КИЇВ — 30 серпня 2016 року. Комітети АПУ з фармацевтичного права та з альтернативних вирішень спорів провели засідання, на якому обговорили практичні аспекти вирішення арбітражних спорів між фармацевтичними компаніями та особливості контрактного права.

У якості спікерів виступили: Ярослав Петров, член ради Комітету АПУ з альтернативних вирішень спорів, радник ЮФ Asters, та Анна Гадяцька, юрист компанії «Олексій Пуха і Партнери».

«Фармацевтичний бізнес і міжнародний арбітраж — два абсолютно взаємопоєднуючі середовища», — розпочав пан Ярослав, акцентуючи увагу на тому, що в нашій державі більшість лікарських препаратів, медичного обладнання імпортується. Він детально зупинився на правовому статусі, функціях і компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Зокрема, спікер розповів про рекомендаційний список арбітрів, за яким, незважаючи на те, що він рекомендаційний, іншого арбітра (не зі списку) вибрати не дозволять. «До цього року рекомендаційний список був «збірною солянкою» із суддів у відставці, вчених, пенсіонерів, що не були адаптовані до суперечок, які розглядаються МКАС. З кожним роком суперечки стають все складнішими, витонченішими. Часто бувало так, що вибрати арбітра було ні з кого», — поділився пан Ярослав.

У травні ц.р. рекомендаційний список арбітрів оновився. За словами пана Ярослава, список збільшився десь на третину за рахунок прогресивних національних і міжнародних експертів.

Потім спікер навів статистику розгляду справ МКАС при ТПП, зауваживши, що за минулий рік було розглянуто понад 900 справ. За міжнародними мірками, це просто космічна цифра, адже інші подібні інституції розглядають близько 200-300 справ на рік. Перша причина, за словами пана Ярослава — криза: в кризовий період кількість справ зростає. Але є й інша причина або «хитрість», як висловився доповідач. У Законі «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є норма про те, що в разі прийняття до розгляду судом, МКАС чи Морською арбітражною комісією позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортним контрактом, пеня за порушення термінів у цей період не сплачується.

Особливості арбітражних суперечок між фармацевтичними компаніями висвітлила пані Анна. Спікер зазначила, що фармацевтичні компанії можуть розцінювати як загрозу репутації саме існування спору, тому вдаються до альтернативних способів захисту, таких як арбітраж. Безумовною його перевагою є конфіденційність. Також на користь арбітражу свідчить термін розгляд справи — в середньому, шість місяців.

Пані Анна підкреслила, що більшість суперечок між фармацевтичними компаніями, які розглядають МКАС, виникають з договірних відносин при здійсненні зовнішньоторговельних зв’язків, коли хоча б одна сторона є нерезидентом. Доповідач виділила три категорії спорів: міжнародна купівля-продаж/ поставка фармацевтичної продукції (прострочення поставки товарів, заборгованості оплати товару, поставка товару без належного пакета супровідних документів, порушення умов поставки товару, порушення якості товару та ін.); спори щодо об’єктів інтелектуальної власності (порушення прав інтелектуальної власності виробника або при проведенні науково-дослідних робіт); інвестиційні суперечки.

По завершенні учасники поділилися власним баченням щодо вирішення арбітражних спорів між фармацевтичними компаніями та отримали відповіді на свої запитання.

За матеріалами Юридичної практики