КИЇВ — 23 листопада 2017 року. Комітет з податкового права Асоціації правників України спільно з Комітетом з процесуального права провели засідання, темою обговорення на якому були існуючі кейси і майбутні стандарти доказування.

Участь в обговоренні взяли судді та провідні юристи-практики: Марина Бояринцева, суддя окружного адміністративного суду м. Києва; Сергій Гришко, партнер, керівник практики вирішення спорів ЮФ «Редкліфф Партнерс»; Володимир Донець, суддя окружного адміністративного суду м. Києва; Тетяна Лисовець, старший партнер АК «Соколовський і Партнери»; Арсен Мілютін, заступник голови Комітету АПУ з процесуального права, адвокат, радник судової практики ЄПАП Україна, та Антон Поляничко, голова наукової ради Асоціації податкових радників. Співмодераторами виступили Тетяна Лисовець та Арсен Мілютін.

Учасники звернули увагу, що в умовах сьогодення питання використання електронних засобів доказування, їх допустимість та доказова сила стають все актуальнішими. На практиці виникає чимало питань щодо можливості використання в якості доказів інформації з Інтернету або оформленої на електронних носіях.

До недавнього часу такі питання були слабо врегульовані законодавством і, цілком закономірно, у суддів склався різний підхід до їх вирішення. А це породжує чимало негативних наслідків.

Отож, правники зібрались обговорити, чи вирішують ці проблеми нові процесуальні кодекси, чи змінився підхід до оцінки електронних доказів зараз?

Сьогодні поняття електронних доказів законодавець розглядає через традиційні правові інститути та фактично відносить їх до письмових доказів або речових. Зміни до КАС передбачають доволі детальне тлумачення природи і застосування електронних доказів.

Що цікаво, оновлений Кодекс дозволить учасникам справи подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом, але обов’язково зазначити про наявність у них або інших осіб оригіналів електронних доказів. При цьому паперова копія не буде письмовим доказом.

Оригіналом електронного документа буде визначено електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Пані Лисовець нагадала гостям визначення електронного цифрового підпису (ЕЦП), навела схему підписання та верифікації даних; поділилась актуальною та корисною інформацією щодо того, де отримати ЕЦП, зокрема безкоштовно.

Марина Бояринцева зауважила, що за Законом «Про електронну комерцію» підпис у сфері електронної комерції може відрізнятися від ЕЦП, а за законом про ЕЦП, фактично, електронний документ без ЕЦП не може бути достовірним доказом. Таким чином, судді доводиться приймати рішення щодо прийнятності того чи іншого доказу.

Суддя зазначила, що змінити ситуацію на краще та забезпечити використання електронних доказів при здійсненні доказування у вітчизняних видах юридичного процесу без необхідності проведення додаткових процесуальних дій та формування інших джерел доказів, що є досить дорогим та довготривалим процесом, можна шляхом зміни підходу до цього інституту (навела приклад Франції та Німеччини).

Крім того, суддя навела приклади різної судової практики щодо застосування електронної пошти як способу узгодження волі двох сторін укласти договір та висловила свої думку щодо скан-копій веб-сторінок: «Чи є скан-копія веб-сторінки електронним доказом? Вважаю, що ні, оскільки містить інформацію тільки про наявність такого доказу».

Не оминули учасники і доволі актуальну на сьогоднішній день тему криптовалют. Україна її законодавчо не визнає, проте на розгляд до ВР подано два законопроекти щодо врегулювання статусу криптовалюти в Україні.

Долучайтеся до заходів, що проводять комітети АПУ — тут можна отримати корисну практичну інформацію та поповнити свій архів знань порадами успішних правників із власного досвіду, а крім того, поспілкуватися із суддями та посадовцями у зручному робочому форматі. Слідкуйте за нашими анонсами.

Презентація: Електронні докази: нововведення чи упорядкування. Автори: Тетяна Лисовець, Ігор Шевченко.

Презентація: Електронні докази. Автор: Марина Бояринцева.

Презентація: Історія — не наука. Автор: Арсен Мілютін.