В Україні вже майже щодня лунають повітряні тривоги. Масовані атаки та обстріли російської армії забирають життя і здоров’я людей, залишають по собі зруйновані будинки, пошкоджені офіси та іншу цивільну інфраструктуру у багатьох містах країни. На жаль, кожен такий обстріл — це і людські втрати, і серйозні матеріальні збитки для тисяч громадян.

У подібних ситуаціях, коли майно зазнало шкоди, люди часто не знають, з чого почати: чи потрібно викликати поліцію та ДСНС, як правильно зафіксувати пошкодження, куди звертатися за компенсацією та які документи обов’язково слід підготувати.

Щоб допомогти зорієнтуватися у цих непростих питаннях, Артем Ріпенко, партнер ЮК «Де-Юре», керівник судово-експертної та земельно-правової практики, адвокат, підготував практичні поради для тих, чиє майно було пошкоджене або зруйноване внаслідок обстрілів.

Перш за все, особам, чиє майно постраждало, необхідно залишатися в безпечному місці до зникнення загрози їхньому життю та здоров’ю. Після завершення гасіння пожежі, розбирання завалів, проведення заходів вибухотехнічною службою, усунення небезпечних предметів, уламків та сміття, органи досудового розслідування проводять огляд місця події. На місці працюють експерти й спеціалісти, а у визначених випадках ДСНС складає відповідні документи (акти), де фіксуються попередньо встановлені причини пожежі.

Органи досудового розслідування (СБУ, Національна поліція) та ДСНС можуть прибути самостійно або за викликом постраждалої особи. Власник пошкодженого майна має право бути присутнім під час зазначених дій, а також отримати статус потерпілого у відповідних кримінальних провадженнях. Важливо здійснити фото- та відеофіксацію пошкоджень із максимально можливою деталізацією.

Слід пам’ятати, що всі ці заходи можна проводити лише за умови відсутності загрози життю та здоров’ю людей на об’єкті та з дозволу відповідних служб, які перебувають на місці події. Через певний проміжок часу доцільно також зібрати й зберегти (зафіксувати) доступну в мережі Інтернет інформацію про подію, адже з плином часу це може стати складнішим (видалення новин, утруднений пошук тощо).

Залежно від характеру та обсягу пошкоджень необхідно звернутися до відповідних державних органів та/або представників неурядових організацій для отримання допомоги. Якщо пошкодження є відносно незначними (наприклад, вибиті вікна), органи місцевого самоврядування зазвичай забезпечують відновлення власними силами. Крім того, в Україні діє багато проєктів (ООН та інших міжнародних організацій), які також можуть надати необхідну допомогу та усунути незначні руйнування. До таких органів можна звернутися як безпосередньо, так і за сприяння органів місцевого самоврядування.

Надалі алгоритм дій відрізнятиметься залежно від того, чи пошкоджено житловий, чи комерційний об’єкт.

Чи можна подати заяву про збитки онлайн через «Дію»?

Щодо житлових об’єктів (квартири, житлові будинки) першим кроком для отримання компенсації є подання повідомлення про пошкодження або знищення своєї нерухомості внаслідок збройної агресії російської федерації. Це можна зробити як онлайн через портал «Дія» (самостійно), так і через нотаріуса або адміністратора ЦНАП. До повідомлення обов’язково слід додати фото- чи відеофіксацію пошкоджень. Відомості про пошкоджений/знищений об’єкт у такий спосіб потрапляють до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ), який ведеться державою.

Щодо комерційної нерухомості власнику або користувачу доречно викликати комісію з обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації. Такі комісії створюються відповідними органами місцевого самоврядування, проводять необхідні заходи та складають акт, на підставі якого інформація вноситься до РПЗМ. Важливо проконтролювати, щоб до такого акта було внесено максимально повні та достовірні відомості. Крім того, в окремих населених пунктах у разі потреби органи місцевого самоврядування за кошти місцевого бюджету забезпечують виготовлення звіту з технічного обстеження, в якому деталізовано визначається ступінь пошкодження об’єкта.

Що робити, якщо майно непридатне для проживання?

Фонди житла для тимчасового проживання управляються органами місцевого самоврядування, які можуть надати особі, житло якої зруйноване та яка не має іншого придатного для проживання житла, тимчасове помешкання. Для отримання компенсації за зруйноване житло необхідно подати відповідну заяву через портал «Дія», ЦНАП або нотаріуса. У заяві слід зазначити анкетні дані та відомості про об’єкт нерухомого майна. Крім того, можна обрати форму компенсації – житловий сертифікат чи грошову виплату для відбудови житла (лише для власників зруйнованих приватних будинків).

Суму компенсації визначає комісія відповідно до коефіцієнтів, затверджених урядом. У випадку вибору сертифіката перед придбанням майна необхідно подати через «Дію» заяву щодо бронювання коштів та отримати підтвердження. Після бронювання коштів можна укладати договір купівлі-продажу нового житла у нотаріуса. Оплата за договором буде здійснена за рахунок сертифіката, а кошти протягом нетривалого часу після укладення договору перераховуються на банківський рахунок продавця.

Як діяти, якщо документи на майно втрачені/знищені?

Якщо документи втрачені або знищені, необхідно отримати їх дублікати. Бажано також зібрати будь-які наявні копії документів, що можуть зберігатися у постраждалої особи або її близьких. Значну кількість юридично значущих документів сьогодні можна відновити через портал «Дія» або шляхом безпосереднього звернення до органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування. Якщо відомості про нерухоме майно чи власника внесені до відповідних державних реєстрів, відновлення документів може навіть не знадобитися. В окремих випадках, коли відновити документи фізично неможливо, законодавство передбачає інші механізми вирішення цього питання без їхньої наявності.

Чи потрібно відкривати кримінальне провадження?

У кожному випадку воєнних злочинів, що полягають у знищенні чи пошкодженні нерухомого майна внаслідок збройної агресії РФ, відкривається кримінальне провадження за відповідною статтею Кримінального кодексу України.

Чи можна подати позов про компенсацію шкоди?

Наразі існує кілька механізмів пошуку шляхів реального відшкодування шкоди, завданої діями РФ. Основні з них:

• позов проти РФ (або інших осіб, пов’язаних із її агресією) до цивільного чи господарського суду України;
• цивільний позов у межах кримінального провадження (проти окремих воєнних злочинців);
• позов до ЄСПЛ;
• подання заяви до Міжнародного реєстру збитків для України;
• позов до суду іншої юрисдикції проти РФ чи окремих осіб (наприклад, якщо постраждалий є громадянином іншої держави або у відновлення зруйнованих об’єктів були залучені іноземні інвестиції);
• інвестиційний арбітраж та інші інструменти.

Варто зазначити, що жоден із цих механізмів на сьогодні не гарантує швидкого та реального отримання коштів від агресора. Наразі компенсація за зруйноване чи пошкоджене житло є переважно заходом підтримки, який надає своїм громадянам держава Україна за допомогою міжнародних партнерів. У майбутньому очікується, що ці кошти будуть відшкодовані за рахунок РФ.

Чи можливо зробити все самостійно чи потрібна допомога юриста? Куди звертатися за безоплатною юридичною допомогою?

Значну частину дій можна виконати самостійно, однак юридична підтримка є бажаною на кожному етапі, включно з найпершим — збором документів і доказів. Подальше ведення справи проти РФ чи окремих воєнних злочинців без фахової правової допомоги є вкрай складним.

Постраждалі можуть звертатися до системи безоплатної правової допомоги (БПД), юридичних клінік, гарячої лінії АПУ, а також до юристів та юридичних компаній, які спеціалізуються на відшкодуванні збитків від агресії РФ, кримінальному праві та судових спорах. Нерідко допомогу постраждалим надають pro bono навіть відомі юристи та юридичні компанії, які щиро вболівають за притягнення агресора до відповідальності та прагнуть підтримати співгромадян.

Теги: експертна думка, люди АПУ