Президент Асоціації правників України (АПУ) Сергій Коннов вважає, що рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України бракує достатньо

КИЇВ – 9 лютого 2009 року. Президент Асоціації правників України (АПУ) Сергій Коннов вважає, що рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (справа про різницю у віці між усиновлювачем та дитиною) від 3 лютого 2009 року бракує достатнього обґрунтування.10 квітня 2008 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення» абзац перший частини другої статті 211 Сімейного кодексу України був доповнений реченням про те, що різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж сорок п'ять років.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати це положення таким, що не відповідає Конституції України, зокрема її статтям 21, 22, 24, 51.Своїм рішенням від 3 лютого 2009 року Конституційний Суд України визнав положення другого речення абзацу першого частини другої статті 211 Сімейного кодексу України (щодо різниці у віці між усиновлювачем та дитиною) таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).З тексту рішення вбачається, що Конституційний Суд України, постановляючи своє рішення, виходив з того, що суб'єкт права на конституційне подання, обґрунтовуючи неконституційність оспорюваного положення статті 211 Сімейного кодексу України, виходив «насамперед з інтересів осіб, які бажають усиновити дитину, не враховуючи при цьому пріоритет інтересів усиновлюваних дітей та правових наслідків усиновлення».На думку Суду, «встановлення вимоги щодо різниці у віці між усиновлювачем і усиновлюваним належить до законодавчих повноважень парламенту».Тобто Конституційний Суд України визнав, що встановлення максимально допустимої різниці у віці між усиновлюваним та усиновлювачем, в принципі, є конституційним, але при цьому утримався від оцінки конституційності певного розміру цієї різниці – в даному випадку, 45 років.Юридично, це означає, що будь-яка особа, старше 45 років, не зможе усиновити новонароджену дитину. Тобто, фактично Конституційний Суд України заборонив особам, старше 45 років, мати дітей.«Проте в цьому віці жінки ще можуть народжувати дітей, а чоловіки бути їх батьками – на це Конституційний Суд України, дякуємо Богові, не має впливу. Тому повстає просте питання: чому «літні» особи можуть народжувати дітей за законами природи, але не можуть їх всиновлювати за законами України? Нажаль, ґрунтовної відповіді на це питання в рішенні Конституційного Суду України немає», – підкреслює Сергій Коннов.Нагадаємо, що згідно Сімейного кодексу України, усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.В своєму рішенні Конституційний Суд України не дав оцінку доводам Уповноваженого з прав людини, що «в цьому віці усиновителі є більш відповідальними, морально готові до виховання дитини, мають відповідні умови». За логікою Конституційного Суду України, особи, яким виповнилося 45 років, можуть всиновлювати дитину 3 років, але вже позбавлені права всиновити немовля.«Рішення про всиновлення зажди приймає суд при розгляді певної сімейної справи. Саме суд загальної юрисдикції має врахувати всі обставини, щоб визначитися, чи є усиновлення в кращих інтересах дитини. Тому законодавча «презумпція» щодо нездатності осіб, які мають з дитиною різницю у віці більш ніж 45 років, бути належними усиновлювачами, є зайвим обмеженням прав як дитини, так і громадян, які хочуть стати усиновлювачами», – вважає Президент Асоціації правників України.

У вас є цікава ідея заходу?