«Я радий бачити, як сторони процесу й суд позитивно реагують на участь спостерігача». Інтерв’ю з Дмитром Гладким

Асоціація правників України продовжує втілення проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», який реалізовує спільно з Проєктом USAID «Права людини в дії» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Метою проєкту є вдосконалення української системи правосуддя в частині справ про воєнні злочини відповідно до стандартів міжнародного кримінального, гуманітарного права і прав людини.

З липня цього року спостерігачі-монітори проєкту відвідують судові засідання, на яких слухаються справи про воєнні злочини (тобто кваліфіковані за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни»), та заповнюють запитальники за підсумками кожного із них. Моніторинг відбувається в судах Київської, Харківської, Запорізької, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської, Хмельницької та Херсонської областей, а також міста Києва.

За цей час монітори проєкту вже набули певного досвіду спостереження за судовими процесами та накопичили багаж вражень від перебування на засіданнях із такої специфічної категорії справ. Тож АПУ попросила спостерігачів докладно розповісти про те, чи стикаються вони з труднощами під час здійснення моніторингу, які судові засідання їм запам’яталися найбільше, у чому вони вбачають важливість моніторингу для себе особисто та для суспільства загалом тощо.

Ось що нам розповів Дмитро Гладкий, заступник Голови Відділення АПУ в Запорізькій області, адвокат, партнер АО «Гладкий, Яценко та партнери», котрий здійснює моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини в Запоріжжі та Запорізькій області:

Що спонукало вас долучитися до моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини?

У березні 2023 року у Львові я взяв участь у міжнародній конференції-саміті “United for Justice”. Учасники конференції висловились щодо юридичних механізмів допомоги України. Невдовзі після конференції Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт головного воєнного злочинця — Володимира Путіна.

Серед інших доповідей [на конференції] мені запамʼятались слова доктора Марка Елліса. Він наголосив на важливості якості правосуддя у справах про міжнародні злочини. Це забезпечення виконання найвищих стандартів професії для сторони обвинувачення та захисту, а також для суду. Доповідь доктора Елліса спонукала мене замислитись про довгострокові перспективи та наслідки кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених агентами РФ в Україні. Стаття 438 КК України («Порушення законів та звичаїв війни») не є простою для юридичної кваліфікації та потребує глибинних знань не лише національного законодавства, а й низки конвенцій та рішень міжнародних трибуналів.

Що в роботі спостерігача вас найбільше цікавить і чому?

Як спостерігач я на боці всіх сторін процесу та суду одночасно. Я зацікавлений в якості та повноті процесу, в дотриманні національних та міжнародних стандартів. Справедливий суд — це одна з основ демократичного суспільства.

Чи виникають у вас труднощі з допуском на судові засідання? Як реагують сторони процесу та інші учасники на вашу присутність на засіданнях? Як вони оцінюють роль спостерігача?

Я радий бачити, як сторони процесу й суд позитивно реагують на участь спостерігача під час судового засідання. Частина проваджень відбуваються в режимі закритого судового засідання. Це повʼязано з необхідністю збереження чутливої інформації про потерпілих та свідків. Сторони не без жартів ставляться до участі спостерігача. Водночас вони розуміють роль спостерігача для справедливого судового процесу.

Які судові засідання, на яких ви були присутні, вам запам’яталися найбільше? Чим саме? Чи викликає у вас емоційно-психологічну реакцію те, що ви чуєте й бачите на судових засіданнях? Якщо так, то яку? Чи намагаєтесь ви притлумлювати свою реакцію?

Кожне судове засідання за моєю участю як спостерігача відбувалося з дотриманням усіх процедур і формальностей. Така увага до деталей може бути наслідком і присутності спостерігача, і складності цієї категорії справ.

Судові засідання, у яких я брав участь як спостерігач, проходили in absentia. Відсутність у залі самих обвинувачених впливає на емоційний стан, дозволяє зосередитись на почутому й оцінювати саме тонкощі процесу. Є впевненість, що навіть за фізичної участі російських військових у судовому процесі емоційний фон не сильно змінився би. Мій професійний досвід свідчить, що здебільшого обвинувачені в таких ситуаціях просто мовчки дивляться в підлогу. Допити потерпілих та свідків вже не можна залишити повністю без емоцій, без людської реакції. Почуте спонукає мене ще більше зосередитись на стеженні за дотриманням стандартів судового процесу. Адже коли це чуєш, розумієш всю важливість винесення судом справедливого рішення.

Чи присутні на засіданнях разом із вами представники ЗМІ, інші спостерігачі або просто слухачі? Якщо так, то чи контактуєте ви з ними?

Засідання, у яких я був присутній, проходили без участі ЗМІ та громадськості. На жаль, від прокурорів й адвокатів я чув про їхній негативний досвід роботи за присутності ЗМІ — йдеться про дотримання етичних засад роботи журналіста. У наведених прикладах мало місце розголошення інформації, яка потенційно могла завдати шкоду родичам потерпілих. Також для належної оцінки якості судового процесу деяким журналістам бракує підготовки й досвіду роботи з процедурами судової системи. Це призводить до неналежної інтерпретації того, що відбувається в процесі. Я впевнений в доцільності залучення як спостерігачів саме юристів зі спеціалізацією в кримінальному праві. Це один із компонентів обʼєктивних звітів.

На вашу думку, у чому різниця між вами та представником ЗМІ, який висвітлює перебіг судового засідання?

У спостерігача відповідальна робота — це вміння відокремити головне від другорядного та навички правильно відобразити те, що відбулось у судовому засіданні.

У чому ви вбачаєте важливість моніторингу для себе особисто та для суспільства загалом? Чим ваші спостереження можуть бути корисні судовій практиці у справах про воєнні злочини?

У сукупності звіти моніторів відображають усі особливості розгляду відповідної категорії справ. На підставі звітів можна скорегувати й покращити окремі аспекти. Верховний Суд, Офіс Генерального прокурора та Національна школа суддів України матимуть якісний зворотний звʼязок про процесуальні аспекти розгляду справ за статтею 438 КК України. Також звіти спостерігачів можуть бути цікаві для міжнародних експертів.

Мені важливо прочитати висновки й рекомендації від міжнародних експертів у галузі міжнародного гуманітарного права. З огляду на євроінтеграційні процеси та роботу в Україні представників Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду вимоги до української системи правосуддя високі як ніколи.

На вашу думку, чи варто поширити практику моніторингу судових проваджень на інші категорії справ? Чому?

Поза сумнівом, слід поширити практику моніторингу й на інші категорії справ. Актуальним є розгляд справ про злочини проти основ національної безпеки. Якість рішень першої інстанції — запорука мінімізації скасувань таких рішень в апеляційній та касаційній інстанціях. Важливим є аналіз тенденцій в судових рішеннях. Доцільним є розширення не тільки переліку категорій справ, а й часового проміжку для аналізу судових рішень. Офіс Прокурора МКС визнає міжнародний збройний конфлікт в Україні з 14 липня 2014 року. Доречно було б відстежити динаміку справ за статтею 438 КК України і до повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному вебсайті USAID https://www.usaid.gov/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Do you have an interesting idea for an event?