КИЇВ — 1 листопада 2018 року. Законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055 є антикорупційним за своєю суттю — таку думку висловив Президент Асоціації правників України 2013 — 2017 рр. Денис Бугай під час позачергового засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради з питань запобігання корупції.

Позачергове засідання підкомітету відбулося 1 листопада у форматі круглого столу за участі народних депутатів, адвокатів, авторів альтернативних законопроектів, представників Асоціації правників України, Національної асоціації адвокатів України, органів адвокатського самоврядування, громадянського суспільства, журналістів та експертів. Також участь у засіданні взяли член Правління АПУ Артем Стоянов та Президент Асоціації адвокатів України Зоя Ярош.

Обговорюючи дискусійну тему «Корупційні ризики та напрямки вдосконалення проекту Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №9055», Денис Бугай навів чотири аргументи того, чому антикорупційність цього законопроекту наразі не можна ставити під сумнів:

«По-перше, законопроект передбачає анонімність екзаменів при вступі до професії адвоката. Таку анонімність, яка існує при конкурсному відборі суддів, детективів НАБУ та співробітників ДБР. Анонімні екзамени виключають потенційний корупційний ризик на етапі потрапляння адвоката в професію. Ми маємо створити систему, при якій доброчесний, порядний та, головне, кваліфікований адвокат потрапить у професію без будь-яких корупційних можливостей.

 Другий аргумент: адвокатура на своєму з’їзді обирає представників до Вищої Ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС). А метою роботи останньої є, зокрема, забезпечення доброчесного та професійного складу судового корпусу. Від того, як формується з’їзд, залежить якість кандидатів, котрі туди потраплять. Тому нам треба прибрати штучні перепони, що виключають можливість участі кожного адвоката в самоуправлінні, прибрати так звані кущові регіональні конференції, через які відбуваються маніпуляції і адвокати не мають можливості висунути свої кандидатури делегатами на з’їзд. Якщо з’їзди будуть проводитися прозоро, відповідно, і висування кандидатів у ВРП та ВККС теж буде прозорим.

 Третя антикорупційна складова — це прозорість використання фінансів адвокатури. На сьогодні в нас немає прозорої чіткої системи використання ресурсів адвокатів. Законопроект передбачає необхідність детального звітування перед адвокатами щодо використання їхніх коштів та обов’язковий незалежний аудит.

 Четверте — це врегулювання питання дисциплінарної відповідальності. Зокрема, щодо можливості відкриття дисциплінарних проваджень за висловлювання позиції та критику. Адвокат не буде боятися критикувати і висловлювати свою позицію публічно, адже за це не буде передбачено відповідальності. У нас є кейс Андрія Вишневського, якого позбавили права на зайняття адвокатською діяльністю саме на підставі того, що він публічно критикував і був незгодний із ситуацією в адвокатурі. Верховний Суд скасував рішення дисциплінарних комісій та поновив його у статусі адвоката. Ми маємо зробити висновки із цієї ситуації та передбачити зміни в законі, які б виключили можливість карати адвоката, який вільно висловлює свою думку», — підсумував Денис Бугай.

Голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Ігор Луценко зазначив, що остаточний висновок щодо корупційних ризиків Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність (№ 9055) планується ухвалити на засіданні Комітету з питань запобігання і протидії корупції 7 листопада.