Ганна Гніздовська, к.ю.н., адвокатка, керуюча партнерка АО «Юріс Феррум», членкиня Ради Комітету Асоціації правників України зі спортивного права, та Дар’я Степанова, юристка АО «Юріс Феррум», надали докладне роз’яснення, чи можна оскаржити відхилення заявки неповнолітнього спортсмена на участь у національних змаганнях.

У спортивному світі нерідко трапляються випадки, що залишають неприємні враження для спортсменів. Таким, наприклад, є необґрунтоване відхилення заявки неповнолітнього спортсмена на участь у національних та/або міжнародних змаганнях.

Зазвичай в подібних ситуаціях не менш розгубленими за самих спортсменів є їхні батьки, яких турбує лише одне запитання: «Що робити?».

Спробуємо розібратися на прикладі професійного тенісу та водного поло.

Порядок оскарження на національному рівні (відповідно до установчих документів федерації)

Змагання з професійного тенісу на території України проводяться під егідою Федерації тенісу України (далі за текстом — ФТУ). Це громадська організація фізкультурно-культурної спрямованості, яка діє зі спеціальним статусом національної спортивної федерації та, своєю чергою, є членом Міжнародної тенісної федерації (ITF) та Європейської тенісної федерації (TE).

ФТУ повністю визнає юрисдикцію ITF та TE та здійснює свою діяльність з урахуванням регламентних та статутних документів вказаних організацій.

На території України під егідою ФТУ проводяться змагання з тенісу серед неповнолітніх. Відповідно до Статуту ФТУ такі змагання поділяються на наступні групи:

- 10 років та молодше — гравці, що народилися у період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р., але не молодші 8 років;

- 12 років та молодше — гравці, що народилися у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2014 р., але не молодші 9 років;

- 14 років та молодше — гравці, що народилися у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2012 р., але не молодші 11 років;

- 16 років та молодше — гравці, що народилися у період з 01.01.2007 по 31.12.2010 р.;

- 18 років та молодше — гравці, що народилися у період з 01.01.2005 р. по 31.12.2010 р., але не молодші 13 років.

Процедура подання заявок для участі у змаганнях з тенісу на території України регулюється Регламентом Туру «Федерації тенісу України» на час воєнного стану, затвердженого 11.03.2023 року (далі за текстом — Регламент).

Перед поданням заявки на участь у турнірі гравець повинен оплатити річне обслуговування користувача онлайн-сервісу ФТУ та бути наявним на день подання заявки у офіційному реєстрі гравців ФТУ.

Після оплати обслуговування, гравець отримує логін та пароль для користування сайтом ФТУ, через який може самостійно подавати заявки на участь у турнірах ФТУ.

Тобто, якщо неповнолітній спортсмен бажає взяти участь у змаганнях під егідою ФТУ, то він особисто подає заявку на участь у відповідному турнірі за допомогою офіційного вебсайту ФТУ (онлайн-системи ФТУ).

Для гравців 10 років та молодше існує окрема типова форма на участь у турнірі, що закріплена у Методичних рекомендаціях для проведення регіональних турнірів для юних тенісистів до 10 років, які містяться на офіційному веб-сайті ФТУ.

Цікавим видається те, що навіть незважаючи на той факт, що у заявці на участь у змаганнях необхідно вказати ПІБ батьків, проте дану заявку малолітній гравець (10 років та молодше) все одно подає самостійно у порядку, описаному вище.

Під час реєстрації на турнір гравець надає такі документи:

1) документи, які підтверджують особу гравця (паспорт або закордонний паспорт);

2) дійсний поліс страхування від нещасних випадків;

3) дійсну медичну довідку (встановленого МОЗ України зразку) про допуск до участі у змаганнях спеціалізованого медичного закладу (лікарсько-фізкультурного диспансеру, центру спортивної медицини або відділення спортивної медицини лікувально-профілактичного закладу) за підписом та печаткою спортивного лікаря та печаткою закладу або заявочний лист до участі у змаганні від спортивної організації (поіменний список), завірений відповідним чином (дата, підпис лікаря та печатка спеціалізованого медичного закладу повинні бути навпроти прізвища учасника турніру).

Підставами, з яких неповнолітній спортсмен може бути недопущений до змагань, є наступні:

1) відсутність всіх необхідних документів для реєстрації, перелік яких наведений вище;

2) подання заявки на участь у змаганнях не через онлайн-систему ФТУ;

3) надання спортсменом при реєстрації недостовірної інформації;

4) надання спортсменом при реєстрації на участь у змаганнях сфальсифікованих документів.

Усі інші підстави розцінюються як неправомірні та можуть бути оскаржені.

Уповноваженою особою на допущення/недопущення неповнолітніх гравців до участі в турнірах під егідою ФТУ є директор відповідного турніру — фізична особа, яка несе повну відповідальність за виконання вимог Регламенту.

Скаргу на директора щодо недопущення неповнолітнього спортсмена до участі у змаганнях можна оскаржити протягом 14 днів з дня отримання спортсменом відповідного повідомлення про його недопущення до змагань до Дисциплінарного комітету ФТУ.

За результатами розгляду скарги в разі доведення вини директора турніру Дисциплінарний комітет ФТУ може винести рішення про застосування до нього покарання, а також надає висновок щодо доцільності нарахування штрафних санкцій до директора змагань.

Рішення Дисциплінарного комітету ФТУ в цьому випадку є остаточним та оскарженню не підлягає.

Отже, у разі відсторонення неповнолітнього від участі у національних змаганнях/відхилення його заявки треба спочатку дізнатися мотиви (підстави), які обумовили прийняття відповідного рішення про відсторонення від участі у змаганнях. І після цього — подати скаргу/апеляцію на рішення про відсторонення до органу федерації, що відповідальний за розгляд спорів між членами федерації та самою федерацією, у встановлені документами федерації строки.

Щодо можливості/неможливості оскарження рішення про відхилення заявки у судовому порядку

У разі неправомірного відхилення заявки неповнолітнього спортсмена на участь у національних змаганнях виникає доволі логічне питання, чи можна звернутися до суду за захистом прав та інтересів неповнолітнього спортсмена та на який результат можна очікувати.

Розглянемо у якості прикладу одну зі судових справ, де позивач намагався оскаржити рішення національної федерації про недопущення спортсмена до участі у змаганнях на території України.

Отже, Громадська організація «Федерація водного поло Київщини» звернулась до Господарського суду м. Києва із позовом до Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» (далі за текстом — Федерація водного поло України, ФВПУ) та в рамках справи № 910/17178/19 намагалась визнати рішення Федерації водного поло України недійсними. Федерація водного поло України не допустила до участі у складі збірної команди Київщини гравця — громадянина Казахстану без трансферного сертифікату, та пізніше ухвалила рішення про скасування результатів змагань внаслідок технічної поразки збірної команди Київщини.

Судом першої інстанції вимоги Громадської організації «Федерація водного поло Київщини» були задоволені частково: визнано недійсним рішення Федерації водного поло України щодо скасування 3 місця за результатами змагань у зв`язку із зарахуванням технічної поразки збірній команді Київщини — ДЮСШ-21 за участь у І турі змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019-2020 роках.

Федерація водного поло України оскаржила зазначене рішення до Північного апеляційного господарського суду, який згодом задовольнив апеляційну скаргу у повному обсязі.

Наслідком стало те, що провадження у справі № 910/17178/19 було закрито наступним чином:

- на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України — закрито в частині вимог про визнання недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» не допускати до участі у змаганнях XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019-2020 роках у складі збірної команди Київщини — ДЮСШ-21 гравця (громадянина Казахстану), заслуженого майстра спорту. Громадська організація «Федерація водного поло Київщини» відмовилась від даних позовних вимог у зв’язку із можливим застосуванням до них КДК ФВПУ дисциплінарної санкції у вигляді відсторонення від діяльності, пов’язаної із водним полом, на певний термін або довічно;

- на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України — закрите в частині вимог про визнання недійсним рішення Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» щодо скасування 3 місця за результатами змагань у зв`язку із зарахуванням технічної поразки збірній команді Київщини — ДЮСШ-21 за участь у І турі змагань XXIX відкритого чемпіонату України (Супер Ліга) серед чоловіків з водного поло у 2019-2020 роках.

Північний апеляційний господарський суд у своєму рішенні у справі № 910/17178/19 дійшов висновків, що:

1. Відповідно до Статуту Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України» (ВГО ФВПУ), затвердженого Конференцією членів ВГО ФВПУ Протокол № 1-09/16 від 26.09.2016, відповідач є неприбутковою всеукраїнською громадською організацією фізкультурно-спортивного спрямування, яка об`єднує громадян України на підставі спільності інтересів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом, створеною відповідно до Закону України «Про громадські об`єднання» та Закону України «Про фізичну культуру та спорт».

2. З огляду на наведені вище приписи законодавства та положення Статуту Всеукраїнської громадської організації «Федерація водного поло України», відповідач не є господарським товариством у розумінні положень ст.ст. 79, 80 ГК України, а тому правовідносини між членами громадської організації та самою організацією не мають характеру корпоративних та не підпадають під регулювання п. 3) ч. 1 ст. 20 ГПК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин).

3. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спір, за вирішенням якого позивач звернувся до Господарського суду міста Києва, виник із відносин, що є аналогічними корпоративним, а тому підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

4. З матеріалів справи слідує, що спір виник між позивачем та відповідачем як громадськими об`єднаннями, які є суб`єктами у сфері фізичної культури і спорту (водного поло), та стосується правомірності застосування відповідачем до спортивної команди «Збірна Київщини» та її окремих гравців дисциплінарних санкцій та визначення відповідачем результатів спортивних змагань, тобто спір сторін стосується саме сфери фізичної культури і спорту (водного поло).

5. Частиною 9 ст. 45 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» встановлено, що вирішення спорів, що виникають між суб`єктами у сфері фізичної культури і спорту, здійснюється відповідно до закону постійно діючим спортивним третейським судом.

6. Позов не належить до юрисдикції господарських судів України.

Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення правосуддя у сфері водного поло визначаються, Дисциплінарним кодексом ФВПУ від 30.11.2020 року.

Дисциплінарним кодексом ФВПУ визначено, що для вирішення будь-яких спірних питань і конфліктів, що виникають між суб’єктами водного поло в межах дії Статуту та регламентних документів, суб’єкти водного поло повинні використовувати виключно внутрішні засоби правового захисту в межах норм статутних і регламентних документів ФВПУ, а також в Спортивному арбітражному суді при Національному олімпійському комітеті України як суді останньої інстанції. В разі подання позовної заяви до місцевих загальних судів КДК ФВПУ рекомендує відмовитися від позову. У випадку невиконання даної умови до позивача навіть може бути застосована санкція у вигляді заборони здійснювати діяльність, пов’язану з водним поло, на певний термін або довічно.

Тобто оскарження рішення Федерації водного поло України про недопущення до участі у змаганнях гравця (громадянина Казахстану) не підлягає розгляду у національних судах, зокрема в судах господарської юрисдикції.

Неможливість оскарження рішення спортивної федерації про недопущення до участі у змаганнях обумовлюється й тим, що положення установчих (зокрема Статут) та інших регламентних документів спортивної федерації є обов’язковими для членів федерації, а сама спортивна федерація, в свою чергу, є добровільним об’єднанням.

Якщо неповнолітній спортсмен стає членом певної спортивної федерації, то він за власним бажанням погоджується на дотримання правил, що встановлені федерацією (в тому числі, і щодо заборони звернення до суду).

Таким чином, можна сформулювати загальне правило: в разі виникнення спору між неповнолітнім спортсменом та федерацією — він не підлягає розгляду національними судами, а тому такий спосіб захисту — не вирішить проблему.