ЛЬВІВ — 27 вересня 2019 року. Вже вчетверте у Львові відбувся щорічний Західний форум з корпоративного права, де експерти галузі обговорили найактуальніші аспекти корпоративних правовідносин.

Відкрили захід Роксолана Костур, членкиня Правління АПУ, партнерка АО «Матвіїв та Партнери», адвокатка, Іван Городиський, Голова Відділення АПУ у Львівській області, адвокат, та Наталія Якібчук, партнерка АО KPLT. Вони підкреслили: форум є чудовою нагодою для аналізу впроваджених новацій та плідного планування подальших кроків з урахуванням іноземного досвіду.

Першу сесію під модеруванням Яреми Кондратюка, керуючого партнера Kodary Partners Law Firm, розпочав В’ячеслав Мацієвський, заступник директора департаменту з питань корпоративного управління та юридичної експертизи АТ «КРЕДОБАНК».

Він розповів про ескроу-рахунки, їх призначення, порядок відкриття, умови функціонування та основні переваги використання. Серед останніх пан Мацієвський виділив забезпечення виплат коштів акціонерів за процедурою squeeze out, здійснення наперед погоджених всіма сторонами розрахунків третьою стороною в особі банку, а також зменшення ризиків і оптимізація проведення розрахункових операцій.

Оксана Панченко,начальниця юридичного управління ПАТ «Національний депозитарій України», розповіла про зміни, що відбулися у системі обліку права власності на акції після набуття чинності 12 жовтня 2013 року ЗУ «Про депозитарну систему України». Серед них, зокрема: централізація процесів, унеможливлення подвійного обліку прав власності — забезпечення Центральним депозитарієм депозитарного балансу, а також модернізація системи на сергрегований та агрегований рахунки.

Все, що варто знати про заставу корпоративних прав, розповів Роман Посікіра,керуючий АБ Романа Посікіри. Зокрема, він чітко пояснив алгоритм при укладенні договору застави акцій, механізм їх застосування, а також процедуру реєстрації застави частки, вимоги до неї та способи звернення стягнення.

Підсумки дії Закону про ТОВ та ТДВ один рік потому підбивали під час другої сесії разом із Христиною Онищенко,партнеркою «Нексія ДК».

Андрій Гринчук,керуючий партнер АО «Гринчук та Партнери», згадав про Законопроект №1056-1та зазначив:

«Ми отримали чи не найкращий законодавчий акт у сфері корпоративного права. Але наразі ми маємо «зелений принтер». І ось у Парламенті вже лежить законопроект, за допомогою якого хочуть змінити абсолютно чудовий Закон про регулювання ТОВ. На моє переконання, лізти до нього не варто, адже жодних плюсів від цього ми не отримаємо».

Про те, чи можна позбавитися недобросовісних партнерів за ЗУ про ТОВ та ТДВ, розповіла Анна Мацюк,засновниця та керівниця ЮК «Захист власності». Вона зосередила увагу на головних новелах Закону, серед яких: зменшення вимог до статуту, відсутність обмежень щодо кількості учасників, зменшений строк для формування статутного капіталу та відсутність встановленого кворуму.

Пані Мацюк навела кілька кейсів з практики та зазначила, що новий Закон дає можливість несумлінному учаснику всупереч волі товариства залишитися у його складі навіть за наявності підстав для виключення. Вона підкреслила: суди солідарні у своїй позиції щодо цього питання.

Нотаріальний експрес-аналіз Закону надав Юрій Пилипенко,член Ради НПУ, голова Відділення НПУ у Львівській області. Серед новел він виділивскасування обмеження максимальної кількості учасників, запровадження інституту корпоративного договору, лібералізацію вимог до змісту статуту, а також можливість видачі безвідкличної довіреності з корпоративних прав.

Анна Буквич, старша юристка АА PwC Legal, кандидатка юридичних наук, заступниця Голови Комітету з міжнародного права, зосередила увагу на проблемних питаннях застосування Закону про ТОВ та перспективи їх вирішення.

Останню сесію, присвячену дискусійним інструментам корпоративного права, модерував Сергій Матвіїв,керуючий партнер АО «Матвіїв та Партнери», адвокат.

Про імплементацію іноземних норм у корпоративні договори говорили разом із Андрієм Оленюком, партнером Everlegal. Він наголосив: у світовій практиці такий спосіб регулювання відносин між учасниками господарських відносин використовується ще з кінця ХІХ сторіччя, проте в Україні така практика була запроваджена відносно нещодавно. Вже зараз чинне законодавство відкриває для цього широкі можливості, зокрема ЗУ «Про ТОВ та ТДВ».

Також пан Оленюк розповів про умову drag-along right та протилежну їй tag along right. Остання, за словами адвоката, є ефективним інструментом, який зменшує ризики мінотарних учасників залишитися зі знеціненими частками, тоді як перша передбачає примус для міноритарних власників продажу своїх часток на умовах, ідентичних мажоритарному власникові. Її реалізація, у свою чергу, може відбуватися через рахунок ескроу.

Володимир Кравчук, член Правління АПУ, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, присвятив свій виступ темі захисту прав територіальної громади. Зокрема, він зауважив: попри розмаїття наукових підходів, питання має, насамперед, практичне значення — хто може звертатися до суду. Власне, будь-хто, якщо не боятися застосовувати право:

«Порушення інтересу громади — це порушення приватних інтересів кожного, хто належить до більшості. Та право придумано не для більшості, їй належить влада. Право — це інструмент меншості».

Суддя підкреслив: юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому, ґрунтуючись на об’єктивності. Більше того, користуючись індивідуальними актами, завжди можна відстояти персональний інтерес, якщо він співпадає з інтересами громади:

«Позивач повинен чітко сказати, що йому болить, звертаючись до лікаря. Це відкриває йому шлях до суду. Інтерес — це бажання, і цього достатньо, якщо його відстоювати. Тоді будь-яке прагнення може стати успішним об’єктом справи. Будьте сміливі, застосовуючи право».

Про діджиталізацію у корпоративному праві розповіли Олена Кібенко, суддя Великої Палати Верховного Суду,та Андрій Костюк, керуючий партнер АО KPLT.

Олена Кібенко звернулася до досвіду країн ЄС та згадала про два проекти, опубліковані Європейською комісією 25 квітня 2018 року, що спрямовані на діджиталізацію правового регулювання, та їх вплив на європейське корпоративне право:

«На перший погляд, здається, що Україна загалом розвивається в унісон з країнами Євросоюзу, досить активно впроваджуючи цифрові технології у корпоративні відносини та реєстраційні сервіси. Втім ситуація кардинально зміниться, якщо подивитися на участь у реєстраційних або корпоративних відносинах інвесторів з інших країн. Для них майже всі такі можливості є закритими, оскільки базуються на володінні українською мовою».

Суддя переконана, що саме цей напрям — не тільки діджиталізація, але і глобалізація корпоративного права України — має стати одним із основних векторів розвитку на найближчі кілька років.

Андрій Костюк зосередив увагу на проблемах захисту прав власності в епоху діджиталізації. Він виокремив проблему незахищеності реєстрів. За словами юриста, хакери мають несанкціонований доступ до реєстру майна, хоча Мін’юст стверджує, що реєстри захищені на високому рівні.