КИЇВ — 16 грудня 2015 року. Комітет з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету разом з комітетами з цивільного, сімейного та спадкового права та з процесуального права провели засідання, на якому обговорили особливості електронної форми правочину.

Актуальна тематика заходу об’єднала у професійній дискусії представників суддівського корпусу, юриспруденції та бізнесу, яку модерували Дмитро Гадомський, голова Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, адвокат, партнер ІТ і медіаправа АО Juscutum, та Микита Полатайко, заступник голови Комітету АПУ з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету, юрист, координатор ІТ-практики ЮФ Sayenko Kharenko.

Під час засідання правники проаналізували, що можна вважати електронним документом і як він має бути підписаний. Зокрема, Богдан Санін, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, погодився, що доказом є електронний документ не лише з ЕЦП, але і з іншим електронним підписом, що дозволяє ідентифікувати автора.

Особливу увагу приділили розгляду питання щодо електронних документів як письмових доказів. Так, ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначає, що докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст. 64 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 36 Господарського процесуального кодексу України та ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Проте на практиці виникає колізія, адже зміни були внесені лише до КАС.

Тетяна Васильченко, суддя Господарського суду м. Києва, ділячись напрацюваннями з цього питання, просила друкувати електронні документи, оскільки ГПК передбачає лише письмові і речові докази, а у суду немає технічної можливості працювати з електронними документами.

Під час засідання вдалося проаналізувати і наявну судову практику щодо сили електронної переписки. Зокрема, Максим Корчагін, старший юрист ЮФ «Антіка», підкреслив, що електронна переписка сама по собі (а не у сукупності з іншими доказами) ставала підставою для стягнення лише коли відповідач не оспорював її справжність. Судді розповіли випадки, коли під час судового засідання заходили на електронну пошту сторони і знайомилися зі змістом листів, проте прийняте на основі такого дослідження доказів рішення ще не пройшло апеляційну та касаційну інстанції.

Не залишилося поза увагою й питання укладення договорів за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Так, правники ознайомились із окремими поняттями інформаційної та телекомунікаційної систем, а також із власне інформаційно-телекомунікаційною системою — сукупністю зазначених вище систем, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Крім того, проаналізували ст.639 ЦК України, згідно з якою договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо сторони домовилися укласти його за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

У дискусії також брали участь: Ольга Дегтярьова та Тетяна Скочок, судді Окружного адміністративного суду міста Києва, Тетяна Васильченко, суддя Господарського суду м. Києва, Олена Кирилюк, приватний нотаріус, Роман Титикало, голова Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, адвокат, керівник АБ «Титикало та партнери», депутат Київської обласної ради.

З цитатами із нормативно-правових актів, які відображались на екрані для обговорення, можна ознайомитися за посиланням.

Відео засідання можна переглянути тут.

Щиро вдячні всім учасникам дискусії та запрошуємо долучатися до діяльності Комітету з питань телекомунікацій, інформаційних технологій та Інтернету! Свої побажання та пропозиції щодо засідань Комітету надсилайте на адресу: komitet@uba.ua.