КИЇВ — 21 лютого 2019 року. Юридичний форум АПУ «Розвиток ринку юридичних послуг в Україні» цього року обіцяє бути надзвичайно актуальним і гострим. Поговоримо про консолідацію бізнесу, кіберпростір в адвокатурі та регіональний вимір розвитку юридичного бізнесу.

Особливо гарячою буде дискусія про етику та антиетику в адвокатській діяльності. Що таке антиетика для адвоката? Про це ми поговорили* зі спікером сесії форуму під назвою: «Код професії», виконавчим директором Центру протидії корупції Дар’єю Каленюк.

На заході вона розповість про яскраві факти порушень етики адвокатами (зокрема, у сфері корупції), наведе приклади «корупційних кейсів» з оточення американського президента, які свого часу «прогриміли» на весь світ.

Під час дискусії експерт запропонує поміркувати над питанням про те, де межа між захистом клієнта та співучастю у злочині. Ймовірно, деякі тези Дар’ї Каленюк будуть розкритиковані аудиторією, але спікер заявляє, що готова до активної дискусії.

— Яких питань торкнеться ваша доповідь і в чому їх актуальність?

— Я би хотіла поговорити про міжнародні стандарти для адвокатів щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. За стандартами FATF (Financial Action Task Force — Група розробки заходів з протидії відмиванню коштів — авт.), адвокати належать до однієї з професій, представники якої зобов’язані робити комплаєнс стосовно клієнтів — перевіряти, ким є їх клієнт і які ризики від нього походять. Це загальний стандарт, а потім на окремих кейсах я би хотіла обговорити, як цей стандарт порушується і які є міжнародні підходи до протидії цьому стандарту.

Також я би хотіла обговорити останні справи у розслідуванні спецпрокурора Мюллера щодо незадекларованих лобістів, якими виявилися юридичні фірми і адвокати. Ці справи наочно ілюструють, як адвокатська професія в Сполучених Штатах перетворилася на лобістську професію, яка чинила вплив на президентських виборах 2016 року. На форумі я буду говорити, звичайно, про справи проти Пола Манафорта та фірми Skadden.

Насправді, ця проблема є в багатьох інших країнах, зокрема, і в Україні. Можливо, я згадаю про справу екстрадиції Фірташа в контексті діяльності його адвокатів, якими є колишній міністр юстиції Австрії і колишній «гуру» кримінальної юстиції Сполучених Штатів. Також кілька українських кейсів, це будуть добре перевірені справи.

— Власне, як в Україні з лобіюванням? Юристи десь уже підійшли до цієї межі, на вашу думку, чи все-таки більше лобістську роль виконують політики?

— В мене погляд збоку — я не є частиною юридичної професії і адвокатури, але це мені дає можливість бачити багато прикладів, коли юристи, і в першу чергу адвокати, які мають адвокатську ліцензію, і мають певні імунітети, просто зловживають своїми адвокатськими правами для того, щоби покривати недоброчесні дії своїх клієнтів.

— Але ж робота адвоката полягає в захисті клієнта, і як тут визначитися — між захистом і покриванням, якщо апріорі клієнт для адвоката завжди правий?

— В Україні також діють стандарти FATF і в нас є Закон «Щодо протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом». Адвокати також зобов’язані керуватися цими стандартами, коли укладають договори зі своїми клієнтами. Вони повинні пересвідчуватися, оцінювати ризики клієнтів і з’ясовувати джерела походження їхніх статків. Як приклад можу навести конкурс до Вищого антикорупційного суду, який показав, що в нас адвокати, які подаються на високі посади суддів, взагалі майже не декларують доходів. Це також є одним з елементів прозорості — показувати реальні доходи та платити з них податки. Тобто, якщо адвокат затребуваний на ринку і обслуговує багатьох клієнтів, то в нього мають бути відповідні доходи і відповідна оплата. Але у нас в адвокатів часом смішні офіційні доходи, тобто є, напевно, доходи і неофіційні. І от оця неофіційна оплата дає, власне, можливість зловживати правами адвоката і перетворюватися з професіонала, який надає юридичні послуги своєму клієнту, в співучасника, по суті, брудних схем, дуже часто — незаконних.

— Ви як фахівець по боротьбі з корупцією можете сказати, як можна зафіксувати факт корупції з боку адвоката. Я так розумію, що поки що це діє лише в один бік — якщо він дає хабар за вирішення питання на користь клієнта. Кошти, які він сам бере, можуть вважатися гонораром…

— Насправді поняття такого типу хабара також є — це міжнародний стандарт. Просто у нас звикли, що є тільки публічна корупція, корупція в органах державної влади. Адвокат, по-суті, може бути і співучасником злочину, просто необхідно це довести. Є таке поняття, як escrow accounts. Це рахунок, який відкривається для свого клієнта після підписання договору на адвокатське обслуговування. І у нас є кілька прикладів, зокрема, з українськими корупціонерами, як такі escrow accounts використовували для сплати за навчання, туристичні поїздки, обслуговування якихось інших закордонних витрат політика чи посадовця, який хоче приховати статки. Такий рахунок між клієнтом та адвокатом має посилений захист, імунітет, і до цього рахунку не можна отримати так просто доступ. Зокрема, і правоохоронним органам. І користуючись, а фактично — зловживаючи правами адвоката, досить часто такі рахунки використовуються для співучасті в легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Це відома міжнародна проблема.

— Ви усвідомлюєте, що гратимете на полі адвокатів? І, можливо, десь серед слухачів будуть навіть учасники цих кейсів…

— Гадаю, що такими прикладами буде підживлюватися справжня дискусія щодо питань, про які адвокатська спільнота уникає публічних дискусій. Я готова, що буду закидана помідорами, але я матиму унікальну можливість «говорити про слона в залі, про якого ніхто не говорить».

Нагадаємо, що юридичний форум «Розвиток ринку юридичних послуг в Україні» відбудеться 22 березня 2019 року в готелі Hilton Kyiv.

*Матеріал опубліковано в «Юридичній газеті».