КИЇВ — 06 жовтня 2016 року. Комітет Асоціації правників України з питань телекомунікацій, IT та Інтернету провів семінар, присвячений обговоренню практичних аспектів створення сайту в межах проекту «How does IT work?».

Експертом виступив Станіслав Малкін, розробник з 10-річним комерційним досвідом у веб-розробці, підприємець, засновник проектів (зокрема кількох веб-студій). Співзасновник We Challenge — команди, яка проводить чемпіонати з розробки в Україні і Європі. Модерував дискусію Андрій Бічук, юрист в OLX Україна, Білорусь, Казахстан, Узбекистан, legal-lead проекту Creative Commons Україна.

Веб-сайт — це, по суті, набір програм, він може містити бази даних, певні сервіси. Найпростіший сайт містить дизайн, HTML-код і back-end частину. Онлайн сервіс відображає якийсь контент в Інтернеті.

При формуванні вартості розробки сайту пан Станіслав рекомендує замовникам уточнювати у розробника, за які компоненти визначена саме така ціна, оскільки є різні типи проблем, які можна вирішити різними шляхами, відповідно цінова політика може дуже відрізнятися. За словами спікера, замовнику доцільно залучити зовнішнього консультанта для оцінки адекватності формування ціни замовлення. Вартість роботи такого консультанта буде коштувати 30-40 доларів США за годину, в іншому випадку замовник ризикує сплатити 30 тис. доларів за розробку, але не отримати бажаного результату.

Детальніше пан Станіслав зупинився на типах сайтів: лендінги (складаються з дизайну і верстки), промо-сайти (іншими словами, «сайт-візитка»: має трохи складніший функціонал для взаємодії з користувачем, може містити просту базу даних), інтернет-магазин (дуже складний сайт, більшу частину якого становить back-end функціонал), веб-додаток.

Наприклад, у таких типах сайтів, як інтернет-магазини є движок — центральна частина комп’ютерної програми, що виконує основні функції цієї програми. За словами спікера, є сайти, які пишуться на готових движках (так звані коробкові рішення) або пишуться нові движки. «Якщо ви хочете використовувати готове і безкоштовне рішення, то воно буде працювати доти, поки ви не вирішите щось модифікувати», — попереджає пан Станіслав.

«При складанні технічного завдання можна задавати розробнику мову програмування?» — поцікавився пан Андрій. «Це неправильний підхід. Я чув, що якщо на автомобілі «Ланос» поставити движок Mercedes,  буде круто», — пожартував пан Станіслав. Він продовжив, що мову програмування повинен обирати розробник, навряд чи замовник може знати, яка мова буде оптимальною для виконання конкретного завдання, а універсального рішення немає. «Коли розробник буде знати, що потрібно зробити, тоді він вибере інструмент», — зазначив спікер, додавши, що, як правило, один програміст спеціалізується на одній мові програмування, але є і «універсали». Після тестування робиться зліпок готового сайту (реліз), який може бути наданий користувачам. Після цього код заливається на хостинг, і сайт запускається в новому вигляді.

Процес розробки сайту спікер окреслив такими етапами: дизайн, верстка, програмування (движок), тестування. Тестування виявляє баги. Якщо над тестуванням працює команда, більше шансів їх виявити. Також він не рекомендує віддавати великі проекти одному розробнику (індивідуал може щось пропустити, у нього вже «око замилене»), потрібна команда фахівців.

Відповідаючи на запитання присутніх, чи підпадають база даних і HTML-код під визначення «комп’ютерна програма» в Законі України «Про авторське право і суміжні права», Станіслав відповів ствердно. Правда, деякі формулювання визначення його збентежили, але юристи пояснили це просто — нормативний акт від 1993 року.

За матеріалами «Юридичної практики»