Кирило Бавикін, член Комплаєнс Комітету Асоціації правників України, юрист у BFG ADVISORS, у колонці для «ЮРЛІГИ» розповів про важливі моменти процедури фінансового моніторингу, на які варто звернути увагу юристам.

У 2001 році FATF охарактеризувала юристів як потенційних суб'єктів з відмивання грошей та фінансування тероризму через різноманітність послуг, які вони надають своїм клієнтам. У звіті FATF «Про типології відмивання грошей за 2000-2001 роки» зазначено, що юристи причетні до складних схем відмивання грошей через здатність маневрувати між консультуванням з фінансових та податкових питань, створенням трастів і юридичних осіб, супроводженням операцій з нерухомістю, іншими фінансовими питаннями. Наприклад, інвестиціями.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі — Закон ПВК/ФТ), адвокати, нотаріуси та суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги, є спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу.

З нашого досвіду, юристи в Україні у своїй діяльності не часто стикаються з фінансовим моніторингом. Це відображає статистика Міністерства юстиції України. На своєму вебсайті Міністерство юстиції публікує щорічні звіти про заходи, які вжито у сфері фінансового моніторингу юридичних послуг. Згідно з останнім звітом, за І квартал 2020 року Мін'юстом було проведено 317 перевірок суб'єктів юридичних послуг, з них 315 перевірок нотаріусів, 1 перевірка адвокатського об'єднання, 1 перевірка суб'єкта господарювання, який надає юридичні послуги. Мін'юст прийняв 27 рішень про застосування санкцій до суб'єктів у вигляді накладення штрафу на загальну суму 16 235 грн. Доречно зазначити про розміри штрафів у сфері фінансового моніторингу і в інших секторах господарської діяльності. Наприклад, Національний банк України за порушення вимог законодавства про фінансовий моніторинг у грудні 2022 року наклав штраф на АТ «СЕНС БАНК» (попередня назва — АТ «АЛЬФА-БАНК») у розмірі 47 702 500,00 грн.

Безперечно, ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (далі — ВК/ФТ) у фінансовому секторі значно перевищує такі ризики у сфері надання юридичних послуг. Треба згадати сумнозвісну юридичну фірму Mossack Fonseca, через яку було «відмито» 2 трильйони доларів США.

Не вдаючись у подробиці наведених прикладів, можна констатувати, що ризику ВК/ФТ рівнозначно піддаються всі сектори економічної діяльності. Цим і обумовлюється актуальність теми цієї статті.

З дефініції статті 6 Закону ПВК/ФТ зрозуміло, що із набуттям статусу суб'єкта первинного фінансового моніторингу (далі — СПФМ) на юридичний сектор покладаються певні обов'язки. Згідно з п. 1 ч. 1 статті 10 Закону ПВК/ФТ, виконання обов'язків суб'єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується: адвокатськими бюро, адвокатськими об'єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусами, суб'єктами господарювання, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

• купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

• купівлі-продажу суб'єктів господарювання та корпоративних прав;

• управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

• відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

• залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їхньої діяльності або управління ними;

• створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

Положення статей 6 та 10 Закону ПВК/ФТ були імплементовані з «Рекомендації щодо впровадження ризик-орієнтованого підходу для працівників юридичної сфери» FATF. Перелік сформованих операцій обумовлений тим, що для їх здійснення необхідні саме юристи.

На перший погляд, перелік транзакцій вбачається достатньо широким, оскільки охоплює предмет діяльності великої кількості юристів. Наприклад, у сферах корпоративного, банківського права та сфери нерухомості. Але, на відміну від інших видів діяльності, юридичний сектор не зобов'язаний повідомляти про порогові фінансові операції або зберігати результати перевірок клієнтів впродовж 5 років.

Ба більше, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону ПВК/ФТ, нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об'єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов'язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган (Державну службу фінансового моніторингу) про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

Зазначена норма частково звільняє юридичний сектор від виконання обов'язків у сфері ПВК/ФТ, але, згідно з іншими положеннями Закону про ПВК/ФТ та Положенням про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство юстиції України, СПФМ зобов'язаний:

1) стати на облік у Державній службі фінансового моніторингу України (незалежно від форми діяльності);

2) призначити відповідального працівника за проведення фінансового моніторингу (для юридичних осіб);

3) розробити та впровадити спеціальні внутрішні нормативні документи: правила фінансового моніторингу та програму здійснення фінансового моніторингу (для юридичних осіб);

4) провадити заходи належної перевірки клієнтів (за винятком обставин, зазначених у ч. 3 ст. 10 Закону ПВК/ФТ).

Зазначений перелік дій — це той необхідний мінімум, який має виконати кожен суб'єкт юридичного сегменту.

Для постановки на облік у Державній службі фінансового моніторингу України (далі — ДСФМ) необхідно заповнити та подати форму 1-ФМ «Форма обліку суб'єкта первинного фінансового моніторингу». Відповідну форму можна знайти та завантажити на сайті ДСФМ. За змістом необхідно надати таку інформацію: ідентифікаційні дані СПФМ, загальні відомості про суб'єкта, місцезнаходження або місце проживання, відомості про відповідального працівника. Після перевірки наданої інформації ДСФМ суб'єкт отримує обліковий ідентифікатор.

Що стосується призначення відповідального працівника, кожен суб'єкт повинен виходити зі своїх ресурсів. Вимоги щодо призначення відповідального працівника застосовуються тільки для осіб, які провадять свою діяльність у формі юридичної особи. Працівник, відповідальний за проведення фінансового моніторингу, призначається керівником суб'єкта не пізніше п'яти робочих днів з дня встановлення ділових відносин з клієнтом, що передбачає участь суб'єкта у фінансових операціях, визначених Законом. Варто зауважити, що до компанії, яка надала послуги згідно зі ст. 10 Закону ПВК/ФТ раніше, будь-які санкції у формі попередження або штрафу не застосовуються. Виконання повноважень відповідального працівника може бути покладено на керівника суб'єкта відповідним органом управління суб'єкта або засновниками. Відповідальний працівник повинен відповідати таким вимогам:

- мати бездоганну ділову репутацію;

- мати вищу освіту;

- мати досвід роботи не менше одного року у сфері запобігання та протидії або у відповідній сфері діяльності суб'єкта.

Відповідальний працівник повинен знати законодавство та міжнародні стандарти у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, володіти навичками щодо їх застосування в практичній діяльності. Особа, вперше призначена на посаду відповідального працівника, повинна протягом трьох місяців з дня призначення пройти навчання в установленому законодавством порядку. Навчання проходить в Академії фінансового моніторингу.

Вимоги до правил та програми здійснення фінансового моніторингу детально викладені у Положенні Міністерства юстиції. Ці документи мають містити порядок щодо проведення фінансового моніторингу в компанії, тобто призначення відповідального працівника, порядок визначення політично значущих осіб (PEP), критерії ризиків тощо. Коротко кажучи, такі документи повинні відображати будову системи внутрішнього фінансового моніторингу в компанії.

Щодо належної перевірки, ці заходи включають:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до встановлення ділових відносин, вчинення правочинів (окрім випадків, передбачених Законом ПВК/ФТ), проведення фінансової операції, відкриття рахунку. З метою неперешкоджання звичайній діловій практиці верифікація клієнта може здійснюватися, за необхідності, під час встановлення ділових відносин. У такому разі здійснення верифікації має бути завершене якнайшвидше після першого контакту з клієнтом за умови здійснення ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

На перший погляд, впровадження фінансового моніторингу є достатньо об'ємним та копітким процесом. Особливо це стосується компаній, які зобов'язані розробляти та впроваджувати внутрішні документи, проводити навчання для працівників, адаптувати запити клієнтів, наймати відповідальних осіб, тощо. Але, незважаючи на складність процесу, проведення заходів ПВК/ФТ є об'єктивно необхідним для будь-якого підприємства.

Об'єктивними чинниками впровадження фінансового моніторингу є:

1) виконання вимог чинного законодавства;

2) усунення репутаційних ризиків;

3) запобігання здійсненню незаконних фінансових операцій та участі працівників компанії у таких операціях;

4) уникнення штрафів з боку контролюючих органів.

Важливим є міжнародний аспект. Проведення KYC/AML-процедур давно не новела для міжнародних юридичних компаній. Компанії «великої четвірки», як-от Deloitte, PricewaterhouseCoopers, Ernst&Young та KPMG, та інші іноземні юридичні компанії вже давно мають напрацьовані процедури з вивчення своїх потенційних клієнтів і контрагентів.

На нашу думку, фінансовий моніторинг має впроваджуватися комплексно із системою комплаєнс. Наявність процедур з протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, заходів з вивчення клієнтів та контрагентів, процедур щодо виявлення конфлікту інтересів, захисту репутації, санкційні процедури будуть свідчити про надійність компанії як контрагента та, безперечно, відкриють нові можливості співпраці.