КИЇВ – 23 квітня 2014 року. Міністерство юстиції України оприлюднило проект Концепції реформування системи запобігання корупції в Україні, цілі розробки якої кореспондуються з цілями законопроекту «Про люстрацію в Україні», розробленого АПУ. Тож, в.о. Президента Асоціації правників України Олексій Резніков направив листа Міністру юстиції Павлу Петренку з пропозиціями та коментарями робочої групи АПУ для подальшого доопрацювання Концепції.

Також він запропонував Міністру юстиції включити до складу робочої групи з розроблення актів законодавства в процесі реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України 8 квітня 2014 року Леоніда Антоненка, члена АПУ, радника юридичної фірми Sayenko Kharenko, який координував роботу над законопроектом АПУ про люстрацію.

Коментуючи це звернення, пан Антоненко зазначив: «Ми щиро вітаємо перші кроки Мінюсту в напрямі створення юридичного механізму перевірки майнових декларацій посадовців і передачі повноважень з цієї перевірки від Міністерства доходів і зборів, яке займається цим питанням зараз, до автономного, спеціально створеного для цієї мети колегіального органу з особливим статусом — Нацкомісії з питань запобігання корупції».

Зі схожою ініціативою виступили члени АПУ, запропонувавши створити Люстраційний комітет, до сфери повноважень якого належатиме перевірка люстраційних декларацій посадовців, котрі перебували на державній службі або здійснювали правосуддя станом на 1 січня 2014 р.

Докорінна відмінність у підходах АПУ і Мінюсту полягає у об’ємі і принципах декларування, а також у колі осіб, на які поширюється обов’язок подачі зазначених декларацій і проміжку часу, за який здійснюється декларування. Наприклад, Мінюст пропонує, що Нацкомісія з питань запобігання корупції буде займатися переважно тими деклараціями, які чиновники подадуть 1 квітня 2015 року щодо доходів і витрат, отриманих ними у 2014 році. АПУ пропонує сконцентрувати зусилля Люстраційного комітету на деклараціях щодо майна, доходів і витрат, які посадовці, котрі перебували при владі станом на 1 січня 2014 року, отримали протягом всього часу перебування на посаді державного службовця або судді, а не лише протягом 2014 року. Особа вважатиметься такою, що не пройшла люстраційну перевірку, якщо набуте за цей час майно або спожиті послуги не можуть бути підтверджені легальними джерелами доходів. АПУ також пропонує декларувати ринкову вартість майна, яким посадовці фактично користуються, а не лише ті суми, які записані у договорах купівлі-продажу або оренди майна, оскільки зазвичай між цими сумами існує дуже принципова відмінність.

Сподіваємось, що у Мінюсті прислухаються до наших пропозицій, адже, як свідчить громадська думка, більшість українців вимагає проведення люстрації посадовців за антикорупційним критерієм вже зараз.