КИЇВ — 8 листопада 2017 року. Асоціація правників України спільно з Проектом Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та Вищою кваліфікаційною комісією суддів України провели круглий стіл з метою обговорення питань конкурсного відбору суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

До участі в обговоренні були запрошені представники Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя, члени Ради суддів України, кандидати на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності, судді, представники Асоціації розвитку суддівського самоврядування в Україні, Ради Європи, адвокати, науковці.

Першими привітали гостей Довидас Віткаускас, Керівник Проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні», Сергій Козьяков, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Станіслав Щотка, член ВККСУ, Зеновій Холоднюк, Голова Державної судової адміністрації України, та Ярослав Огнев’юк, член Правління Асоціації правників України, партнер патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова».

Ярослав Огнев’юк подякував за допомогу і підтримку європейським організаціям, ВККСУ — за конструктивний публічний діалог. Довидас Віткаускас звернув увагу на важливість захисту прав інтелектуальної власності для налагодження міжнародних відносин.

Сергій Козьяков нагадав, що вчора (7 листопада) виповнився рік з дати оголошення конкурсу на посаду суддів до ВС, підбив підсумки конкурсу та зауважив, що суди з питань інтелектуальної власності (або патентні суди) є успішними проектами у кожній країні, де вони існують. Комісія налаштована на чесне партнерство, відповідальну та дружню роботу з конкурсантами, зазначив Станіслав Щотка. Він закликав всіх подумати про участь у конкурсі та не просто випробувати свої сили, а поставити надмету — перемогти.

Завершив вітальну частину заходу Зеновій Холоднюк, розповівши про розмір посадових окладів та надбавок, що з 1 січня становитиме близько 100 тисяч гривень; пояснив, як визначалася необхідна кількість суддів (наразі 21 посада) та як формуватиметься апарат суду.

Далі учасники круглого столу перейшли до основної теми обговорення — ідеї створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Доповідачами виступили Олександр Мамуня, партнер AEQUO, та Віктор Москаленко, суддя у відставці.

Віктор Москаленко зауважив, що необхідність спеціалізації суддів назріла давно, оскільки, на його думку, спеціалізація суддів — запорука ефективного здійснення правосуддя. І якщо до певного моменту велися дискусії щодо реалізації цієї ідеї, то з 29 вересня 2017 року (підписано відповідний Указ Президента) почалася конкретна робота зі створення суду з питань інтелектуальної власності.

На сьогодні, за словами доповідача, Парламент вже визначився з юрисдикцією та процесуальним порядком розгляду справ у Вищому суді з питань інтелектуальної власності. Пан Москаленко назвав проблеми, котрі потребують вирішення в найближчі терміни. Серед них: особливості розгляду справ за участі державних органів, визначення процесуального механізму визнання торговельної марки добре відомою, врегулювання досудового чи позасудового розгляду справ.

Він вбачає значний позитивний ефект від створення суду в тому, що буде напрацьовуватися і застосовуватися єдина і правильна судова практика з урахуванням міжнародних стандартів.

Олександр Мамуня представляв спільноту адвокатів з інтелектуальної власності. Він вважає, що впровадження спеціалізації у судах — найбільш ефективний спосіб здійснення правосуддя.

Пан Мамуня підготував доповідь, у якій порівняв типове рішення українського судді та судді США по справі, що стосується захисту права інтелектуальної власності. Разюча різниця полягає в тому, що основну частину рішення іноземного судді (на відміну від українського), становлять його аргументи та аналіз справи. Він висловив сподівання, що спеціалізація судів докорінно змінить цю ситуацію в Україні.

Олена Орлюк, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України, та Юлія Семеній, партнер Asters, ознайомили гостей круглого столу з іноземним досвідом функціонування судів з питань інтелектуальної власності.

Олена Орлюк відповіла на питання, чи є сенс створювати спеціалізований суд, та привела аргумент на його користь у вигляді числа справ щодо захисту права інтелектуальної власності за останні 10 років — понад 18 тис. Однак запропонувала все ж розглядати суд як кінцеву інстанцію у випадках, коли спір сторони не змогли врегулювати у досудовому порядку — шляхом адміністративного оскарження. Доповідач розповіла про практику роботи патентних судів у країнах світу та про вимоги, що ставляться до суддів.

Юлія Семеній підготувала доповідь про систему патентних судів Китаю. Що цікаво, наразі їх лише 3, однак вже прийняте рішення збільшити їх кількість до 8. Спікер розповіла про специфіку функціонування судів, зокрема, про існування квазіпрецедентної системи.

Процедури добору та кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності лягли в основу доповіді членів ВККСУ — Сергія Козьякова та Станіслава Щотки.

Станіслав Щотка детально розповів про процедуру відбору кандидатів на посаду судді, про вимоги, що ставляться до кандидатів, документи, які слід надавати Комісії для розгляду, тощо.

Він нагадав, наскільки важливо уважно заповнювати електронні декларації та обов’язково вказувати професійні досягнення, участь у конференціях, наукові роботи тощо.

Пан Козьяков, у свою чергу, порадив кандидатам не готуватися до психологічного тестування, адже тут важлива щирість, а попередня підготовка буде помітною. Крім того, він звернув увагу, що співбесіди будуть проходити без сторонніх осіб, та порадив переглянути записи співбесід із кандидатами на посади суддів ВС, а також закликав підготувати логічні пояснення щодо наявності матеріальних благ у конкурсантів та відповідати на всі поставлені питання.

Доповідачі відповіли на питання, як адвокатам, які прагнуть стати суддями, підтверджувати свій досвід та стаж у справах про захист права інтелектуальної власності, а також на питання щодо заповнення декларацій.

За результатами круглого столу Олександр Мамуня підбив підсумки обговорення: «Цей круглий стіл, організований зусиллями АПУ, став початком публічного обговорення конкурсу до Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Такі заходи надзвичайно важливі, оскільки усувають дефіцит інформації про процес відбору до нового вищого спеціалізованого суду. Лише за умови високого ступеня поінформованості професійних кіл можна провести дійсно якісний конкурс та забезпечити високий рівень конкуренції серед кандидатів у судді. Сподіваюсь, учасники круглого столу отримали всю необхідну інформацію щодо майбутнього конкурсу і поширять її у колі свого професійного спілкування».

Асоціація правників України висловлює вдячність усім, хто брав участь в обговоренні, та анонсує подібні заходи у регіонах вже найближчим часом. Ми продовжимо знайомити вас з усіма значущими подіями у правовій сфері та виступатимемо майданчиком для професійних дискусій, спрямованих на вдосконалення правового поля держави. Долучайтеся до наших заходів, не лишайтеся байдужими!