над проведенням незалежного публічного моніторингу притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. Це завдання стало особливо актуальним після законодавчого закріплення анонімних скарг щодо суддів.

Переконаний, що комітети Асоціації, які мають значний експертний потенціал, і надалі активно долучатимуться до адвокатування суспільно важливих змін.

Важливим компонентом плану діяльності Асоціації на наступний рік є сприяння розвитку правничої освіти.

Крім того, Асоціація продовжить роботу щодо підготовки законодавчих ініціатив до правового порядку денного держави.

Ольга Лопушанська, координаторка законопроєктної роботи АПУ, к.ю.н. 

— 2019 рік став рекордним для АПУ - GR тут займає переможне 1 місце серед досягнень. В чому секрет вашого успіху?

В Асоціації правників України ми часто говоримо, що разом наш голос гучніший. І, підбиваючи підсумки 2019 року, розумію, що девіз АПУ був і девізом роботи напряму GR у році, що минає.

Ми часто наголошували на важливості консолідації зусиль стейкхолдерів для комплексного і якісного реформування правової системи та державних органів, давали обґрунтовані зауваження і чіткі пропозиції для удосконалення законодавства від комітетів АПУ, що об’єднують представників різних професій і галузей права, ми демонстрували єдність професії, коли зверталися до органів влади щодо захисту прав адвокатів, нотаріусів і гарантування незалежності суддів.

Аналізувати результати діяльності напряму GR в Асоціації завжди приємно, оскільки їхньою основою є робота великої команди фахівців різних професій і галузей права, які активно втілюють ініціативи і працюють над розвитком правничої професії та суспільства.

Щодо показників рекордів – то за ними знову ж таки стоять професійні дискусії і клопітка робота команди, до яких долучаються Правління, комітети, секції та інші підрозділи Асоціації. Мабуть, це і є секретом успіху АПУ.

— З огляду на кількість успішних GR-ініціатив, складається враження, що влада чує голос правників. Чи можна стверджувати, що влада прагне його почути? Чи це результат виключно наполегливості правників?

— Влада має бути зацікавленою у конструктивній співпраці з громадянським суспільством. Асоціація працює над тим, щоб така взаємодія була ефективною та результативною. Проте важливою є саме готовність влади бути відкритою та чути правничу спільноту. Попри успішні кейси АПУ, досвід 2019 року засвідчив, що така готовність є не завжди.

Проте ми продовжуємо запрошувати представників влади та міжнародних організацій для обговорення питань на публічних заходах у різних регіонах України, делегувати представників організації до участі у робочих групах і громадських радах, аналізувати проєкти нормативних актів і надавати пропозиції для удосконалення національного законодавства.

Очікуємо, що органи влади будуть активніше долучати потенціал громадянського суспільства до розробки та моніторингу правової політики в Україні.