Олег Паракуда, член Ради Комітету Асоціації правників України з банківського, фінансового та страхового права, адвокат, і Олександр Терещенко, член АПУ, юрист, у колонці для LIGA ZAKON розглянули основні аспекти штрафів за порушення правил фінансового моніторингу та заходи, яких необхідно дотримуватися, щоб не наразитися на такий штраф.

В умовах постійного розвитку фінансових ринків та активізації міжнародних економічних відносин, воєнної економіки країни, масового застосування міжнародних та національних санкцій питання фінансового моніторингу стає однією з найбільш сенситивних тем в сучасному юридичному просторі. Суб’єкти, відповідальні за здійснення фінансового моніторингу, зобов’язані активно вживають заходів для запобігання легалізації доходів злочинного походження, а порушення встановлених правил у цій сфері може призвести до застосування по відношенню до вас суворих санкцій.

У цій статті розглянемо основні аспекти штрафів за порушення правил фінансового моніторингу, їхній вплив на суб'єктів господарювання та заходи, яких необхідно дотримуватися, щоб не наразитися на штраф.

Зона ризику

Спершу необхідно зрозуміти своє місце в системі фінансового моніторингу, тобто хто ви: суб’єкт державного чи первинного фінансового моніторингу. Суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) також умовно можна поділити на дві групи:

1) банки, страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, фінансові установи, оператори платіжних систем, біржі, професійні учасники фондового ринку та інші суб’єкти господарювання, що надають фінансові послуги, постачальники послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;

2) спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин): аудиторські компанії та аудитори; бухгалтери; податкові консультанти; адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріуси; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги; що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном та інші.

Описані у статті рекомендації будуть актуальні для СПФМ будь-якої категорії, однак якщо ви належите до першої підгрупи — у вас має бути відповідний департамент, що слідкує за змінами до законодавства про фінансовий моніторинг та контролює стан його здійснення.

Якщо ж ви у другій підгрупі, то вам варто знати, що саме вона найчастіше стає жертвою штрафних санкцій, адже до неї належать суб’єкти, що здійснюють діяльність, часто як самозайняті особи, які інколи просто не знають своїх обов’язків. Звісно, розмір штрафів для цієї категорії значно менший, але враховуючи пропорції бізнесу, шкоди випадково отриманий штраф нанесе не менше.

Превентивні заходи

То що ж робити СПФМ, щоб уникнути штрафу? Усе просто — дотримуватись законодавства. Ось декілька ключових моментів на які ми радимо звернути увагу.

Призначити відповідального з фінансового моніторингу

Якщо ви керівник юридичної особи, то призначте відповідального працівника з фінмону або покладіть ці обов’язки на себе (якщо це не суперечить вашим посадовим обов’язкам та підзаконним актам). Якщо ви самозайнятий адвокат чи бухгалтер — вітаємо! Відповідальний працівник — це Ви!

Така проста дія вбереже вас від штрафу у розмірі до 10% загального річного обороту (але не більше 7950 тисяч НМДГ, що складає 135150000 грн) (п.13 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Вимоги до особи відповідального працівника та його обов’язки визначено у статті 9 Закону № 361.

До цього ж пункту можна додати забезпечення підвищення кваліфікації такого відповідального працівника, який повинен не рідше, ніж один раз на 3 роки, проходити підвищення кваліфікації.

Штраф за непідвищення кваліфікації складає до 3 тисяч НМДГ, що складає 51000 грн (п.14 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Керуйте ризиками

Уже згаданий раніше п.13 ч.5 ст. 32 Закону № 361 крім відповідальності за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, встановлює аналогічну санкцію за «відсутність належної системи управління ризиками». Це означає, що кожен СПФМ має самостійно розробити власну «систему управління ризиками» — документ для внутрішнього використання у якому будуть передбачені ризики, критерії їх оцінки, а також алгоритм дій СПФМ та його працівників на випадок тих чи інших дій клієнта (виникнення ризиків).

Побудувати належну систему управління ризиками, як можна самостійно, скориставшись матеріалами Державної служби фінансового моніторингу, так і замовивши відповідні послуги у спеціалістів з оцінки ризиків.

Організувавши належним чином систему управління ризиками, суб’єкт господарювання може зекономити до 10% загального річного обороту.

Здійснюйте перевірку реально, а не формально

Багатьом СПФМ здається, що фінансовий моніторинг, це формальність, особливо коли мова йде по клієнтів з якими ви працюєте давно і проблем ніколи не виникало. Для таких давніх друзів можна зробити виключення. Ні! Не можна! Незалежно від статусу контрагента, СПФМ має проводити його належну перевірку.

Належна перевірка — це комплекс заходів з ідентифікації та верифікації клієнта (та/або його представника), встановлення кінцевого бенефіціарного власника, мети та характеру майбутніх ділових відносин.

Частина 4 статті 11 Закону № 361 передбачає обставини за яких СПФМ має здійснювати належну перевірку. Звертаємо увагу на перший абзац цієї частини — «встановлення ділових відносин». Залежно від виду вашої діяльності навіть надання консультації може розцінюватись як «встановлення ділових відносин» та викликати обов’язок здійснення «належної перевірки».

Дотримання простого принципу «реально, а не формально», дозволить не наражатися на ризик отримати штраф у розмірі до 204000 грн (12000 НМДГ — п.1 ч.5 ст. 32 Закону № 361). 

Виявляйте політично значущих осіб (politically exposed person (PEP). А краще перевірте всіх знову

Вважаємо за необхідне окремо звернути увагу на цей пункт, так як, нещодавно у профільному законі відбулися незначні зміни, які в свою чергу значно змінили підхід до визначення статусу політично значущих осіб.

Закон № 361 говорить, що політично значущі особи — фізичні особи, які є національними, іноземними публічними діячами та діячами, які виконують публічні функції в міжнародних організаціях.

У першу чергу нас цікавлять «національні публічні діячі», так як вони значно частіше зустрічають ніж інші дві групи. У редакціях Закону № 361 до жовтня 2023 року національними публічними діячами визнавались фізичні особи, які виконують або виконували протягом останніх трьох років в Україні визначені публічні функції. А вже після жовтня 2023 року з визначення зникло словосполучення «протягом останніх трьох років», чим даний статус був поширений на всіх осіб що будь-коли займали посади перелічені у п.37 с.1 Закону № 361.

Враховуючи такі зміни, навіть особи, які вже попередньо були ідентифіковані, які такі що не є PEP, тепер мають набути відповідного статусу, тому радимо не забувати проводити повторні перевірки, що дозволить позбавити себе проблем на суму 1700000 грн (100000 НМДГ — п. 13-1 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Почувши про такий рівень відповідальності, багато суб’єктів господарювання обирають для себе простий шлях — просто не працювати з PEP. На жаль, для Вас ігнорувати РЕРів — це не вихід. Законодавець запровадив відповідальність  не лише за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, а й за «безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин». 

Моніторте санкційні списки та списки терористів

Санкційні списки (як міжнародні, так і національні), а також списки терористів доволі часто оновлюються, тому радимо перевіряти їх ледь не перед кожним новим клієнтом. Ваше зволікання може коштувати Вам до 1700000 грн (100000 НМДГ — п. 4 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Сподіваємось, Вам ніколи не доведеться мати справу з терористами, але що ж робити, якщо у Вас на столі лежать документи такої особи?

Перш за все, встановивши належність особи до такої категорії, згідно положень ч. 5 ст. 7 Закону № 361необхідно присвоїти такому контрагенту високий рівень ризику, відмовити йому у встановленні ділових відносин та заморозити його активи (якщо це у вашій сфері компетенції). Якщо відносини вже були встановлені до включення особи до списку — їх необхідно негайно розірвати.

За будь-яких обставин СПФМ, що виявив таку особу, зобов’язаний негайно повідомити Державну службу фінансового моніторингу України (ч.5 ст. 15 Закону № 361).

Повідомляйте про підозрілі операції (не лише з терористами)

Уявімо, що ви виявили підозрілу операцію та відмовили у її проведенні. Думаєте, на цьому все? Насправді залишається ледь не найважливіше — повідомити уповноважений орган про таку операцію. Якщо цього не зробити — отримаєте штраф у розмірі до 340000 грн (20000 НМДГ — п.10 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Суб’єкти первинного фінансового моніторингу, що виявили підозрілу операцію мають повідомити про це Державну службу фінансового моніторингу. Ознаки підозрілих фінансових операцій визначено у ст. 21 Закону № 361. У разі, якщо після повідомлення про підозрілу операцію виявиться, що вона є невиправданою, сторони можуть відновити відносини без застосування будь-яких санкцій.

Зберігайте документи та таємниці

Зважаючи на те, що фінансовий моніторинг, все ще сприймається багатьма СПФМ  як забаганка держави, то і обов’язки щодо ведення належного діловодства ними ігноруються. Разом із тим, відповідно до п.18 ч. 2 ст. 8 Закону № 361, СПФМ зобов’язаний зберігати документи (у тому числі електронні), їх копії, записи, дані, інформацію щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері запобігання та протидії, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнтів, а також осіб, яким було відмовлено у встановленні ділових відносин та/або проведенні фінансових операцій, а також усі документи, що стосуються ділових відносин (проведення фінансової операції) з клієнтом (включаючи ділову, зокрема внутрішню, кореспонденцію, листування, звіти, запити, результати будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта), не менше 5 років після припинення ділових відносин з клієнтом або завершення разової фінансової операції без встановлення ділових відносин з клієнтом.

Як наслідок, радимо подумати про розробку внутрішнього положення про документообіг та створити своєрідний архів. Це в будь якому випадку буде ощадливіше ніж сплатити штраф у розмірі до 204000 грн (12000 НМДГ — п.5 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Така проста річ, як упорядкований документообіг, допоможе вам врятуватись ще від одного поширеного штрафу — до 204000 грн за порушення обмежень щодо обміну інформацією (п.11 ч.5 ст. 32 Закону № 361).

Як і будь-яка особа, що має справи з даними інших осіб, СПФМ має зберігати таємницю, у цьому випадку — таємницю фінансового моніторингу. Суб’єктам первинного фінансового моніторингу навіть заборонено повідомляти безпосередньо клієнтам про подання інформації щодо них до Державної служби фінансового моніторингу або отримання від неї запитів щодо такого клієнта (ч. 12 ст. 16 Закону № 361).

Дотримуючись цих базових порад, ви значно зменшите свій ризик як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, отримати неочікуваний штраф. Разом із тим, не варто втрачати пильність, адже фінансовий моніторинг поступово стає всеосяжним і штрафи можуть прилетіти до Вас з неочікуваних сторін.

Приведіть у порядок свою структуру

Також до «штрафів за фінансовий моніторинг» можна віднести відповідальність передбачену ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Як ми знаємо, юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про кінцевих бенефіціарних власників (надалі — КБВ) та інформацію про структуру власності в актуальному стані і мають лише 30 днів на повідомлення реєстратора про відповідні зміни.

Говорячи про штрафи в контексті фінансового моніторингу, не можна не згадати, що при його здійсненні СПФМ може виявити невідповідність інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності вашого підприємства та повідомити про це Міністерство юстиції, а ті в свою чергу — ініціювати застосування відповідної санкції судом.

Якого ж роду невідповідностей варто остерігатись?

Порядок повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань (надалі — ЄДР) про виявлення розбіжностей містить такий перелік розбіжностей:

1) неповнота відомостей про КБВ, розміщених в ЄДР;

2) неточність, помилки у відомостях про КБВ у ЄДР;

3) неповнота відомостей про структуру власності юридичної особи, розміщених в ЄДР;

4) неточність чи помилки у відомостях про структуру власності юридичної особи, розміщених в ЄДР;

5) відомості в ЄДР про КБВ не збігаються з наданими клієнтом відомостями;

6) відомості в ЄДР про структуру власності не збігаються з наданими клієнтом відомостями;

7) відомості в ЄДР про КБВ не збігаються з відомостями СПФМ;

8) відомості в ЄДР про структуру власності не збігаються з відомостями СПФМ;

9) в ЄДР зазначено номінального КБВ;

10) в ЄДР інформація про КБВ не вносилась;

11) в ЄДР інформація про структуру власності не вносилась.

Кожна з цих розбіжностей є достатньою для накладення на Вас штрафу у розмірі від 17000 грн до 340000 грн (від 1000 до 20000 НМДГ — ч.4 ст. 35 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»). У зв’язку з цим ще раз радимо — перевірте свою структуру.

Головне — пам’ятати, що запобігти катастрофі легше, ніж потім боротись з її наслідками. Якщо ви належите до суб’єктів первинного фінансового моніторингу та ще не розробили власну систему управління ризиками, і не впорядкували інформацію про своїх контрагентів, радимо почати рік саме з цього. Адже суб’єкти господарювання, суб’єкти фінансового моніторингу та й держава загалом неодмінно виграють від зміщення акценту з каральної функції фінансового моніторингу на профілактичну, як це і ставилося за мету з моменту його впровадження.