Свобода вираження поглядів vs. захист приватного життя. Де баланс?

2018-05-17

КИЇВ — 17 травня 2018 року. Комітет з конституційного права, адміністративного права та прав людини спільно з Комітетом з питань ЗМІ та рекламного права провели круглий стіл на тему: «Свобода вираження поглядів та право на повагу до приватного життя: пошук балансу прав та виконання обов’язків».

У пошуках балансу за «круглим столом» зібралися Сергій Кальченко, адвокат, асоційований партнер ТОВ «Хіллмонт Партнерс», Масі-Мустафа Найєм, партнер ЮК «Міллер», Вадим Галайчук, партнер ТОВ «Хіллмонт Партнерс», та Ірина Стройко, головний юрисконсульт ТРК «Студія 1+1», директор ТОВ «Молодість Дистриб’юшн».

Вадим Галайчук привітав гостей та зазначив: «За останні роки відбулися серйозні зміни у регулюванні інформаційного права та питань балансу свободи вираження оглядів і захисту прав на приватність. Ми живемо в часи, коли інформація стає дуже цінним продуктом. Виникла необхідність контролювати процес збору та використання інформації. Тобто настала епоха юристів з інформаційного права. У травні 2018 року набирають чинності GDPR, вимоги яких торкнуться і українських юристів. Тож тема захисту права на приватність і свободи вираження поглядів зараз більш ніж актуальна. Ми сподіваємося проводити такі заходи регулярно, щоб тримати руку на пульсі останніх подій».

Спікери нагадали, що зовсім нещодавно було ухвалено низку рішень Європейського суду з прав людини щодо застосування статей 8 та 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме з них Сергій Кальченко і почав обговорення.

Справи стосувалися поширення образливих висловлювань щодо публічних осіб у ЗМІ та соціальних мережах; публічних виступів представників органів влади та їхньої оцінки подій, які становлять значний суспільний інтерес; журналістських розслідувань, зокрема, з використанням прихованої камери та подальшою демонстрацією сюжетів.

У результаті обговорення доповідачі озвучили позиції ЄСПЛ: представники органів влади при публічній оцінці суспільно значущих подій повинні бути лояльними до державних справ і не вдаватися до критики дій влади, що може «трясти громадську думку». Що ж стосується демонстрації життя публічних осіб, знятих на приховані камери, то суд дійшов висновку, що публічна особа має право на захист приватного життя, тож визначальним фактором буде місце розташування прихованих камер.

Юристи погодилися, що грань між правом на вираження власних поглядів і правом на недоторканість приватного життя дуже тонка, і закликали бути відповідальними і ставитися уважно до своїх прав.

Долучайтеся до наших заходів — ми обговорюємо лише актуальні і цікаві проблеми та шукаємо відповіді на основі практичного досвіду найкращих фахівців у різних галузях права.

НАГАДАТИ ПАРОЛЬ