«Цікаво брати участь у засіданні саме як спостерігач, а не захисник, як я звикла». Інтерв’ю з Оленою Рязанцевою
Асоціація правників України продовжує втілення проєкту «Моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини», який реалізовує спільно з Проєктом USAID «Права людини в дії» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Метою проєкту є вдосконалення української системи правосуддя в частині справ про воєнні злочини відповідно до стандартів міжнародного кримінального, гуманітарного права і прав людини.
З липня цього року спостерігачі-монітори проєкту відвідують судові засідання, на яких слухаються справи про воєнні злочини (тобто кваліфіковані за ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни»), та заповнюють запитальники за підсумками кожного із них. Моніторинг відбувається в судах Київської, Харківської, Запорізької, Чернігівської, Сумської, Дніпропетровської, Хмельницької та Херсонської областей, а також міста Києва.
За цей час монітори проєкту вже набули певного досвіду спостереження за судовими процесами та накопичили багаж вражень від перебування на засіданнях із такої специфічної категорії справ. Тож АПУ попросила спостерігачів докладно розповісти про те, чи стикаються вони з труднощами під час здійснення моніторингу, які судові засідання їм запам’яталися найбільше, у чому вони вбачають важливість моніторингу для себе особисто та для суспільства загалом тощо.
Ось що нам розповіла Олена Рязанцева, адвокатка, котра здійснює моніторинг судових проваджень у справах про воєнні злочини в Харкові та Харківській області:
Що спонукало вас долучитися до моніторингу судових проваджень у справах про воєнні злочини?
Долучитися до моніторингу мене спонукав новий досвід у нових справах.
Що в роботі спостерігача вас найбільше цікавить і чому?
Цікаво брати участь [у судовому засіданні] саме як спостерігач, а не захисник, як я звикла. До того ж, необхідність тримати баланс і не стати на бік сторони обвинувачення, оскільки це морально дуже складна категорія справ.
Чи виникають у вас труднощі з допуском на судові засідання? Як реагують сторони процесу та інші учасники на вашу присутність на засіданнях? Як вони оцінюють роль спостерігача?
До цього часу жодного разу труднощів із допуском не виникало. Сторони реагують нейтрально: без ворожості та без захоплення.
Які судові засідання, на яких ви були присутні, вам запам’яталися найбільше? Чим саме?
Станом на цей час по суті була розглянута лише одна справа, з допитом потерпілих та свідків. Тому порівнювати наразі немає з чим.
Чи викликає у вас емоційно-психологічну реакцію те, що ви чуєте й бачите на судових засіданнях? Якщо так, то яку? Чи намагаєтесь ви притлумлювати свою реакцію?
Звісно, в мене виникають реакції. Я жива людина. До того ж, факти, щодо яких слухаються справи, сталися в моєму місті. Але при цьому я намагаюсь оцінювати ситуацію з усіх боків.
Чи присутні на засіданнях разом із вами представники ЗМІ, інші спостерігачі або просто слухачі? Якщо так, то чи контактуєте ви з ними?
Ні, на жодному засіданні інших сторонніх учасників, окрім моніторів, не було.
На вашу думку, у чому різниця між вами та представником ЗМІ, який висвітлює перебіг судового засідання?
Скоріш за все, різниця в тому, що у представників ЗМІ метою є подача інформації для привернення уваги спостерігачів. А наше завдання полягає в тому, що ми повинні оцінювати ситуацію загалом, без обрання чиєїсь сторони в процесі. Безсторонньо, неемоційно.
У чому ви вбачаєте важливість моніторингу для себе особисто та для суспільства загалом? Чим ваші спостереження можуть бути корисні судовій практиці у справах про воєнні злочини?
Воєнні злочини є новими для нашого судочинства. Необхідно аналізувати та вдосконалювати законодавство й судочинство для більшої ефективності.
На вашу думку, чи варто поширити практику моніторингу судових проваджень на інші категорії справ? Чому?
Можливо, варто. Іноді у практиці стикаєшся з тим, що в кожного судді ніби свій окремий кодекс. І кожен веде процес і себе в цьому процесі так, як йому заманеться.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.
Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.
Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному вебсайті USAID https://www.usaid.gov/ukraine та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.