ДНІПРОПЕТРОВСЬК — 24 жовтня 2011 року. Голова Відділення АПУ в Дніпропетровській області Євген Смирнов, члени АПУ Андрій Толстих та Ярослав Рябчий виступили з експертною думкою в межах прес-конференції стосовно проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності)» для інформаційної агенції «Мост Днепр», місцевих телеканалів та друкованих засобів масової інформації.

Євген Смирнов вважає, що обговорення питань внесення змін до законодавства, зокрема до Кримінального кодексу України, є надзвичайно важливим процесом. Основною ж метою прес-конференції стало з’ясування впливу, пошук можливих помилок та негативних наслідків, які торкнуться КК України в запропонованій редакції проекту Закону. Безумовно, гуманізація відповідальності за протиправні діяння, які не мають значної суспільної небезпеки, заслуговує позитивних відгуків.

Наприклад, у даному контексті відбувається декриміналізація таких злочинів, як обман покупця та замовника (наразі стаття 225 КК), фальсифікація засобів вимірювання (стаття 226 КК). Однак, з іншого боку, можна говорити і про передчасну декриміналізацію злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, наприклад, таких як контрабанда. Законодавець значно звужує визначення предмету цього злочину. Так, під кваліфікацію контрабанди не буде підпадати переміщення історичних цінностей, а також більшість товарів, що становлять основу експортно-імпортних операцій України. Пан Смирнов зазначив, що, як показує досвід, контрабандою на «професійному» рівні займаються організаційні злочинні угруповання, діяльність яких, за умови прийняття даного проекту Закону, буде неможливо виявляти та фіксувати, оскільки за адміністративні правопорушення неможливо здійснювати оперативно-розшукову діяльність. Такий підхід взагалі незрозумілий в умовах інтеграції до Європейського Союзу та спрощення митних правил з країнами — членами ЄС, адже за законодавством більшості європейських країн за вчинення цього злочину передбачена кримінальна відповідальність.

Цікавою залишається позиція нашої влади і у тому контексті, що при внесенні на розгляд Верховної Ради України даного законопроекту декларувалася позиція, що все робиться згідно європейських стандартів. Однак нещодавно згідно інформації МЗС України на території Греції були затримані українські моряки за контрабанду цигарок, і проти них була порушена кримінальна справа. Отже, робимо висновок, що частина країн — членів ЄС має відмінні погляди з Україною з цього кола питань.

Ще один приклад невдалої гуманізації, на думку Євгена Смирнова — стаття 199 КК: Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збут підробленої національної валюти України у вигляді банкнот чи металевої монети, іноземної валюти, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.

Водночас одним з об’єктів, на який спрямовано це суспільно небезпечне діяння, є економічна безпека держави, а встановлення відповідальності за такі злочини випливає з міжнародних зобов’язань України. За вчинення такого злочину законодавець пропонує кримінальне покарання у вигляді штрафу, що також ставить під сумнів тяжкість злочину у відповідності до призначеного покарання. Європейські країни, такі як Польща, за вчинення такого злочину призначають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 25 років.

Євген Смирнов наголосив, що законопроект пом’якшує покарання і за так званими антикорупційними статтями, не зважаючи на високий рівень розповсюдженості корупції в України.

Андрій Толстих зазначив, що економічні злочини у сфері банкрутства переходять в розряд адміністративних правопорушень. Незаконні дії у разі банкрутства і фіктивне банкрутство — за вчинення цих діянь планується адміністративне покарання у вигляді штрафу. Надмірна лібералізація з боку суб’єкта законодавчої ініціативи не сприяє виведенню української економіки з тіні. Водночас, як свідчить міжнародний досвід, особи, які приховують стійку фінансову неспроможність, переслідуються згідно кримінального законодавства.

Законопроектом (нова редакція статті 53 КК України) передбачено збільшення максимального розміру покарання у вигляді штрафу до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, таким чином максимальний розмір штрафу становитиме 850 000 гривень — непідйомна сума з огляду на економічну ситуацію в Україні, підкреслив Ярослав Рябчий. Отже, згідно чинної ч. 5 ст. 53 КК, у разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу громадськими або виправними роботами, у новій же редакції проекту Закону така альтернатива відсутня — суд замінює покарання у вигляді штрафу покаранням у вигляді позбавлення волі на максимальний строк, передбачений для злочину відповідної тяжкості, можливі випадки до 12 років позбавлення волі.

Прес-конференція викликала надзвичайно великий резонанс у суспільстві з подальшим обговоренням у засобах масової інформації: Телекомпанія «11 Телеканал», «Приват ТВ Днепр» — 9 Канал, низка посилань та статей у друкованих ЗМІ.