КИЇВ, 17 квітня 2008 року у м. Одеса відбувся круглий стіл на тему «Правове регулювання відносин, що виникають у сфері охорони, відчуження та використання нерухомих об’єктів культурної спадщини».

 Захід був організований відділенням Асоціації правників України в Одеській області спільно з Управлінням охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та присвячений Дню пам’ятників історії та культури в Україні.

 Серед присутніх  були представники виконавчого комітету Одеської міської ради, управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, професійні судді, науковці, адвокати і юристи юридичних фірм та ЗМІ.

 Відкрила засідання круглого столу начальник Управління охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації Штербуль Н.А. Подякувавши усім присутнім за участь, пані Наталя зазначила, що, на її думку, такі заходи дуже корисні, оскільки об’єднують як професійних юристів, діяльність яких пов’язана із застосування чинного законодавства у сфері охорони об’єктів культурної спадщини, так і посадових осіб органів, які здійснюють контрольно-наглядову функцію у цій сфері.

 Начальник Управління також наголосила що наразі пріоритетними завданнями органів охорони культурної спадщини є збереження пам’ятників шляхом укладення з особами, які отримали їх у власність або користування охоронних договорів з визначеними інвестиційними зобов’язаннями з проведення ремонтно-відновлювальних та реставраційних робіт.

 Виступ заступника начальника Управління охорони об’єктів культурної спадщини Сунцова В.Ю. було присвячено проблемним питанням, пов’язаним із державною реєстрацією нерухомих об’єктів культурної спадщини. Пан Сунцов пояснив, які саме об’єкти можуть бути зараховані до об’єктів культурної спадщини, а також відзначив, що попри те, що чинне законодавство передбачає існування державного реєстру нерухомих пам’ятників України, сьогодні такий реєстр ще в процесі формування і викликає цілу низку проблем.

 Наступним доповідачем круглого столу була Панова Світлана, юрист ЮФ «Юрлайн». Її доповідь була присвячена визначенню системи органів культурної спадщини, забезпеченню захисту нерухомих об’єктів культурної спадщини, а також питанням, пов’язаним із здійсненням права власності на такі об’єкти та особливостям укладення угод щодо їх відчуження.

 Доповідач відзначила, що виходячи із змісту Закону «Про охорону культурної спадщини» законодавець надав повноваження з видачі таких дозволів та узгоджень виключно органам охорони об’єктів культурної спадщини обласних державних адміністрацій, а органи охорони об’єктів культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з цим самим Законом можуть лише надавати висновки з тих чи тих пов’язаних із цією процедурою питань. Також йшлося про те, що до виключної компетенції органів охорони об’єктів культурної спадщини обласних державних адміністрацій належить і укладання з користувачами або власниками охоронних договорів.

Особливий інтерес та дискусію викликали питання, пов’язані зі специфікою відчуження нерухомих об’єктів культурної спадщини. Щодо цього юрист ЮФ «Юрлайн» наголосила, що нині існує мораторій на приватизацію об’єктів культурної спадщини до моменту затвердження Верховною Радою України переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. Однак зважаючи на те, що Одеса – це місто, центральна частина якого складається практично з одних тільки пам’яток і з метою поповнення місцевого бюджету, Одеська міська рада прийняла рішення «Про відчуження об’єктів культурної спадщини територіальною громадою міста Одеси, розташованих у будівлях, які є пам’ятками місцевого значення, під умовою». 

Згідно з типовим договором, затвердженим цим рішенням, умовою виникнення права власності на пам’ятку є скасування заборони на приватизацію об’єктів культурної спадщини. За словами доповідача, юридичні та фізичні особі, які погоджуються на укладення такого договору, йдуть на певний ризик, не маючи достатньої впевненості, що саме їх об’єкт не потрапить до перелік тих, що не підлягають приватизації взагалі. Водночас укладення таких договорів дозволить покупцям у межах наявних охоронних договорів покладати на себе більш довгострокові інвестиційні зобов’язання, пов’язані із проведенням ремонтно-відновлювальних та реставраційних робіт на пам’ятці.