КИЇВ - 08 липня 2019 року. Ірина Стройко, Голова Комітету з питань ЗМІ та рекламного права АПУ, директор ТОВ «МОЛОДІСТЬ ДИСТРИБ’ЮШН», головний юрисконсульт ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія «1+1».

Життєве кредо: постійно бути в русі, намагатися зустріти цікавих людей, отримати від когось позитивну емоцію, від когось — посмішку, від когось — пораду. Спілкування вирішує дуже багато! Всім бажаю більше спілкуватися і вирішувати як професійні, так і особисті питання, особливо на заходах в АПУ — творити професію і досягати нових висот!

— Ірино, Ви член АПУ з липня 2005 р. Чи можете порівняти Асоціацію 14-10 років тому і зараз. Як кажуть на телебаченні: «До і після»? Що цінного у Ваше життя приносить АПУ?

— Я навчалась у Київському національному економічному університеті імені Гетьмана, і на 3-4 курсі мені розповіли, що є Ліга студентів Асоціації правників України, я без вагань вступила до її лав. Це була спроба об’єднати правників, зокрема і молодих, до цього таких ініціатив не було. З часом Ліга студентів АПУ набула сили і нових завдань. Дуже важливо, що Асоціація у всі часи завжди співпрацювала з молоддю — це показовий момент у тому, що майбутні правники виховуються зі студентства.

Щодо витоків Асоціації, то варто згадати президентів Ігоря Шевченка, Сергія Коннова, Валентина Загарія, Дениса Бугая: вони мали надвеликий вплив, їхні особистості згуртовували навколо себе. Ми також говоримо про бізнес-спільноту: це не лише об’єднання певних юристів, а об’єднання як великих, так і маленьких юридичних фірм. Вони мають можливість брати участь і в засіданнях, і в конференціях, що відповідно впливає на вибір тематики. На мій погляд, Асоціація з моменту свого становлення стала ядром юридичної спільноти і такою ж, але набагато потужнішою, залишається і сьогодні. В чому її сила? Це і молодь, і досвідчені фахівці. Я пам’ятаю, як формувалася гілка нотаріусів: ось об’єдналися нотаріуси, ось судді — це говорить про те, що Асоціація завжди намагалась об’єднати різних фахівців.

Працює багато секцій, при цьому дуже представницькі. На мене особисто справила велике значення зустріч із Василем Кисілем.

Асоціація — це чудова можливість поспілкуватися з легендами юридичного ринку. Навіть якщо ти тільки прийшов, тільки починаєш робити свій шлях — коли потрапиш сюди, ти уже попереду своїх колег, бо спілкуєшся з кращими із кращих. Важливо те, що ми ніколи не були зосередженими на якихось маленьких питаннях, завжди намагалися вийти за межі. Асоціація стала стартовим майданчиком для багатьох. Її розвиток відбувається послідовно, органічно.

— Ви згадували, що були членом Ліги студентів АПУ. Сьогодні Ви головний юристконсульт 1+1. Що порадите молодим юристам?

— Навчатися. Неможливо чогось досягти, якщо не займатися саморозвитком. Так, багато чого залежить від керівника — хтось із задоволенням ділиться досвідом, секретами, ноу-хау, а хтось — ні, потрібно розуміти, що ти сам маєш на себе працювати. Приділивши дві години на якийсь захід, ти можеш почерпнути багато чого нового і корисного. Не треба лякатися, що пораду можна отримати не від свого безпосереднього керівника, а від людини з іншої компанії. Закликаю до неформального спілкування — ми єдина спільнота, важливо обмінюватися думками, досвідом.

Коли займаєшся практикою, в тебе на навчання не вистачає часу. Але треба ставити собі маленькі планки: ось тут роблю це, а тут це… Знаходжу програми навчання за кордоном. Так, це дуже важко, але не обмежуйтеся маленькими мріями, думайте глобально.

— Часто користувачі в соціальних мережах використовують уривки пісень, фото. Чим може загрожувати використання піратського контенту?

— Ми маємо розуміти: якщо ти взяв частинку чогось чужого, то маєш нести відповідальність. Якщо ти використовуєш піратські пісні для обмеженого кола, наприклад, для друзів, батьків — це одна ситуація, якщо для загалу, то виникають правові наслідки. У першу чергу, відповідальність на користувачеві та вебплатформі.  

— Чи були випадки притягнення до суду за поширення образливих висловлювань щодо публічних осіб у ЗМІ чи використання прихованої камери?

— Прихована камера — це може бути не лише суд, а й кримінальна відповідальність. Не завжди те, що є негативною інформацією про особу, підпадає під регулювання законом. Мало є людей, які готові сприймати критичну інформацію як позитивну. Така сутність людини.

Якщо це приниження честі, гідності, то так, це приводить до суду. Так, у моїй практиці також трапляються такі випадки. Є механізми врегулювати питання мирним шляхом або звернутися до суду. З іншого боку, як можна проводити журналістські розслідування і не торкатися чогось особистого. Не скажу, що ми маємо практику мільйонних позовів, але практика моральної шкоди є.