Відбувся черговий вебінар із серії, присвяченої обговоренню останньої практики Верховного Суду. Цього разу Наталія Сакара, суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді, розкрила окремі особливості розгляду справ окремого провадження

В умовах воєнного стану значна частина справ окремого провадження пов’язана з мобілізацією, встановленням юридичних фактів, що виникли внаслідок бойових дій, або ж спрямована на отримання соціальних гарантій. Пані Наталія поділилася практичними кейсами й окреслила поширені помилки та проблемні моменти, які варто враховувати правникам.

Склад суду та принцип безпосередності

Почала експертка з базових процесуальних речей — складу суду. Зокрема, при розгляді справ, передбачених п. 1, 3, 4, 10 ч. 2 ст. 293 ЦПК, розгляд має здійснюватися колегіально — одним суддею і двома присяжними. Порушення принципу безпосередності, наприклад, якщо присяжного замінено під час розгляду, вимагає почати процес спочатку.

Заінтересовані особи — не відповідачі

Справи окремого провадження не мають відповідачів. Однак заінтересовані особи — ті, на чиї права чи обов’язки вплине рішення, — можуть бути залучені судом. Вони не є аналогом відповідача і можуть бути додані з ініціативи суду навіть за їхньої відсутності в заяві.

Процесуальні особливості справ про визнання недієздатності

Чимало заяв подаються з метою уникнення мобілізації — адже призначений опікун звільняється від служби. Наталія наголосила: право на подання заяви має лише обмежене коло осіб, визначене ЦПК. Заяви від сторонніх родичів чи друзів суди залишають без розгляду. Також суди ретельно перевіряють призначених опікунів: мобілізовані або ті, хто не можуть виконувати обов’язки, не підходять, навіть якщо їх рекомендовано органами опіки.

Проблемні справи про констатацію смерті

У нинішніх умовах окрема категорія — справи про встановлення факту смерті або визнання особи померлою. Спікерка навела позицію Великої палати ВС: строк у шість місяців для оголошення особи померлою починає спливати з моменту припинення бойових дій у місцевості, де ймовірно загинула особа. Так, наприклад, для Києва цей строк відлічується з 30 квітня 2022 року.

Факти як докази для майбутніх справ

Суд може встановлювати юридичні факти (народження, загибель, родинні зв’язки тощо) лише за відсутності інших способів їх підтвердження. Водночас у разі встановлення причинно-наслідкового зв’язку, наприклад, між смертю та збройною агресією РФ, такі факти суди визнають допустимими для окремого провадження.

Проблеми юрисдикції

Значна частина практичних питань стосувалася юрисдикційності — наприклад, встановлення факту спільного проживання без шлюбу або самостійного виховання дитини як підстав для звільнення від мобілізації. У цих категоріях справ судова практика ще не є сталою, окремі позиції очікують перегляду Великою палатою ВС. Також, зауважила пані Наталія, при розбіжності між юрисдикціями (цивільною та адміністративною), особа не має втрачати право на судовий захист. Якщо одне провадження відмовляє, інше має надати правовий механізм для розгляду. У практиці зустрічаються приклади, коли справа передається до Великої палати саме з метою вирішення конфлікту юрисдикцій.

Коли громадянство не доводиться в суді

Окрему увагу суддя звернула на приклади безпідставного звернення до суду. Зокрема, йшлося про ситуацію, коли особа намагалася встановити в судовому порядку факт свого українського громадянства, попри наявність документів та доступні позасудові способи вирішення питання. У таких випадках суд залишає заяву без розгляду, адже юридичний факт не потребує судового встановлення, якщо його можна підтвердити іншим шляхом.

Запис вебінару доступний до перегляду на YouTube-каналі АПУ.

Теги: співпраця АПУ