Розпочався цикл заходів «6 кроків до запуску системи трансплантації»

2019-07-29

КИЇВ — 20 липня 2019 року. Комітет з медичного права Асоціації правників України розпочав серію безкоштовних щомісячних практичних заходів для лікарів, керівників ЗОЗ, державних службовців та правників, присвячених темі впровадження трансплантації в Україні.

Серед експертів: Сергій Паляниця, в.о. директора Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин Міністерства охорони здоров’я України, Ігор Русанов, завідувач відділення трансплантології обласної клінічної лікарні Запоріжжя, Ігор Алещенко, директор ДП «Біоімплант» Міністерства охорони здоров’я України, та Руслан Тимошенко, представник розробника Єдиної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).

Модератор зустрічі Марина Слободніченко, Голова Комітету АПУ з медичного права, керуюча партнерка ЮК «Кайрос груп», зазначила:

«Наша мета — впровадження трансплантації в Україні. З 1 січня 2020 року Закон про трансплантацію має запрацювати на повну. Це означає, що в обов’язковому порядку свою роботу розпочнуть транспланто-координатори. Наші заходи будуть присвячені обговоренню проблемних питань у закладах охорони здоров’я, пов’язані з трансплантацією, та кроків, необхідних для її впровадження». Експерт підкреслила, що координація — це основна ланка в системі трансплантації.

Отже, під час першої зустрічі обговорили: принципи роботи Єдиної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ), кваліфікаційні вимоги до транспланто-координатора, його права та обов’язки, правові аспекти взаємодії транспланто-координатора з ЄДІСТ та питання порядку отримання згод на донорство.

Нагадаємо, що з 1 січня 2019 року в Україні почав діяти ЗУ «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». Він покликаний полегшити життя українцям, які потребують такого медичного втручання, та регулювати відповідні процедури.

До 2019 року ця сфера була врегульована Законом «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині», який був прийнятий ще у 1999 році. Однак, за словами експертів, фактично попередній закон ніколи повноцінно не працював, не було чіткого правового регулювання більшості процедур, єдиної бази осіб, які потребують трансплантації, та бази донорів. А проведені в період дії старого Закону операції з трансплантації органів були швидше винятком, ніж правилом. Саме тому більшість українців, які потребують трансплантації, їдуть за кордон.

Відповідно до удосконаленого Закону застосувати трансплантацію заклад зможе тільки при неможливості збереження життя або відновлення здоров’я іншими методами, встановлює консиліум лікарів. Перелік закладів, що мають ліцензію на медичну практику із застосуванням трансплантації, затверджує МОЗ.

Для реалізації законодавчих процедур було введено поняття транспланто-координаторів, якими будуть працівники відповідних медичних установ. Транспланто-координатори забезпечать отримання органів для їх подальшої трансплантації або виготовлення біоімплантатів. Однак їх завдання — не тільки вести всі реєстри трансплантології, але і переконати родичів загиблого, якщо той не дав згоди за життя. Іноді такі розмови необхідно проводити швидко, адже після смерті головного мозку органи живуть недовго.  

25 липня 2019 року стало відомо про те, що програма трансплантації запрацює в Україні до кінця 2019 року та поступово замінить лікування за кордоном.

Зокрема, вона передбачає створення Єдиної інформсистеми трансплантації, що включає окремі реєстри донорів, реципієнтів, анатомічних матеріалів (всього — дев’ять різних реєстрів), буде здійснювати розподіл і визначати пари донор-реципієнт. Наразі ЄДІСТ вже існує та знаходиться на стадії тестування. Детальніше про те, як працюватиме система, розповів Руслан Тимошенко.

ЄДІСТ включає реєстри волевиявлення про згоду/незгоду на посмертне донорство, анатомічних матеріалів, живих донорів, реципієнтів, осіб із трансплантованим анатомічним матеріалом, транспланто-координаторів та закладів охорони здоров’я, чия діяльність пов’язана із трансплантацією. Також до складу входять модулі черги, контент-менеджменту, нормативно-довідникової інформації, статистики та інтеграції, система для автоматизації опрацювання заяв і публічний портал та/або шлюз доступу до даних.

Користувачами можуть бути громадяни, працівники закладів охорони здоров’я, сімейні лікарі, посадовці центральних органів виконавчої влади, адміністратори. Кількість користувачів, чиї дані можуть зберігатися у системі, орієнтовно становитиме від 1 до 50 мільйонів.

У підсумку презентації ЄДІСТ експерт підкреслив:

«Система вже готова до експлуатації, та варто пам’ятати, що це — основний допоміжний інструмент, а не панацея».

Підсумовуючи захід, Марина Слободніченко зазначила:

«Одна справа — законодавчо врегулювати питання трансплантації, інша — коли заклади охорони здоров’я самостійно виявляють бажання впроваджувати трансплантацію і свідомо здійснюють усе для цього необхідне. Розуміння медичними фахівцями засобів та необхідності впровадження таких кроків необхідне не лише із законодавчого, але і з практичного погляду».

Модератор підкреслила, що Комітет планує продовжувати регулярні засідання до кінця 2019 року, адже таке розуміння — це старт, який може впровадити систему трансплантації в Україні:

«Саме тому був розпочатий цикл заходів — задля того, щоб відчути позиції та настрій регіонів щодо цього питання. Чи готові вони до старту трансплантації? Чи готові здійснювати діагностування смерті головного мозку, активно співпрацювати з базами вилучення? До Нового року ми вже маємо чітко розуміти, яка в Україні ситуація щодо питання трансплантації».

Теми наступних обговорень:

— Методичні рекомендації для закладів охорони здоров’я у правовій сфері трансплантації та донації.

— Юридичні поради керівникам і лікарям.

— Поради практикуючих психологів щодо психологічних аспектів роботи транспланто-координаторів та сімейних лікарів.

Ознайомитися з презентацією ЄДІСТ можна за посиланням.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ