КИЇВ - 30 жовтня 2013 року. Асоціація правників України (АПУ) спільно з юридичною групою LCF провели круглий стіл «Відшкодування витрат на послуги адвоката у господарському судочинстві: теорія та практика».

Актуальність проведення круглого столу викликана рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2013 від 11.07.2013 (справа про відшкодування витрат на юридичні послуги у господарському судочинстві). Даним рішенням Суд визначив, що положення частини першої статті 44 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким до судових витрат віднесені, зокрема, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, у контексті статті 59 Конституції України слід розуміти так, що до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката.

Після прийняття рішення юридична спільнота розпочала активну дискусію щодо такого тлумачення, проте широке різноманіття поглядів і досі не дозволило дійти одностайності в ряді понять та практиці. Володимир Кампо, суддя Конституційного Суду України у відставці, який виступив на заході, відмітив, що дана тема вперши винесена на обговорення широкого кола практикуючих правників, суддів та науковців. І це, безперечно, є позитивним моментом, оскільки саме їм доведеться зіткнутись з практичною стороною реалізації рішення КСУ. В своїй доповіді він відзначив, що приймаючи рішення у цій справі, суд виходив з розмежування понять «правова допомога», «юридичні послуги» і «послуги адвоката», а також конституційної доктрини адвокатури та правового регулювання діяльності інших фахівців у галузі практики. Зокрема, поняття «правова допомога» стосується лише фізичних осіб, а от «юридичні послуги» відповідно можуть бути надані юридичним особам.

Володимир Кампо констатував, що в контексті поняття судових витрат, відшкодовуватись може «правова допомога», оскільки саме вона є правом, яке закріплене в Конституції України. Більш того, він відзначив, що за її ненадання потрібно вводити відповідальність. Проте, на думку Володимира Кампо, яких би висновків не дійшов Конституційний Суд, він не може заміняти законодавчий орган, тому вкрай важливим є приведення внесення змін та уточнень саме в законодавчі акти.

У свою чергу, Анна Огренчук, керуючий партнер юридичної групи LCF, висловила сподівання, що проведений круглий стіл стане відправною точкою шляху, який приведе до гармонізації положень різних законодавчих актів, які регулюють питання відшкодування витрат на юридичні послуги, і результати його обговорення будуть почуті представниками влади.

У ході круглого столу розпочалась активна дискусія, в межах якої практикуючі адвокати намагались уточнити мотиви ухвалення КСУ такого рішення, а також зрозуміти ставлення Суду до адвокатури та інших фахівцям у галузі права, можливості, існування двох категорій правників. Також учасники мали можливість почути експертні думки Олексія Євсікова, судді Вищого господарського суду України, Ігоря Голованя, керуючого партнера, адвоката АО «Головань і партнери», Данила Курдельчука, президента Української іноземної юридичної колегії, Вадима Беляневича, старшого радника АО «ЮФ Василь Кісіль і партнери», Дмитра Гудими, адвоката, кандидата юридичних наук та Ольги Просянюк, члена Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, керуючого партнера АО «AVER LEX».

Резюмуючи результати круглого столу, Анна Огренчук висловила припущення у необхідності прийняття окремого закону щодо статусу фахівця у галузі права. Однак, у зв’язку з тим, що далеко не всі погоджувались з такою доцільністю, було вирішено провести опитування правників з метою виявлення думки більшості.  Також вона озвучила необхідність надання оцінки щодо невідповідності практики Вищого господарського суду України чинному законодавству та прийняття окремого рішення щодо  участі адвокатського об’єднання та інших спеціалістів у галузі права у відшкодуванні затрат на надання правової допомоги. 

У свою чергу, Володимир Кампо звернув увагу на те, що круглий стіл породив підстави уже щонайменш для двох конституційних звернень.  «Звичайно, такий невеликий круглий стіл не міг серйозно поглибити чи розв’язати озвучені проблеми, але складається таке враження, що в якійсь частині ми вже підходимо до розуміння того, що не треба лише надіятись на когось – треба працювати і самим», - зазначив він.  «Я бачу у якості одного із засобів реалізації дискусії створення школи конституційної юстиції для адвокатів та фахівців у галузі права. Правники мають подолати бар’єр та почати ставити питання про роз’яснення та тлумачення законодавства. Однак для того, щоб звернення були сформульовані грамотно, правники мають пройти вишкіл, щоб володіти необхідними знаннями та розумінням природи конституційної юстиції.», - переконаний Володимир Кампо. 

ФОТОЗВІТ