Із початком повномасштабної війни в Україні різко зросла кількість позовів до судів від чоловіків, які хочуть або позбавити колишню дружину батьківських прав, або стати єдиним опікуном спільної неповнолітньої дитини. Окрім того, юристи говорять, що зросла кількість фейкових розлучень, після яких чоловіки стають батьками-одинаками. Є випадки, коли подружжя діє у змові, а є випадки, коли батьки намагаються відсудити дітей у колишніх дружин.

Факти ICTV розпитали про схему ухиляння чоловіків від мобілізації через позбавлення жінок права на батьківство в Олени Сібірцевої, Голови Комітету Асоціації правників України з цивільного, сімейного та спадкового права, радниці AGA Partners, адвокатки.

У Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є положення, згідно з яким чоловіки та жінки, які самостійно виховують дітей до 18 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Останнім часом кількість судових рішень про місце проживання дитини в разі розлучення батьків зросла, що може бути зумовлено мобілізацією і можливістю для чоловіків виїхати за кордон.

Якщо подружжя діє злагоджено з метою уникнення чоловіком мобілізації, воно зазвичай вдається до одного з двох варіантів — створення штучного спору або подання позову до суду про визначення місця проживання дитини з батьком.

Водночас непоодинокими є випадки, коли батько після розлучення з дружиною примусово забирає в матері дитину й подає до суду, щоб той призначив місце проживання дитини саме з ним. Олена Сібірцева зауважує, що дуже часто в таких позовах ховається саме егоїстичний мотив, а не почуття любові й піклування до дитини.

«Це дуже складна категорія спорів, яка потребує великого обсягу доказів. Треба бути уважними до того, як закінчується процес розлучення. Заздалегідь домовлятися, з ким буде проживати дитина, укладати відповідні нотаріальні договори. Тому що при розірванні шлюбу питання місця проживання дитини не вирішується у суді, якщо це позов про розлучення», — говорить юристка.

Адвокатка радить тим, хто опинився в подібних ситуаціях, намагатися довести, серед іншого, що у справі має місце зловживання правами, зокрема, що в діях другого з батьків є саме корисливий мотив, наприклад, уникнення мобілізації, а не захист прав дитини. На її думку, з часом ситуація з маніпуляцією дітьми може змінитися, адже українські суди дуже прискіпливо ставляться до таких справ.

Пані Сібірцева вважає, що треба спробувати домовитися між собою, з ким житиме дитина, і укладати детальний договір, який додатково посвідчується у нотаріуса. Якщо ж домовитися не вдається, варто дуже детально займатися судовим процесом, звертати увагу на докази.

На думку Голови Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права, у Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було б доцільно до переліку підстав для звільнення від мобілізації надати роз’яснення, які б давали однозначну відповідь на запитання «хто є тим батьком чи матір’ю, які самостійно виховують дітей віком до 18 років?», навести орієнтовний перелік документів, які б свідчили, що особа дійсно має право скористатися цією нормою та надалі виховувати дитину, не йдучи на війну.

«У моїй практиці було чимало таких справ, коли дитина дійсно проживає з батьком, мати тривалий час за кордоном та не цікавиться дитиною. Батько дійсно опікується дитиною та є єдиною рідною людиною для сина чи доньки. Дуже важливо, щоб при розгляді цього питання на законодавчому рівні не зачепили саме таких тат і не зрівняли їх із тими, які просто зловживають своїми правами задля власної вигоди, задля уникнення мобілізації», — наголошує Олена Сібірцева.

Повну версію матеріалу Фактів ICTV читайте за посиланням.