КИЇВ - 24 квітня 2019 року. За ініціативи Комітету АПУ з альтернативних вирішень спорів відбулись арбітражні дебати з теми «Українські приватизаційні спори за англійським правом в міжнародному арбітражі».

Вступне слово взяв модератор заходу Олександр Волков, заступник голови Комітету з альтернативних вирішень спорів, старший юрист ЮФ «Астерс»,зазначивши, що ця подія є визначною, бо це перший в історії АПУ захід такого формату. Модератор представив всіх учасників, зачитав питання для розгляду, оголосив умови проведення дебатів та розпочав процес обговорення.

Дебати стартували з коротких виступів кожного зі спікерів. На них було виділено по сім хвилин. Після кожного виступу відбувалась коротка сесія «питання-відповідь», під час якої гості заходу мали змогу поставити питання учасникам дебатів. В кінці лунала заключна ремарка виступаючого.

Перед початком та наприкінці розгляду кожного з питань відбувалось голосування залу «за чи проти».

Першим було оголошено питання «Реформа питання арбітрабельності приватизаційних спорів: арбітраж чи національні суди?». Думка залу була майже одноголосною — за арбітраж.

За нього виступила і Оксана Карел, член ради комітету з альтернативних вирішень спорів, старший юрист, керівник групи міжнародного вирішення спорів та арбітражу АО Arzinger. Спікер наголосила на двох моментах. Перший полягав у тому, що можливість звернення до арбітражу є вирішальним у бажанні інвестувати, в тому числі шляхом укладення приватизаційного договору, оскільки дуже часто інвестор не довіряє державній судовій системі країни, з якою в подальшому планує співпрацювати.

Друга позиція була побудувана на трьох нормативно-правових актах: ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», КПК України, та ЗУ «Про приватизацію державного та комунального майна», спираючись на які Олена розповіла про всі переваги звернення до міжнародного арбітражу.

Її опонентом став Дмитро Шемелін, радник Asters та прихильник національних судів: «Хто знає що таке карго-культ? Це таке сприйняття, коли технічними діями об'єкт ніби як і має відношення до предмету, але майже не впливає на кінцевий результат. Так от арбітраж в нашій країні стосовно приватизаційних суперечкох – це саме приклад карго-культа. Питання навіть не в тому, наскільки арбітраж є сам по собі чудовим та чи можна передавати туди якісь приватизаційні суперечки, а в тому, наскільки це ефективно. Поки не буде процедури його визнання, яка завершується в українських судах, він, на жаль, на практиці великого значення мати не буде».

«Чому арбітраж це погано? Якщо чесно, я вважаю, що цей негатив в більшості є позитивом. Все дуже просто — коли на підводному човні відбувається аварія і вода проривається всередину, перше, чому вчать всіх моряків — бігти не від води, а на воду. Так і тут. Ми відхрещуємося цією статею, яка насправді нічого не вирішує, від проблеми українських судів, загальних ключових проблем та відповідальності», - доповнив Дмитро у заключній частині виступу.

Врешті, згідно за результатами підсумкового голосування, думка залу не змінилась.

Другим до розгляду було представлено питання «Застосовуване право у приватизаційних контрактах — українське чи англійське».

Щодо нього дискутували:

За англійське право - Сергій Гришко, член ради комітету з процесуального права, партнер ЮФ «Rescliffe Partners», за українське - Павло Бєлоусов, радник AEQUO, керівник практик міжнародного арбітражу та транскордонних судових процесів.

Сергій розпочав свій виступ з переліку ключових переваг англійського права, якими на його думку є:

- гнучкість;

- англійське право, як право справедливості;

- передбачуваність результатів;

Та найголовнішим за словами юриста є те, що «на відміну від українскього права - англійське побудовано на здоровому глузді та принципах». Зазначивши це, пан Гришко продовжив свій виступ, оперуючи безліччю цитат видатних юристів, з вимовою кожного з яких, здавалося, не залишав своєму опоненту жодного шансу на виграш.

«Готовність сприймати іноземне право – дуже велика чеснота націоналізму. Держави і народи все менше вважають глобалізацію безперечним добром, та перевага буде на боці тих, хто побачить позитив глобалізації» - також зазначив Сергій, завершуючи виступ.

Натомість, Павло зазначив, що всі переваги англійського права, перераховані його колегою відносяться і до українського, а вирішальним в цьому питанні є те, яким чином право застосовується і які принципи закладені в його підгрунті: «Головна проблема українського права - в нюансах застосування його в українських судах, а не в принципах. Запевняю вас, якби англійське право застосовувалося в наших судах – ситуація була б тією ж самою!».

Також він підкреслив, що в Україні є унікальні механізми, яких в жодній з інших країн немає.

За висновками другого голосування стало зрозумілим, що позиція глядачів є непохитною.

Гості заходу брали активну участь у дискусії та висловлювали свої думки щодо кожного з питань. 

Ми нагадуємо, що з початку квітня Асоціація правників України проводить онлайн-трансляції всіх засідань комітетів для членів регіональних відділень. Якщо Ви бажаєте отримати доступ до перегляду відео, будь ласка, надішліть посилання на Вашу сторінку в мережі Фейсбук на адресу електронної пошти amaksimov@uba.ua.