19 червня у Львові розпочався XIІ Західноукраїнський юридичний форум – один із ключових щорічних заходів Асоціації правників України, який вже дванадцятий рік є майданчиком для професійних дискусій та обміну досвідом між правниками.

Відкриваючи подію, Микола Стеценко, Президент Асоціації правників України, партнер AVELLUM, привітав учасників і висловив подяку всім, хто підтримав заяву АПУ щодо неприпустимості втручання в адвокатську діяльність та порушення права на захист: «Саме у час війни ми маємо бути ще більш принциповими у дотриманні закону, адже саме право допомагає тримати й внутрішній фронт. Ми з вами захищаємо той принцип, за який бореться наша країна — справедливість».

У вітальному слові Віцепрезидент АПУ Іван Городиський відзначив: «Цей форум свідчить, що життя триває – навіть попри повномасштабну агресію, яка має на меті знищити українську ідентичність, державність і інституції. Асоціація правників України — це одна з тих організацій, які активно працюють задля утвердження правової системи, захисту прав та підтримки юридичної спільноти».

Він також акцентував на важливості участі АПУ у процесах правової трансформації, зокрема адвокатської реформи, яка є частиною євроінтеграційного шляху України: «Реформа адвокатури — одна з вимог вступу до Європейського Союзу. Асоціація має відігравати у ній роль спільноти, а не окремих представників. Ми маємо сформувати інституційну систему, яка відображатиме прагнення всієї адвокатської спільноти», — зазначив Віцепрезидент АПУ.

Також учасників заходу привітала Світлана Майструк, головна експертка з питань модернізації судів компоненту «Судова реформа» Проєкту ЄС «Право-Justice». Вона наголосила, що співпраця з Асоціацією правників України триває вже не перший рік і є важливою складовою впровадження реформ на шляху європейської інтеграції.

Пані Світлана підкреслила, що забезпечення єдності судової практики та спрощення доступу правників до правової інформації є ключовими напрямами для розвитку правосуддя. Завдяки сучасним технологіям інформація стає доступнішою, а пошук правових позицій — швидшим та зручнішим. Саме тому під час заходу буде презентовано оновлену Базу правових позицій та інструмент Supreme Observer — інноваційні рішення, які покликані допомогти юристам у щоденній практиці.

Supreme Observer та База правових позицій: презентація цифрових інструментів Верховного Суду для правників

У межах спеціальної доповіді Олеся Лукомська, начальниця управління аналітичної та правової роботи Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, презентувала оновлену Базу правових позицій та аналітичний інструмент Supreme Observer.

Оновлена База правових позицій 2.0 дозволяє швидко знаходити релевантну практику за ключовими словами, нормами закону або посиланням на судове рішення. Інструмент аналізує текст документів, автоматично підбираючи відповідні правові позиції, а завдяки генеративному ШІ виокремлює ключові висновки із судових рішень.

Учасники форуму ознайомилися з прикладами практичного використання ресурсів та дізналися, як швидко знаходити релевантні позиції Верховного.

«Мета — не лише спростити пошук, а й зробити систему правосуддя більш відкритою та зрозумілою для кожного правника», — підкреслила пані Олеся.

AI, LegalTech та автоматизація: як технології змінюють юридичну професію

Модератор першої сесії форуму Остап Подвірний, керівник відділу зовнішньоекономічної діяльності супроводження та міжнародних арбітражів МХП, окреслив рамку дискусії про місце штучного інтелекту та LegalTech у юридичній професії.

«Щойно ми побачили на прикладі Верховного Суду, як сучасні цифрові рішення вже сьогодні застосовуються у найвищій судовій інстанції України. Технології дають змогу вийти за межі людських ресурсів у моніторингу й аналізі судової практики», — зазначив він.

Експерт нагадав про заяву виконавчого директора OpenAI про те, що період активного розвитку штучного інтелекту вже настав. За його прогнозами, до 2030 року технології ШІ стануть такими ж доступними, як електроенергія. Водночас, є і тривожні сигнали: штрафи за використання недостовірних даних ШІ у судових справах, падіння довіри до контенту, створеного нейромережами, а також зниження людської відповідальності при роботі з автоматизованими системами.

«Нам вдалося зібрати юристів-практиків з публічного та приватного секторів. Сьогодні ми говоритимемо про те, як знайти баланс між інноваціями та відповідальністю, а також як трансформувати ШІ з джерела ризиків на інструмент розвитку», — наголосив модератор.

Штучний інтелект у судовій системі: досвід ВАКС

Про виклики та можливості, які приносить застосування штучного інтелекту у правосудді розповів Богдан Крикливенко, керівник апарату Вищого антикорупційного суду. Він зауважив, що попри стрімке поширення технологій, в Україні досі відсутнє нормативне регулювання використання ШІ в юридичній сфері. Тим часом окремі міжнародні ініціативи — як-от етична хартія CEPEJ Ради Європи (2018) чи AI-акт Європейського Союзу, що набув чинності у червні 2024 року, — вже визначають базові стандарти застосування алгоритмів у судочинстві. «Маємо вже сьогодні замислитися над тим, яким буде зал судового засідання майбутнього — з роботизованими процесами, але без втрат для прав людини та верховенства права», — зазначив спікер.

Пан Богдан також поділився практичними кейсами з роботи апарату ВАКС. Один із прикладів — використання ноутбука з алгоритмом LM для транскрипції багатогодинних судових засідань. Завдяки цьому інструменту апарат суду за лічені хвилини отримує повні стенограми, що значно полегшує підготовку проєктів рішень і журналів судових засідань. ШІ також застосовується для автоматизації рутинних завдань і створення візуального контенту для вебсайту та соцмереж суду. Не менш важливим аспектом є навчання: понад 100 співробітників суду, включно з суддями, вже пройшли тренінги з практичного використання ШІ.

Завершуючи виступ, спікер підкреслив, що алгоритми не замінять суддів, але можуть замінити тих, хто не вміє з ними працювати. «Ще рік тому це здавалося футуристикою, а сьогодні — вже частина нашої професії», — підсумував Богдан Крикливенко, закликавши колег до відкритості, експериментів і професійного розвитку в новій цифровій реальності.

Автоматизація юридичної практики: чому без структури ШІ не працює

Андрій Удовиченко, CPO Good Departments, викладач Школи права УКУ та керівник Лабораторії правових технологій, присвятив свій виступ темі практичного застосування штучного інтелекту в юридичній сфері. Він наголосив: жодна технологія, навіть найсучасніша, не працює, якщо відсутній базовий опис юридичних процесів. «ШІ справляється зі структурованими даними. Але якщо ви не можете пояснити, як у вас організована робота, — нічого не автоматизується», — зазначив експерт.

На прикладах взаємодії зі студентами та юридичними фірмами пан Андрій показав, що впровадження ШІ найчастіше впирається в банальні речі — відсутність систематизованого опису задач, ролей і процесів у команді. Більшість юристів не мають навіть базової системи менеджменту договорів чи справ, а отже, їм просто «нема куди підключати» ШІ. «Автоматизація починається не з нейронних мереж, а з опису того, що ви робите і як ви це міряєте», — пояснив спікер.

Він також звернув увагу на те, що чимало технологій, які сьогодні здаються інноваційними, технічно були доступні ще десятки років тому. Навіть базова генерація документів, як-от створення шаблонів у Google Docs або Word з даних Excel, може бути впроваджена за пів години — але без розуміння процесу цим інструментам немає до чого під'єднуватися. ШІ не чарівна кнопка — це лише інструмент, який працює на основі структурованого і повторюваного процесу.

Цифрове голосування — просто: як AGREED допомагає ухвалювати рішення

Історією трансформації з юристки-практика в засновницю legal tech-рішення поділилася Наталка Маріна, засновниця платформи для онлайн-голосувань AGREED. Надихнувшись особистим досвідом — від труднощів із дистанційним проведенням загальних зборів до хаотичних голосувань у громадських організаціях — вона поставила собі запитання: чи можна зробити краще? І саме так з’явилася ідея AGREED. «Ще кілька років тому ми радили клієнтам записувати скайп-дзвінки та підписувати рішення через Gmail — сьогодні це виглядає смішно, але інших інструментів просто не було», — згадала вона.

Платформа AGREED дозволяє організовувати голосування дистанційно, швидко та безпечно — з будь-якої точки світу. Користувачі можуть створювати опитування, додавати учасників, документи, обирати час голосування, підключати авторизацію через Дію та стежити за процесом у реальному часі. Передбачено і режим анонімності, а результати формуються автоматично. «Ми вже маємо позитивний досвід реєстрації рішень, ухвалених дистанційно, через AGREED — і це надихає. Бо ще недавно нам розповідали історії про голосування в автобусах, у WhatsApp-групах чи навіть у сауні», — зазначила спікерка.

На завершення вона закликала правників не боятися впроваджувати нові інструменти й шукати можливості змінювати звичні процеси: «Ідеї не потребують технічного бекграунду. Варто просто поставити собі питання: чи можу я зробити це краще — і почати діяти».

Автоматизація юридичного кейс-менеджменту: досвід Auxillium

Про практичний досвід впровадження автоматизації у роботі з масивними портфелями проблемної заборгованості розповів Назар Мужик, керуючий партнер і адвокат юридичної компанії Auxillium. За його словами, юристи Auxillium щодня працюють із тисячами кейсів, зокрема у межах судового врегулювання або виконавчого провадження, що унеможливлює персоналізований підхід до кожної справи без використання технологічних рішень. «Ми маємо портфель із кількох тисяч справ, і першочергове завдання — зрозуміти, на якій стадії перебуває кожна з них. Без автоматизації це просто неможливо», — пояснив він.

В компанії створили систему, що дозволяє в реальному часі відстежувати ключові процесуальні події: подання позову, отримання рішення, відкриття виконавчого провадження тощо. Це забезпечує прозору аналітику по кожному портфелю, дозволяє оцінити ефективність роботи юристів і оперативно реагувати на навантаження — наприклад, замінити адвоката, в якого одночасно заплановано надто багато судових засідань. Вся аналітика формується не з ручного введення даних, а з відкритих джерел — судової влади чи автоматизованої системи виконавчого провадження. «Автоматизація дозволяє мінімізувати людський фактор і уникати рутинної роботи юриста — на кшталт копіювання даних із таблиць», — додав Мужик.

Водночас спікер акцентував на ключовому бар'єрі — обмеженій інтеграції із державними системами. Попри те, що документи можуть бути згенеровані за лічені хвилини, їхнє подання через електронний суд досі вимагає ручних дій: кожен адвокат має окремо заходити у свій кабінет, відкривати кожну справу і підписувати документи вручну. Назар Мужик порушив ідею створення механізмів, які дозволили б інтегрувати CRM-системи юридичних фірм із системою електронного судочинства — для подання пакетів документів у кілька кліків, із дотриманням вимог безпеки та автентифікації. «Це б не просто економило час — це було б системне рішення для всього ринку», — підсумував він.

Відкриті дані та автоматизація юридичних процесів: досвід Opendatabot

Денис Попов, адвокат, арбітражний керуючий і legal engineer в команді Opendatabot, розповів про те, як сучасні технології — зокрема робота з відкритими даними — трансформують юридичну практику. За словами спікера, Opendatabot є першою платформою в Україні, що побудувала масові продукти на основі відкритих державних реєстрів. Сьогодні понад 2600 компаній використовують API Opendatabot для автоматизації юридичних, реєстраційних і комплаєнс-процедур. «Ми створили рішення для роботи з даними в реальному часі — зокрема з ЄДР, реєстром нерухомості та судових справ. І все це — без ШІ», — зазначив експерт.

У своєму виступі він закликав правників не сприймати штучний інтелект як «чарівну паличку», а будувати роботу системно. Ключ до ефективної автоматизації — це доступ до структурованих і якісних даних, правильні запити (промпти) та використання шаблонів. «ШІ може швидко згенерувати позовну заяву, але тільки якщо він має якісний шаблон і чітке завдання. Інакше — отримаєте щось загальне, непридатне для подання в суд», — наголосив він. Спікер також анонсував новий продукт компанії — пошукову систему судових рішень, яка працює навіть тоді, коли державні сервіси не функціонують.

Завершуючи виступ, Денис Попов зазначив, що головне питання сьогодні не в тому, чи замінить ШІ юристів, а в тому, чи зможуть юристи використати технології у своїй практиці.

Ефективне управління договорами: проєкт студента УКУ Владислава Козлова

У своєму виступі Владислав Козлов, студент УКУ та розробник власного legal tech‑рішення для автоматизації договорів, представив інноваційну систему, яка дозволяє сортувати документи за ролями та категоріями. У великих компаніях доступ до договорів налаштовується так, щоб бухгалтери бачили лише необхідні їм файли, а юристи та менеджери — лише релевантні документи без доступу до конфіденційних даних. Це забезпечує як зручність, так і безпеку обробки інформації. Для сортування система використовує кольорові теги, що дозволяє знаходити потрібні договори — наприклад, NDA, договори з конкретним підрядником або клієнтом — одразу та ефективно.

Під «капотом» рішення автоматично аналізує вкладений пакет договорів — незалежно від формату (PDF зі сканом, Excel, Word), завантажених через Google Drive. Система розпізнає контрагента, ціну, категорію та інші ключові параметри, формуючи зручну для користувача таблицю. Користувач може активувати обробку вручну або залишити її на автозапуск, а результати отримати у потрібному форматі. Додатково, за допомогою аналізу на високому рівні, система може оцінювати ризики договорів — низькі, середні або високі — завдяки впровадженню елементів штучного інтелекту.

Таким чином, проєкт Владислава демонструє, що навіть на ранній стадії навчання можна створювати інструменти, які реально вирішують завдання безпеки, оптимізації процесів і зручності для бізнесу. Студент УКУ закликав учасників форуму звертатися, щоб обговорити й кастомізувати подібні рішення для їхніх потреб.

White-Collar Crime Legal Talk

Відкриваючи другу сесію Денис Бугай, партнер-засновник VB PARTNERS, Голова Секції адвокатів АПУ, окреслив головну ідею дискусії: почути голос нової генерації лідерів практики White-Collar Crime. «Колеги, які працюють у цій сфері вже понад 10 років, стали справжніми мастодонтами. А сьогодні ми зібрали тих, хто вже веде великі справи, будує свої практики, і, очевидно, стане наступним поколінням партнерів», — зазначив модератор.

На питання про ключові тренди в практиці White-Collar Crime, Анастасія Діденко, радниця практики кримінального права Юридичної групи LCF, зазначила: «Тренди змінюються дуже швидко і адвокати мають встигати адаптуватись. Що для нас стало новою нормою — це робота в команді з іншими практиками. Чистих кримінальних проваджень стає все менше. Зараз ми працюємо спільно з податковою, енергетичною практикою та іншими».

Серед трендів, про які згадав адвокат АО «Матвіїв і Партнери» Назарій Гарасимчук:

• Вплив анонімних телеграм-каналів. З Києва до регіонів поширився тренд, коли на прийняття рішень впливають не тільки юридичні аргументи, а й очікування щодо того, що напишуть анонімні телеграм-канали. Це новий рівень тиску.
• Зростання ризиків для адвокатів. Нова тенденція — адвокатів у кримінальних провадженнях починають робити «третіми особами», залучають до справ не як захисників, а як суб’єктів обшуків, з вилученням техніки. Цей тренд посилюється.

Станіслав Пелюк, партнер MORIS, співкерівник практики White-Collar Crime та захисту бізнесу, акцентував на зростаючій вимогливості клієнтів — швидкість реагування та ефективність правової допомоги стали визначальними. Він підкреслив важливість міжгалузевої експертизи у комплексних справах, особливо коли йдеться про захист бізнесу у кримінальному контексті.

Три ключові тренди виокремив Сергій Бойко, радник VB PARTNERS: підвищення очікувань клієнтів до результативності роботи; потреба у великих, згуртованих командах для комплексного закриття кейсів; зростання міжнародного виміру у практиці — дедалі більше справ мають транскордонні елементи, що вимагає знання іноземних юрисдикцій та англійської мови.

Василь Тимошук, керуючий АБ «Тимошук і партнери», звернув увагу на брак добре підготовлених кримінальних адвокатів, здатних працювати в команді, мислити стратегічно та враховувати як юридичні, так і репутаційні ризики для бізнесу. Він наголосив, що сучасний адвокат у сфері White-Collar Crime повинен бути і правником, і комунікатором, і аналітиком — здатним забезпечити глибоке розуміння як кейсу, так і контексту, в якому працює клієнт.

Клієнт 2025: чого насправді чекають від адвоката?

Під час Legal Talk учасники поділилися баченням того, як трансформувалися очікування клієнтів у кримінальних провадженнях. Серед ключових думок:

• Сьогодні клієнт потребує не лише правової підтримки. Він очікує, що адвокат розумітиме його бізнес, фінансові та репутаційні ризики, контекст угод і навіть особисті обставини. Це вже не просто правник — це стратег, партнер і кризовий менеджер.
• Участь у формуванні стратегії. Особливо це проявляється серед клієнтів із високим соціальним статусом. Вони не просто делегують завдання, а прагнуть брати активну участь у побудові юридичної позиції, аналізі ризиків і виборі тактики захисту.
• Запит на прогнозованість. Ще до появи підозри клієнт хоче бачити варіанти розвитку подій: від найкращого до найгіршого. Такий підхід дозволяє приймати зважені рішення — з урахуванням наслідків і витрат, включно з репутаційними.
• Тиша замість гучних процесів. Репутація стала не менш важливою за свободу. Клієнти очікують, що адвокат зробить усе можливе, аби уникнути згадок у медіа — навіть якщо це означає додаткову роботу «на випередження».
• Вплив медіа і пабліків. Справи все частіше розігруються не лише у судах, а й у телеграм-каналах. Реакції на процесуальні дії з’являються миттєво, тож адвокат має бути готовим до інформаційних атак.
• Роль адвоката в трансформації справ. Кримінальні справи сьогодні не мають чіткого фіналу. Вони перетікають з однієї юрисдикції в іншу, з кримінального переслідування — у податкові, корпоративні чи міжнародні процеси. Клієнти очікують, що адвокат зможе супроводжувати їх на кожному з етапів.
• Нові напрями — нові виклики. У найближчі роки в полі кримінальної юстиції посиляться справи у військовій, волонтерській, енергетичній та антикорупційній сферах. Адвокат має не лише орієнтуватися в законодавстві, а й працювати з емоційним та політичним контекстом таких кейсів.

Кадровий виклик: де шукати молодих фахівців і як допомогти їм зростати

Окрему увагу під час сесії було приділено темі, яка дедалі гостріше звучить в юридичному середовищі — як залучити і втримати молодих правників у сфері White-Collar Crime. З одного боку, ця практика стала популярною серед студентів і молоді завдяки її динамічності, суспільному резонансу та впливовим кейсам. З іншого — романтичне уявлення про професію часто стикається з реальністю: високим темпом, навантаженням, необхідністю глибокого аналізу та постійної присутності в роботі.

Учасники дискусії зійшлися на думці, що знайти молодого юриста наразі нескладно — складніше забезпечити йому підтримку, навчання і мотивацію, аби він залишився в професії. Багато хто, спробувавши себе у цій сфері, досить швидко усвідомлює, що вона потребує не тільки ентузіазму, а й витривалості, аналітичної глибини й повної залученості.

Йшлося також про регіональний аспект — у деяких містах через війну та економічну нестабільність кадрове питання стоїть особливо гостро. Проте водночас наводилися приклади студентів, які, попри всі труднощі, приходять у професію з великим бажанням вчитися, працювати в команді та професійно зростати.

Що мотивує нове покоління правників? Це точно не лише фінансові чинники. У центрі — можливість працювати з «живими» кейсами, долучатися до реальних процесів, бути частиною сильної команди і навчатися у досвідчених адвокатів. Гроші — важливі, але для багатьох не є першочерговою причиною залишитися в професії. Молодь хоче бачити перспективу розвитку, отримувати визнання та відчувати, що вона на своєму місці.

Перший день Форуму став майданчиком для змістовного обговорення ролі технологій у праві, трансформації професії адвоката та нових викликів у сфері White-Collar Crime. У центрі дискусій — практичні інструменти для юристів, майбутнє судочинства за участі штучного інтелекту, еволюція очікувань клієнтів і кадрові виклики для юридичної спільноти. Форум об’єднав представників судової системи, адвокатури, бізнесу та правничої освіти, підкреслюючи: правнича спільнота не лише адаптується до змін, а й формує тренди, які визначатимуть обличчя юриспруденції найближчих років.

Перший день XIІ Західноукраїнського юридичного форуму організовано ВГО «Асоціація правників України» у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France. Зміст події є виключною відповідальністю ВГО «Асоціація правників України» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.