Значна частина українців вимушено поїхали в інші країни ЄС з початку війни в Україні. Наразі багато ЗМІ, волонтерських організацій і людей використовують термін «біженець», а також зазначають, що «ЄС активувала спеціальні умови для біженців з України на 3 роки». Однак тимчасовий захист (за яким отримується статус переселенця) і статус біженця — докорінно різні поняття, і не лише з психологічного і лексичного погляду, а й передусім з правового.

Різницю в цих статусах з метою уникнення плутанини, оскільки від цього залежать дії та права українських громадян, пояснила Христина Статник, адвокатка, ІТ-юристка.

Загальні правила застосування статусів:

— тимчасовий захист не є статусом біженця;

— тимчасовий захист не є перешкодою для отримання статусу біженця;

— тимчасовий захист АБО статус біженця (не обидва одночасно).

1. Правові підстави

Надання тимчасового захисту регулюється такими нормативними актами: 

— Директива Ради ЄС 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 р. (далі — Директива).

— Рішення Ради ЄС про реалізацію 2022/382 від 4 березня 2022 р., що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України (далі — Рішення);

— законодавство кожної з країн ЄС, що прийняли вказану Директиву і мають прийняти закони для впровадження тимчасового захисту, може мати специфіку залежно від країни.

Отримання статусу біженця регулюється:

— Женевською конвенцією від 28 липня 1951 р. про статус біженців (далі — Конвенція про статус біженців);

— законодавством конкретної країни. 

2. Передумови для отримання статусу

Для отримання тимчасового захисту мають бути негативні зовнішні події щодо країни, громадянином якої є особа: зовнішня агресія, іноземна окупація, громадянська війна, міжнаціональні зіткнення, стихійні чи техногенні катастрофи. 

Для отримання статусу біженця передумови можуть бути як зовнішні, так і внутрішні: переслідування за ознаками раси, релігії, національності, через політичні переконання або належність до певної соціальної групи.

3. Країни, що поширюють статус

Директиву ЄС щодо тимчасового захисту імплементували більшість країн ЄС (але не всі, наприклад, не застосовується в Данії та Нідерландах, проте застосовується в Ірландії). Також інші країни можуть активувати тимчасовий захист чи щось подібне на рівні національного законодавства (Великобританія, Канада). Тож потрібно перевіряти, чи активовано тимчасовий захист у конкретній країні.

До Конвенції про статус біженця приєдналися більшість країн світу, проте не всі.

4. Громадянство

При отриманні статусу переселенця за процедурою тимчасового захисту за вами залишається громадянство України. 

При поданні документів для отримання статусу біженця паспорт громадянина вашої країни часто необхідно здати в країні, до якої ви звернулися.

5. Особи, на яких розповсюджується

При поданні документів для отримання статусу переселенця за процедурою тимчасового захисту вам нічого доводити не треба, оскільки ЄС вже визнав підстави для застосування директиви.

Тимчасовий захист розповсюджується на:

— громадян України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року;

— осіб без громадянства та громадян третіх країн, крім України, які скористалися міжнародним захистом або еквівалентним національним захистом в Україні до 24 лютого 2022 року;

— членів сімей осіб, зазначених у попередніх пунктах.

Часто зустрічається формулювання, що «статус тимчасового захисту поширюється лише на тих, хто виїхав після 24.02.2022 р.». Але у першоджерелі (Директиві) чітко вказано:

«Переміщені особи — це громадяни третіх країн або особи без громадянства, які були змушені покинути свою країну чи регіон походження або були евакуйовані, зокрема, у відповідь на звернення міжнародних організацій, і не можуть повернутися в безпечних та довготривалих умовах через ситуацію, що склалася в цій країні». 

Тобто всі особи, які підпадають під дію Директиви, які виїхали з України до 24.02.2022 р., теж мають право на отримання тимчасового захисту.

Для отримання статусу біженця потрібно довести наявність загрози та неможливість повернення у свою країну громадянства. 

6. Строк дії

Тимчасовий захист активовано ЄС на 1 рік (до 04.03.2023 р.), може бути продовжений до 1 року (до 04.03.2024 р.). У будь-який час Рада ЄС може продовжити тимчасовий захист ще до одного року (до 04.03.2025 р.).

Отже, тимчасовий захист не діє автоматично на 3 роки, як про це часто повідомляють в ЗМІ та соціальних мережах. Окрім того, Директива передбачає зменшення строку дії тимчасового захисту або його відміну раніше строку, якщо ситуація в країні, з якої є наплив переселенців, покращиться.

Строки дії статусу біженця індивідуальні та зазначаються в документах особи, яка отримала статус.

7. Чи автоматично отримується статус?

«Дія Директиви була активована й українці автоматично отримали преференції за тимчасовим захистом» — нерідко зустрічається така інформація. Це одночасно і так, і ні. 

Так, автоматично активовано для переселенців з України. Ні, для отримання прав за цим статусом потрібно:

— кожна країна ЄС має своїм законом чи іншим нормативним актом запровадити тимчасовий захист у своїй країні, надати процедуру, деталізувати набір прав та пільг, зокрема: який саме вид транспорту є безкоштовним (якщо він є); чи надається житло, яке саме та в яких обсягах; які саме виплати плануються і чи будуть вони взагалі; як надаватимуться медичні послуги та в якому обсязі тощо;

— переселенцям з України потрібно зареєструватись та отримати документ, що підтверджує статус і правомірність знаходження в країні, що надає притулок.

Швидкість введення залежить від конкретної країни. Наприклад, в Австрії, Польщі, Румунії це відбулося дуже швидко, в Греції — ще у процесі. 

Водночас, порівняно із отриманням статусу біженця, процедура отримання тимчасового статусу однозначно швидша за отримання статусу біженця, що може затягнутися від 6 до 15 місяців від дати подання заявки.

8. Коли можна подати заявку?

Для отримання тимчасового захисту заявку можна подати в будь-який час, поки не скасовано ЄС, але із дотриманням строків та у межах квот, які можуть запровадити окремі країни ЄС на національному рівні. Також не можна подати заявку, якщо вже подано заявку на отримання статусу біженця або тимчасового захисту в іншій державі.

Для отримання статусу біженця особа повинна одразу звернутися після перетину кордону держави, в якої особа просить отримати цей статус. Зазвичай, це перша держава, кордон якої особа перетнула.

9. Права

Тимчасовий захист надає право:

— працювати як найманий працівник або самозайнята особа;

— у разі потреби — отримати кошти на отримання житла;

— отримувати необхідну допомогу в частині соціального забезпечення та засобів до існування, якщо у вас немає достатніх ресурсів (пропонований рівень допомоги може бути зменшений, якщо ви працюєте або можете працювати);

— отримати медичну допомогу (принаймні, невідкладну допомогу та необхідне лікування хвороби);

— для дітей — доступ до системи освіти на тих самих умовах, що й громадянам приймаючої держави-члена;

— країни ЄС можуть (але не обов’язково) допускати дорослих до загальної системи освіти;

— можуть бути інші права та пільги (наприклад, безкоштовний проїзд).

Конкретизація прав та їх обсяги впроваджуються на рівні національного законодавства країн ЄС.

Біженець має базові права, схожі з тимчасовим захистом, але конкретизація прав залежить від країни. Крім того, біженці можуть мати обмеження прав, наприклад, обов’язок проживати лише у місці, визначеному державою.

10. Зміна країни, де ви отримуєте статус

За статусом переселенця зміна країни, що надає вам тимчасовий захист, може бути складним процесом, оскільки країни ЄС повинні схвалити це між собою.

Для отримання статусу біженця в іншій країні процедуру отримання статусу потрібно починати спочатку. 

11. Подорожі в інші країни ЄС

Часто зустрічається інформація, що українці можуть перебувати в ЄС протягом отримання статусу тимчасового захисту. Однак Директива це питання регулює так: у країні отримання статусу тимчасового захисту переселенець може перебувати весь строк дії без обмежень. Але при подорожах в інші країни ЄС переселенець залишається громадянином України, який подорожує як турист, тобто діє загальне правило: 90 днів на 180 днів (деякі країни можуть мати інші строки для туристичних віз). І це не означає, що для українців деякі країни можуть збільшити строки туристичних віз чи зробити сприятливіші умови. Ці питання потрібно окремо розглядати для конкретної країни та період, у який ви подорожуєте. 

Для біженців можуть бути обмеження щодо подорожей та строків перебування в інших країнах. 

12. Повернення в Україну

Потрібно розрізняти повернення в Україну як повернення під захист України на постійній основі (тоді статус тимчасового захисту припиняється), а також тимчасове повернення в Україну як коротка подорож, тоді рішення, чи втрачається статус, залишається за країною, що надала статус переселенця.

Ось норма Директиви щодо цього питання:

«На той час, поки тимчасовий захист не закінчився, держави-члени, виходячи з обставин, що склалися в країні походження, прихильно розглядають прохання про повернення до приймаючої держави-члена від осіб, які користувалися тимчасовим захистом і здійснювали їх право на добровільне повернення».

Для особи, яка отримала статус біженця, повернення в країну громадянства розцінюється як повернення під захист своєї країни. Тож таке повернення буде підставою для втрати статусу, якщо інші винятки не прийняті в конкретній країні, що надала статус біженця.