КИЇВ — 28 вересня 2019 року. «Наше з Вами свідоме ставлення до донорства допоможе врятувати комусь життя». Разом із Мариною Слободніченко, Головою Комітету з медичного права, керуючою партнеркою ЮК «Кайрос Груп» ми поговорили про трансплантацію, стратегічні та ключові кроки, які варто зробити на законодавчому рівні та в практичній площині. 

— На початку 2019 року Ви як Голова Комітету з медичного права АПУ спільно з народним депутатом Марією Іоновою розблокували трансплантації в Україні, що дало можливість пацієнтам отримати довгоочікувані операції, а лікарям — провести їх у межах закону. Що змінилося за рік? Чи є ризик зупинки трансплантацій знову?

— Це була спільна робота депутатів, МОЗ (зокрема заступника міністра Романа Ілика), лікарів та пацієнтських організацій. Нам вдалося відтермінувати на один рік одне з основних положень Закону про трансплантацію — створення ЄДІСТ (Єдиної державної інформаційної системи трансплантації). Без цієї системи, за законом, неможливо здійснювати підбір пари донор — реципієнт, що фактично унеможливлює трансплантацію. Наразі така система створена і ще у квітні 2019 року була передана в МОЗ для тестування. Я вірю, що ця система буде запущена до кінця року і зупинка трансплантацій не відбудеться.

Серед новацій Закону про трансплантацію було впровадження ключової одиниці в системі трансплантації — трансплант-координатора. До його функцій належить виявлення потенційного донора, отримання згоди на вилучення органів. Ця людина фактично здійснює весь супровід анатомічного матеріалу від його вилучення до пересадки. Тепер така професія створена. В Україні уже активно триває підготовка трансплант-кординаторів, зокрема у Запорізькій медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

— 20 вересня 2019 року набрав чинності спільний наказ МОЗ і Мінсоцполітики № 1234/1768 від 12.08.19 року, яким офіційно встановлено тарифний розряд для трансплант-координаторів, що дорівнює розряду хірурга. Прокоментуйте, будь ласка, ключову ідею та сутність наказу.

— Працевлаштування трансплант-координаторів тривалий час не здійснювалося, зокрема через невирішеність питання фінансування. Безумовно, оплата праці спеціаліста, функціонал якого дійсно широкий та психологічно важкий (а ми говоримо і про бесіди з рідними, під час яких треба пояснити, що їх близька людина померла, і про виснажливий графік 24/7, адже донор може з’явитися будь-коли: і вночі, і у вихідний день), це чи найважливіше питання щодо організації роботи.

Завдяки прийняттю спільного наказу МОЗ і Мінсоцполітики № 1234/1768 від 12.08.19 року офіційно встановлено тарифний розряд для трансплант-координаторів на рівні з лікарями-хірургами першої кваліфікаційної категорії — 13. Тобто питання оплата праці трансплант-координатора нарешті законодавчо врегульоване. До того ж, 13 тарифний розряд — це справді високий показник та хороша фінансова мотивація для трансплант-координаторів, якими спочатку будуть, переважно, кваліфіковані лікарі — анестезіологи.

— Які рекомендації Ви можете дати керівництву лікарень щодо роботи трансплант-кординатора?

— Наразі ми можемо говорити про створення усіх умов для працевлаштування трансплант-координаторів у ЗОЗ, а саме центрах трансплантації та базах вилучення (відділеннях реанімації та інтенсивної терапії).

Керівнику закладу охорони здоров’я для створення посади «трансплант-координатор» у своєму закладі необхідно:

— по-перше, внести зміни до штатного розпису ЗОЗ з метою закріплення нової штатної посади «трансплант-координатор»;

— по-друге, розробити посадову інструкцію трансплант-координатора;

— по-третє, видати наказ про призначення, можливо, на умовах суміщення професій, що слугуватиме додатковим фінансовим стимулом для працівника, який вже наявний у штаті закладу охорони здоров’я.

— Чи можна зараз робити посмертну трансплантацію без трансплант-координатора, ЄДІСТ, центрального органу виконавчої влади з питань трансплантації?

— Без отримання згоди на донорство від родичів померлої особи або від самої особи при її житті неможлива посмертна трансплантація. Такі згоди отримує трансплант-координатор. Для її початку необхідними єдві умови: наявність згоди на донорство та рішення консиліуму лікарів про можливість трансплантації.

Однак дуже важливо до нового року здійснити певні законодавчі і практичні кроки, які є запобіжниками зупинки трансплантацій.

— Що це за кроки?

— Запобіжниками зупинкитрансплантацій  є запуск ЄДІСТ та створення спеціального органу з питань трансплантацій.

Щодо стратегічних кроків для запуску дієвої системи трансплантації в Україні ми вбачаємо:

1. Початок роботи трансплант-координаторів (реальне їх працевлаштування в лікарнях).

2. Здійснення в лікарнях процедури діагностики смерті головного мозку, введення її як стандартної процедури та не пов’язування з трансплантацією.

3. Врегулювання питання медичної послуги з трансплантації, мотивації трансплант-координаторів та анестезіологів.

4. Введення в експлуатацію ЄДІСТ, наповнення ЄДІСТ інформацією про реципієнтів (формування електронного листка очікування).

5. Створення єдиного в Україні координаційного центру з трансплантації. На мій погляд, це має бути дійсно ЦОВВ, як і передбачено Законом, який буде неупереджений у своїй діяльності та зорієнтований на розвиток трансплантації загалом в Україні.

6. Чітка комунікація серед професійного середовища (залучення сімейних лікарів до процесу отримання згод), формування свідомості професіоналів медичної справи у важливості донації і потім — потужна інформаційна кампанія на суспільство щодо донації.

Безперечно, реформування сфери трансплантації — це складний і тривалий процес, який потребує напруженої роботи. Але з кожним кроком ми стаємо ближче до створення ефективної системи трансплантації в Україні. Найголовніше — не втратити найцінніший ресурс — висококваліфікованих спеціалістів: лікарів-трансплантологів, анестезіологів та трансплант-координаторів. А наше з вами свідоме ставлення до донорства допоможе комусь врятувати життя.