ЛЬВІВ – 19 квітня 2010 року. У рамках громадського обговорення Закону України «Про акціонерні товариства» Центр комерційного права спільно з Львівським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку провели «круглий» стіл для керівників та представників акціонерних товариств. У роботі семінару взяли участь голова Комітету з корпоративного права Асоціації правників України Олена Щербина та голова Львівського відділення Асоціації правників України Назар Кравець.

Відкриваючи зібрання, начальник територіального управління Комісії Діана Савицька нагадала присутнім, що ще зовсім недавно діяльність відкритих і закритих акціонерних товариств супроводжувалася нормами трьох законодавчих актів «Про власність», «Про господарські товариства» та «Про цінні папери і фондову біржу». Лише у 2008 році Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про акціонерні товариства», який вніс багато нового, але коли закон почав діяти, виявилося, що він далекий від ідеалу.

Сьогодні у Львівській області зареєстровано близько 1200 акціонерних товариств, з них близько 250 підприємств - мертві, якими ніхто не хоче займатися. З іншого боку, вже існує 12 публічних і приватних акціонерних товариств. І це після того, як весь фондовий ринок прожив з новим законом майже рік. З аналізу більшості норм можне стверджувати, що новий Закон є позитивним, але шкода, що закладені в ньому форма і норми б’ють по середніх акціонерних товариствах.

Оскільки ухвалений два роки тому законодавчий акт остаточно вступить у дію лише у квітні 2011 року, тому ще є час внести зміни до нього.

Голова Комітету з корпоративного права Асоціації правників України Олена Щербина - як експерт Центр комерційного права, ознайомила присутніх з особливостями та характерними відмінностями публічних та приватних акціонерних товариств, та наголосила на основних нововведеннях Закону: процедурі скликання та проведення загальних зборів акціонерів; обрання наглядової ради із числа фізичних осіб, які можуть не бути акціонерами товариства, та формування наглядової ради шляхом кумулятивного голосування або за принципом пропорційного представництва акціонерів; продаж акцій на аукціонах; необхідність для усіх публічних акціонерних товариств створення власної веб сторінки із чітко визначеним Законом вимогами щодо її змістовного наповнення.

Учасників «круглого» столу особливо зацікавили проблеми, які можуть виникати у так званому «перехідному періоді» та способи їх вирішення. Адже існуючі відкриті та закриті акціонерні товариства повинні до кінця квітня 2011 року обрати для себе тип товариства – публічне або приватне, а також внести усі необхідні зміни до статуту та внутрішніх положень. Крім того, гостро обговорювалася відсутність нормативно-правової бази, необхідної для імплементації норм Закону України «Про акціонерні товариства», та практики його застосування.

Жвава дискусія розгорнулася навколо проблемних питань переходу у приватні чи публічні акціонерні товариства. Учасники «круглого» столу розповіли, які виникають фінансові та технічні складнощі у цьому процесі та зазначили, що 2 роки, призначених законодавцем на перехідний період, є недостатнім часом. Водночас ті, хто вже стали публічними акціонерними товариствами, на прикладі власного досвіду, поділилися результатами, наголосивши на тому, що хоча сам процес є доволі складним, проте веде до позитивних змін.

Директор ТзОВ «Росан-Довіра-Реєстратор» (м.Львів) Богдан Гораль висловив думку, що Закон України «Про акціонерні товариства» зорієнтований на новостворені акціонерні товариства, оскільки занадто обтяжливий для вже існуючих товариств. Адже сама зміна назви на публічне чи приватне тягне за собою перереєстрацію всіх майнових і немайнових прав акціонерного товариства (нерухомості, транспортних засобів, дозволів, ліцензій на користування землею тощо).

Норми, закладені в новому Законі, фактично ведуть до зубожіння акціонерних товариств, оскільки вони просто не зможуть забезпечити виконання вимог, прописаних у законодавчому акті. А далі наступлять санкції, які призведуть до їх знищення.

Можливо, все якраз і зроблено для того, щоб «убити» акціонерні товариства, створені у процесі приватизації, бо у західному розумінні вони створені неприродним для ринку цінних паперів шляхом.

Голова наглядової ради АТ «Концерн-Електрон» (м.Львів) Юрій Бубес наголосив увагу присутніх на тому, що акціонерні товариства не розуміють вимог нового Закону, бо має місце зміна правил гри заднім числом, а переважна більшість акціонерних товариств сформувалася та діє згідно з чинним законодавством починаючи з 1990-х років. З точки зору науки та прогресу Закон України «Про акціонерні товариства» кращий за попередній, у деяких його нормах є чимало позитиву. Це, зокрема, стосується приведення діяльності емітентів цінних паперів до європейських стандартів, що цілком виправдано, оскільки якщо українські товариства хочуть іти на розвинені фондові ринки, то повинні мати спільну як термінологію, так і загальні принципи правовідносин.

Проте у процесі підготовки нового Закону не було враховано чимало важливих моментів та допущено низку неточностей. Якщо враховувати, що близько 18 поправок до законопроекту депутати внесли «з голосу», то чи варто цьому дивуватися.

На думку заступника голови правління ВАТ «Львівський хімзавод» (м.Львів) Костянтина Воронкіна Закон України «Про акціонерні товариства» для виробництва і для управління акціонерними товариствами нічого не дає. Новий законодавчий акт здебільшого розрахований на захист прав дрібних акціонерів, але через те, що він готувався близько десяти років, у цьому практично відпала потреба. Їх права настільки захищені, що тепер настала черга подумати про захист власників великих пакетів акцій, оскільки саме великі акціонери визначають стратегію розвитку акціонерного товариства.

Генеральний директор фінансово-лізингової компанії (м.Львів) Володимир Лесів акцентував увагу на тому, що новий Закон настільки ускладнює механізм проведення загальних зборів, що будь-який акціонер може подати скаргу до суду через формальне недотримання якихось процесуальних норм, і рішення зборів може бути скасоване.

Законом України «Про акціонерні товариства» передбачено, що усім акціонерам необхідно розіслати цінними листами повідомлення про проведення загальних зборів, а через 10 днів після проведення загальних зборів потрібно знову повідомити акціонерів про те, які рішення були прийняті. Ще одна формальність: закон вимагає від акціонерів голосувати бюлетенями. Акціонерні товариства не готові до такого формату роботи.

Проаналізувавши ситуацію, яка виникла навколо діяльності акціонерних товариств, правління Об’єднання підприємницьких організацій Львівщини залучило фахівців-правників у галузі корпоративного права, які напрацювали свої пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України «Про акціонерні товариства».

Директор агентства стратегічних рішень (м.Київ) Олена Голуб зауважила, що коли проект Закону України упродовж півтора року перебував на стадії обговорення, його розробники просили спеціалістів відгукнутися, їздили по регіонах і публічно запрошували до співпраці. Проте ці зусилля були марні. А сьогодні, коли його ухвалено, всі говорять про те, що закон поганий. Але ще є час вносити поправки, і це не трагедія ні для бізнесу, ні для держави.

Підводячи підсумки «круглого столу», у якому взяли участь понад 70 запрошених осіб (голови правлінь акціонерних товариств, корпоративні секретарі, судді, практикуючі юристи), начальник територіального управління Комісії Діана Савицька подякувала учасникам та доповідачами не лише за розгляд існуючих проблемних питань, пов’язаних зі складністю «перехідного» періоду, але й за активні спроби знайти конструктивні шляхи їх вирішення.