Вища юридична освіта в Україні: «політична обережність» як перешкода на шляху до впровадження змін

КИЇВ — 03 травня 2019 року. Максим Шевердін, адвокат, керуючий партнер АО «Шевердін і партнери» та координатор Комісії АПУ з вдосконалення вищої юридичної освіти, розповів про Концепцію реформування юридичної освіти, перспективи та перешкоди на шляху її впровадження.

«Концепція — це лише програмний документ, прийняття якого є початком великого шляху, який необхідно пройти для того, щоб наповнити вищу юридичну освіту новим змістом».

Упродовж багатьох років розроблялися різні концепції реформування вищої юридичної освіти, проте жодна з них не знайшла схвалення на державному рівні. За словами Максима Шевердіна, причина полягає у відсутності політичної волі, зокрема в Кабінеті Міністрів України. Через наявний острах змін, побоювання проводити кардинальне реформування системи вищої освіти і неготовність брати на себе відповідальність за ці зміни, ризик провалу нової Концепції зберігається і наразі.

У березні поточного року була представлена Концепція реформування юридичної освіти, головною цінністю якої є можливість на державному рівні констатувати проблеми, які зараз наявні у вищій юридичній освіті, а саме: зниження «порогу входу» в професію і, відповідно, перенасичення ринку «людьми з дипломом юриста», які не мають ні відповідних знань, ні навичок, а також наявність величезного розриву між теоретичними знаннями, що надаються, та практичними навичками, які є необхідними в професії.

Концепція передбачає впровадження «наскрізної» моделі здобуття юридичної освіти. Тобто студент самостійно визначає власну траєкторію навчання, а вища школа має надати йому можливість обрати, окрім обов’язкових дисциплін, додаткові дисципліни на вибір. Система гарантії якості підготовки додатково передбачає залучення юристів-практиків до процедур акредитації освітніх програм та інституційної акредитації вищих навчальних закладів.

Пан Шевердін виокремив декілька основних напрямів реформування вищої юридичної освіти:

1. Необхідно «навчати навчати», тобто значну увагу приділяти підготовці молодих викладачів. Саме вони мають стати «агентами змін» у системі вищої освіти.

«Системну освіту та знання можуть надати лише заклади вищої освіти. Тож нам необхідно відшукувати і виховувати тих прогресивних викладачів та молодих вчених, які зможуть відповідно до зазначених вимог навчати студентів новому», — пояснює експерт.

2. Необхідність приділяти більше уваги з навчання Soft Skills, розширенню кругозору правника як члена суспільства. Студент-правник повинен мати навички, які дозволять йому навчатися протягом всього життя і підвищувати свій професійний рівень. Цьому і має навчити ВНЗ.

3. Підвищення ролі бібліотек в освітньому процесі: бібліотека має виконувати не роль «місця зберігання книжок», а бути освітньо-дослідницьким центром з доступом до електронних баз знань та режимом роботи 24/7.

4. Роль студентських організацій недооцінена саме з боку навчальних закладів. Навчальні заклади не ставляться серйозно до студентських організацій, не прислухаються до них, хочуть мати лише керовані, «кишенькові» органи студентського самоврядування.

Студенти мають об’єднуватися і наполегливіше висловлювати свої потреби на адресу адміністрації навчальних закладів — тоді до них почнуть прислухатися.

5. Вибіркові дисципліни мають бути дійсно вибірковими. Це сприятиме формуванню здорової конкуренції серед викладачів та кафедр, що підвищуватиме якість освіти.

Студент має визначати свою траєкторію навчання, а ВНЗ — надати можливість йому обрати, окрім обов’язкових, опанування певних вибіркових дисциплін, які могли б «заточити» студента під ту чи іншу спеціалізацію

6. Необхідно впроваджувати нові форми викладання: вчитель має «запалити факел, а не наповнити чашу». Тобто викладач повинен навчити студентів ставити запитання та шукати на них відповіді, а не просто передавати знання. Критичне мислення має бути покладене в основу освітнього процесу.

Щодо можливостей прискорення створення умов для модернізації змісту юридичної освіти та факторів, що здатні на це вплинути, Максим Шевердін зазначає:

«Асоціація правників України як провідна правнича спільнота, чий голос чують і в уряді, і на ринку праці, виступила із відкритим зверненням щодо підтримки цієї Концепції. З Лігою студентів АПУ ми також проводили обговорення Концепції і почули схвальні відгуки. Голос юридичної та студентських спільнот разом неможливо не почути, тож я вважаю, що впровадження Концепції — це лише питання часу».

У вас є цікава ідея заходу?