КИЇВ – 21 травня 2014 року. Міністерство доходів і зборів України підтримало проект Закону України «Про люстрацію в Україні», розроблений у межах Асоціації правників України.

Законопроектом запропоновано запровадити такий правовий інститут як «люстрація», який передбачає очищення державного апарату від осіб, які не відповідають певним критеріям і внаслідок цього є несумісними з виконанням своїх функцій. Передбачається, що створений з цієї метою Люстраційний комітет розглядатиме декларації посадовців з зазначенням майна та доходів, отриманих  за минулий рік.

Водночас, у листі міністерства пропонується для цілей цього закону використовувати форму декларації, передбачену в Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції», а також пропонується передбачити відповідні зміни до Декрету КМУ «Про державне мито» (щодо стягнення мита за розгляд декларації) та Кодексу адміністративного судочинства (щодо можливості  оскарження рішень Люстраційного комітету до КАСУ).   

«Враховуючи реалії сьогодення, ідея утворення відповідного органу державної влади – Люстраційного комітету зі спеціальним статусом підтримується, оскільки запропонований орган самостійно вживатиме заходів щодо виявлення та усунення від державної влади посадових осіб, які використовують державну владу для власного збагачення, а також з метою відмежування останніх від сумлінних, чесних і неупереджено виконуючих професійну діяльність осіб державного апарату», - йдеться у листі міністерства.

У зв’язку з цим, Міністерство доходів та зборів висловило свою готовність підтримати запропонований проект Закону України «Про люстрацію в Україні» у запропонованій редакції за умови його доопрацювання з урахуванням наданих пропозицій та зауважень.

Коментуючи позицію міністерства, Леонід Антоненко, керівник робочої групи АПУ, яка працювала над законопроектом, зазначив: «Ми вітаємо цей лист, адже Міністерство доходів і зборів є сьогодні тим органом, який здійснює перевірки майнових декларацій посадовців. Той факт, що міністерство схвально ставиться до передачі цієї функції Люстраційному комітету, означає, що міністерство висловлює довіру до тієї системи перевірок люстраційних декларацій, яка створюється законопроектом. Зауваження, які стосуються форми декларації, ми, з усією повагою до міністерства, вимушені відхилити. Дійсно, існуючу форму майнової декларації ми взяли за основу для люстраційної декларації, однак особливості люстраційної декларації настільки вагомі, що вона повинна існувати у окремій, виробленій саме для неї, формі. В законопроекті пропонується, що форма люстраційної декларації затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ось що з цього приводу зазначається у пояснювальній записці до законопроекту:

«Люстраційна декларація докорінним образом відрізняється від декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (далі – «майнова декларація»), яку посадовці щорічно подають на вимогу Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Ось перелік основних відмінностей:

1) до люстраційної декларації має додаватись звіт про оцінку ринкової вартості широкого кола об’єктів декларування, включаючи ті, яким суб’єкт люстрації або члени його сім’ї фактично користуються на підставі договорів оренди або без будь-якої правової підстави. Оціночна вартість майна зазначається у декларації окремим рядком;

2) крім предметів нерухомості і транспортних засобів, якими володіє або користується суб’єкт люстрації або член його сім’ї ринковій оцінці підлягають корпоративні права, якими суб’єкт люстрації або член його сім’ї володіє прямо або опосередковано в українських або іноземних компаніях;

3) декларуванню підлягає майно, яке належить на праві власності «номінальним володільцям» -  фізичним або юридичним особам, які придбали майно за рахунок суб’єкту люстрації, який може вирішувати подальшу юридичну долю майна на підставі неформальних домовленостей із номінальним володільцем;

4) декларуванню підлягають предмети рухомого майна вартістю понад 10 тис. грн., готівкові кошти, банківські метали, і витрати на споживання послуг вартістю понад 10 тис. грн., які понесені протягом трьох років, що передують даті декларування;

5) декларуванню підлягають витрати, понесені під час отримання освіти суб’єктом люстрації або членом його сім’ї за кордоном протягом останніх 10 років, а також витрати, понесені під час перебування за кордоном із туристичною метою протягом трьох років, що передують даті декларування.

Особа вважається такою, що не пройшла люстраційної перевірки, якщо під час перевірки буде встановлено неповнота, недостовірність відомостей, включених до декларації, а також виявлення істотної розбіжності між задекларованим майном і витратами, з одного боку, і доходами, отриманими з легальних джерел, з іншого боку. 

Законопроектом встановлюються обмеження на віднесення до складу доходів, отриманих з легальних джерел. Зокрема, виключаються позики, отримані від юридичних осіб, які не є фінансовими установами, а також позики від фізичних осіб, які не є членами сім’ї суб’єкту люстрації. Виключаються доходи, з яких не сплачений податок.

Для суб’єктів люстрації не встановлюється обмежень щодо кількості років, за які вони можуть задекларувати доходи, отримані з легальних джерел, тоді як майнова декларація містить інформацію про доходи лише за звітний рік. На підставі цих даних неможливо встановити розбіжності між вартістю майна (витратами) і доходами.  

Законопроект не передбачає скасування майнової декларації, хоча передбачається що кандидати за посади у державному апараті або на виборні посади замість неї подають люстраційну декларацію. Майнова декларація подається кожного року у майбутньому після того як посадовець отримав посаду і за умови проходження попередньої люстраційної перевірки».

«Решта зауважень міністерства цілком слушна, і ми обов’язково їх врахуємо під час розгляду законопроекту у профільних комітетах Верховної Ради» - резюмував Леонід Антоненко. 

З повним текстом відповіді Міністерства доходів і зборів можна ознайомитися за посиланням.