Почали надходити перші звістки про притягнення винних до відповідальності за булінг в судовому порядку. 18 грудня 2018 р. Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (№ 8584). 16 січня його підписав Президент. А вже 13 лютого з’явилась інформація про перший судовий вирок у справі про булінг. Нові зміни в законодавстві почали діяти. І хоча покарання за насильство — не завжди кращий спосіб для викорінення цього соціального явища, але визначення проблеми на рівні законодавства – визнання проблеми.

Слід сказати чесно, що насильство супроводжує дитину починаючи з дитячого садочку, і закінчуючи вищими навчальними закладами. Насильство стало буденним проявом нашого життя.

Традиційно, кожні батьківські збори раніше починалися з обговорення проблемних підлітків та їх поведінки в школі та класі. Безконтрольна поведінка складних дітей була приводом численних скарг керівництву школи, відділів освіти, що у відповідь лише розводили руками та не могли покарати таких дітей та їх батьків.

Фактично, боротьба з булерами обмежувалася виховними заходами та, як правило, була безрезультатною.

Адміністративна відповідальність за булінг – це крок вперед до побудови толерантного суспільства. Суб’єкт відповідальності це не лише булер, але й батьки та вчителі, що можуть замовчувати факти насильства в навчальному закладі.

Мій особистий прогноз – кількість осіб, що будуть притягнуті до відповідальності буде зростати поступово та буде формуватися судова практика розгляду цієї категорії справ.

Водночас, під час розгляду цієї категорії справ виникають питання щодо визначення ознак шкоди психічному здоров’ю потерпілого. У випадку визначення фізичної шкоди здоров’ю потерпілого більш-менш все зрозуміло, тому що достатньо зафіксувати пошкодження, що заподіяні потерпілому. У нагоді стає висновок психолога або іншого спеціаліста, завдання якого — встановити психічний стан жертви.

Цікавим з точки зору кваліфікації є вчинення булінгу із застосуванням засобів електронної комунікації. Головна проблема, це фіксування змісту електронних засобів та надання такої інформації доказового значення. Одна справа, коли особа визнає свою провину та визнає авторство електронної публікації, але у випадку відсутності цього – встановити ці обставини дуже проблематично.

Інформаційне суспільство та сучасні технології можуть стати причиною незаконних звинувачень особи в авторстві публікації через створення фейкових аккаунтів.

У цілому, запровадження інституту відповідальності за булінг стане першим кроком для побудови нового толерантного суспільства, адже визначення проблеми та її визнання це перший крок.