Андрій Романчук, член Ради Комітету з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України, партнер AVELLUM, Єлизавета Кравцова, керуюча юристка AVELLUM, та Олександр Кожухар, член Ради Комітету АПУ з ІТ, медіа та захисту персональних даних, керуючий юрист AVELLUM, у колонці для ЮРЛІГИ зробили огляд основних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління», що набрав чинності на початку березня 2024 року.

8 березня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» № 3587-IX («Закон»).

Закон покликаний привести законодавство України щодо управління державними підприємствами у відповідність до Керівних принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку. Зокрема, реформа повинна створити ефективну та зрозумілу систему управління державними підприємствами — державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі («Державні підприємства»). Це підвищить прозорість їхньої діяльності та створить сприятливі умови для залучення приватних інвестицій.

У свою чергу, Державні підприємства зобов'язані привести свою діяльність у відповідність до Закону (у тому числі відповідним чином оновити статути та внутрішні положення) протягом року з моменту набрання Законом чинності.

Протягом шести місяців із дати набрання чинності Законом Кабінет Міністрів України повинен прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації Закону, зокрема розробити Політику державної власності та критерії для Державних підприємств, у яких необхідно запровадити дворівневу структуру управління (про відповідні вимоги до Державних підприємств та Політику державної власності — нижче).

Наглядові ради

Кожне Державне підприємство, включаючи ті підприємства, щодо яких держава прийняла рішення про приватизацію, повинно запровадити дворівневу структуру управління з утворенням наглядової ради. Цей обов'язок поширюється на Державне підприємство, якщо таке підприємство відповідає критеріям, які ще має затвердити Кабінет Міністрів України. Щодо відповідних наглядових рад Закон передбачає положення, які регулюють склад, порядок формування та повноваження останніх, а також основні обов'язки членів наглядових рад.

Склад та порядок формування

Кількісний склад наглядової ради не може бути менше п'яти та більше дев'яти осіб. При цьому більшість зі складу наглядової ради повинні мати статус незалежних членів. Закон передбачає додаткові вимоги до визначення та перевірки незалежності члена наглядової ради. Зокрема, особа не відповідає вимогам незалежного члена, якщо винагорода за виконання функцій незалежного члена є єдиним та/або основним джерелом доходу такої особи.

Члени наглядової ради обираються та призначаються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Строк повноважень члена наглядової ради становить три роки з можливістю перепризначення.

Закон передбачає вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень члена наглядової ради. До прикладу, це включає невідповідність кваліфікаційним вимогам або встановлення судом порушення фідуціарних обов'язків такої особи.

Основні повноваження наглядових рад та обов'язки її членів

Наглядові ради мають, зокрема, такі повноваження:

• затверджувати стратегічні плани розвитку, інвестиційні та фінансові плани Державних підприємств, а також контролювати їхнє виконання;
• призначати та звільняти з посад керівників Державного підприємства;
• надавати пропозиції щодо фінансових, операційних і нефінансових цілей діяльності Державного підприємства, які включаються до листів очікувань власника (про такі листи — нижче); та
• забезпечувати проведення щорічних незалежних аудиторських перевірок фінансової звітності.

У свою чергу, Закон передбачає низку фідуціарних обов'язків, які покладаються на членів наглядової ради. Відповідно, члени наглядової ради зобов'язані діяти виключно в інтересах Державного підприємства та всіх його власників (акціонерів чи учасників), добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом і законодавством, і у спосіб, який сприятиме досягненню мети діяльності такого Державного підприємства.

Політика державної власності та листи очікувань власника

Закон передбачає, що Кабінет Міністрів України затверджує Політику державної власності, яка визначає цілі та мету державної власності, класифікує Державні підприємства, що є суб'єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень («Стратегічні підприємства»), які мають залишитись у державній власності, а які можуть бути приватизованими, плани підвищення управлінської ефективності, вимоги до звітності та прозорості, а також принципи управління такими підприємствами.

Політика державної власності передбачає також обов'язкове врегулювання питань щодо:

• політики винагороди керівників та голів виконавчих органів Державних підприємств, з урахуванням результатів їх фінансової діяльності;
• політики винагороди членів наглядових рад Державних підприємств, з урахуванням результатів їх фінансової діяльності; та
• державної дивідендної політики, що визначає розміри та порядок сплати дивідендів, враховуючи баланс короткострокових та довгострокових цілей Державних підприємств.

Кабінет Міністрів України не менше одного разу на п'ять років переглядає Політику державної власності та оприлюднює її.

Затвердження листів очікувань власника

На підставі Політики державної власності та після консультацій із наглядовою радою уповноважений орган управління або загальні збори акціонерів (учасників) Державного підприємства щороку затверджують лист очікувань власника та оприлюднюють його.

Такий лист очікувань власника включає коротко- та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності, що визначаються з урахуванням стратегічних планів розвитку таких Державних підприємств.

Листи очікувань власника для Стратегічних підприємств

У листі очікувань власника Стратегічних підприємств також визначаються фінансові показники, а саме коефіцієнти рентабельності, ліквідності та платоспроможності, а також обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування та квазіфіскальних операцій, які мають бути відображені у фінансових, стратегічних планах розвитку та інвестиційних планах на середньострокову перспективу таких Стратегічних підприємств.

Міністерство фінансів України (в окремих випадках — за додатковою участю Кабінету Міністрів України) щороку на основі пропозицій органу управління Стратегічних підприємств погоджує такі фінансові показники, що включаються до листів очікувань власника.

Після затвердження листа очікувань власника та на його основі наглядова рада Державного підприємства формує фінансовий та інвестиційний плани, стратегічний план розвитку такого Державного підприємства.

Внутрішній контроль Державного підприємства та оцінювання діяльності наглядової ради такого Державного підприємства

Державне підприємство має створити систему внутрішнього контролю, яка включає комплаєнс, управління ризиками та внутрішній аудит, враховуючи специфіку діяльності такого Державного підприємства та ризики, пов'язані з такою діяльністю. Контроль за функціонуванням системи внутрішнього контролю покладається на наглядову раду Державного підприємства.

Діяльність наглядової ради Державного підприємства підлягає оцінюванню, яке здійснюється не менше одного разу на три роки. Результати оцінювання діяльності наглядової ради оприлюднюються протягом двох робочих днів з дня їх затвердження.

Результати оцінювання діяльності наглядової ради затверджуються рішенням уповноваженого органу управління Державного підприємства з урахуванням такого: висновку незалежного консультанта (у разі його залучення), звіту, самооцінки та пояснень наглядової ради щодо результатів діяльності такого Державного підприємства.

Порядок оцінювання діяльності наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України та містить положення, що визначають:

• критерії обов'язковості залучення незалежного консультанта;
• порядок відбору незалежного консультанта та вимоги до такого консультанта (у разі залучення);
• елементи оцінювання; та
• порядок, обґрунтування та виключний перелік підстав для прийняття рішення за результатами оцінювання діяльності наглядової ради.

Повноваження членів наглядової ради Державних підприємств можуть бути припинені достроково через невиконання цілей діяльності, невідповідність кваліфікаційним та діловим стандартам, неналежне виконання обов'язків або з інших причин. Рішення про дострокове припинення повноважень члена наглядової ради приймається органом управління Державного підприємства.