Європейська Комісія розпочала постійний нагляд за всім імпортом[1]. У цьому матеріалі Анжела Махінова, партнерка Sayenko Kharenko, аналізує мету нового нагляду, критерії, за якими визначаються «проблемні» товари, та потенційні наслідки для українських експортерів.

Мета нагляду за імпортом

Основна мета нагляду – протидіяти шкідливому перенаправленню імпорту в ЄС із третіх країн, які запроваджують додаткові імпортні мита або інші обмеження щодо імпорту, що може заподіювати шкоду європейським виробникам. Очевидно, що такий механізм був запроваджений у відповідь на численні мита, застосовані США.

Які товари підпадають під нагляд?

Під нагляд автоматично потрапляє імпорт товарів, який одночасно відповідає наступним критеріям:

• щодо такого товару відбулася зміна структури імпорту у 2025 році проти 2023 року;
• обсяги імпорту зросли на 5% і більше;
• середні ціни імпорту знизилися на 5% і більше;
• середня щотижнева вартість імпорту щонайменше 100 000 євро; а також
• у ЄС наявне виробництво в цьому секторі.

Як працює нагляд?

Європейська Комісія постійно здійснює нагляд за імпортом. Результати нагляду відображаються в спеціальних дашбордах, де зазначено «проблемні» товари, які відповідають наведеним вище критеріям.

Паралельно, Комісія почала більш активно співпрацювати з представниками вітчизняних галузей, які можуть постраждати від імпорту. Зокрема, Комісія закликає індустрії надавати ринкову інформацію, яка разом зі статистикою імпорту дасть можливість Комісії більш повно оцінити всі ризики потенційного заподіяння шкоди певним індустріям.

За результатам нагляду Комісія готує звіти з відповідним аналізом ситуації для певних індустрій. Останній такий звіт був підготовлений в липні[2], який ідентифікував 85 «проблемних» товарних позицій з таких країн, як Китай, Індія та США тощо.

Які наслідки?

Якщо Європейська Комісія встановить, що є ризики заподіяння шкоди певним вітчизняним галузям, вона може проводити консультації з торговельними партнерами щодо суттєвого зростання імпорту. Наприклад, Комісія вже почала діалог із Китаєм і постійно обмінюється інформацією для виявлення та запобігання переорієнтації торгівлі, спричиненої тарифами та іншими протекціоністськими заходами.[3]

Окрім того, очевидно, що Європейська Комісія буде заохочувати індустрії ініціювати розслідування, за результатами яких до імпорту можуть бути застосовані антидемпінгові, компенсаційні та захисні заходи.

Отже, українським компаніям потрібно також звернути увагу на нагляд та не допускати, щоб їхні товари потрапили до категорії «проблемних».

[1] https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_25_1414

[2] https://circabc.europa.eu/ui/group/2e3865ad-3886-4131-92bb-a71754fffec6/library/2c6a872d-c2a6-4899-9e9d-a7256fbad4b5/details?download=true

[3] https://policy.trade.ec.europa.eu/enforcement-and-protection/trade-defence/monitoring-trade-diversion/monitoring-trade-diversion-frequently-asked-questions_en