КИЇВ — 27 травня 2019 року. Комітет з альтернативних вирішень спорів спільно з Комітетом з міжнародного права провели круглий стіл, на якому обговорили рішення Світової організації торгівлі (СОТ) у спорі між РФ та Україною щодо впроваджених РФ обмежень транзитних перевезень для України через територію РФ (рішення DS512).

Модерували захід Амінат Сулейманова,Голова Комітету з міжнародного права, співкеруюча партнерка AVELLUM, та Олександр Волков, заступник Голови Комітету з альтернативних вирішень спорів, старший юрист ЮФ Asters.

Серед експертів: Анжела Махінова, партнерка ЮФ Sayenko Kharenko, Олеся Кривецька, старша юристка Адвокатської фірми «Сергій Козьяков та Партнери», та Олена Засипкіна, заступниця директора департаменту торговельного захисту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Віталій Погорецький, радник Консультативного центру з права СОТ (Швейцарія), взяв участь в обговоренні за допомогою відеоконференції, зосередивши увагу на деяких системних аспектах цього рішення для СОТ та інших суперечок у СОТ щодо обмежень, пов’язаних з інтересами національної безпеки, включаючи будь-які подальші суперечки між Україною та РФ. У підсумку він зазначив:

«Одним із найважливіших аспектів цього рішення є досить чітке обмеження питань, що можуть підпадати під дію статті XXI та компетенцію панелі. Панель, наприклад, підкреслила, що будь-які політичні питання, зокрема, хто зі сторін несе відповідальність за порушення загального міжнародного права або створення надзвичайної ситуації, не входять до компетенції СОТ».

Нагадаємо, що панель арбітрів Світової організації торгівлі (СОТ) винесла рішення на користь Росії у справі про обмеження транзиту українських товарів через територію РФ. 

У 2016 році Україна подала позов до СОТ у відповідь на рішення РФ, яка, у свою чергу, пояснила застосування таких заходів як захист своїх ключових інтересів у сфері безпеки, що був зумовлений надзвичайною ситуацією у взаєминах з Україною.

Експерти зазначили, що подача позову до СОТ складається з декількох етапів. Перший — подача запиту на консультації, що Україна зробила у вересні 2016 року. Однак консультації, які пройшли в листопаді того ж року, були провалені і не привели до вирішення суперечки з РФ.

Наступним етапом подачі позову Україна скористалася в лютому 2017 року — вона ініціювала створення панелі арбітрів, але тоді Росія заблокувала її скликання. У разі повторної заявки рішення про скликання групи експертів приймається автоматично, в результаті гендиректор СОТ сформував таку панель у червні 2017 року.

У своїй скарзі до СОТ Україна оцінила скорочення експорту українських товарів на ринки країн Центральної, Середньої Азії та Кавказу в першому півріччі 2016 року. «Росія задіяла ХХІ статтю ГУТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі). У разі створення небезпеки для держави вона може вживати такі захисні заходи. Раніше така стаття практично не використовувалася. Це було зроблено для того, щоб іншим країнам зберегти можливість посилатися на цю статтю в майбутньому», — зазначила Олеся Засипкіна.

Але, за словами експертки, навряд чи інші країни будуть посилатися на цю статтю щодо України, оскільки таким чином створять економічні проблеми для власних громадян і виробників — вони не будуть отримувати дешевшу продукцію.

Втім рішення РФ щодо українського транзиту шкодить Москві, й інакше як політичними мотивами його не пояснити, зазначає фахівець.

Україна має великі шанси виграти апеляцію, переконана Анжела Махінова. Перш за все, тому що дії Росії щодо торгівлі з Україною виглядають суперечливо і непослідовно, що ставить під сумнів наявність тих самих «ключових інтересів у сфері безпеки».

«Які обмеження ввела Росія? Вона не заборонила транзит з України повністю, а вибірково — спочатку в Казахстан, а потім і в Киргизстан. Також РФ не заборонила повністю імпорт з України. Але якщо ви дозволяєте торгівлю, транзит в Узбекистан через Білорусь, що просто збільшує шлях, то в чому ж порушення національної безпеки, адже український товар все-таки йде через вашу територію? Тому рішення РФ виглядає неоднозначним. Крім того, ХХІ стаття ніколи не піднімалася в межах вирішення спорів у СОТ, оскільки всі боялися, що країни будуть нею виправдовувати будь-які протекціоністські заходи. Це небезпечний прецедент, особливо у світлі поточної світової торгової війни, коли США застосовують протекціоністські заходи, посилаючись саме на національну безпеку. Позитивним також є те, що група експертів  розглянула вимоги України за ст. V ГАТТ і визнала наявність порушення з боку РФ у цій частині. Дивлячись на ці моменти, думаю, шанси на апеляцію високі», — зауважила Анжела Махінова.

Та в разі виграної апеляції Україна все ж не зможе вимагати компенсації за принесений збиток — у праві СОТ це не передбачено, підкреслили експерти.

«Але є інструмент так званого примусового виконання. Тобто якщо ми виграємо апеляцію, Росія повинна буде скасувати обмеження щодо транзиту в розумний термін (до речі, в СОТ чітко визначено порядок його встановлення). В іншому випадку, Україна має право призупинити свої зобов’язання щодо Росії в межах СОТ. Це означає, що ми можемо застосувати в односторонньому порядку будь-які мита на товари з Росії, ввести ембарго тощо в обсязі завданих Україні збитків від обмежень транзиту», — зазначила адвокатка.

Юристи звернули увагу: неправильно стверджувати, що всі суперечки в протистоянні Росії і України в межах СОТ були програні Україною. Незважаючи на те, що в справі DS499 про заходи щодо залізничного обладнання група експертів задовольнила не всі вимоги України, були визнані порушення з боку РФ в частині неправомірних призупинень сертифікатів. Важливим досягненням є також те, що РФ буде змушена визнавати сертифікати відповідності, видані іншими членами Євразійського економічного союзу, що дозволить розблокувати український експорт.

Ми нагадуємо, що з початку квітня Асоціація правників України проводить онлайн-трансляції всіх засідань комітетів для членів регіональних відділень. Якщо Ви бажаєте отримати доступ до перегляду відео, будь ласка, надішліть посилання на Вашу сторінку в мережі «Фейсбук» на адресу електронної пошти: amaksimov@uba.ua.