КИЇВ — 28 січня 2022 року. Пропонуємо до вашої уваги статтю газети «Закон і Бізнес» за результатами вебінару АПУ «Встановлення давності документа» щодо питань судової експертизи. Джерело: https://zib.com.ua/ua/150333-chi_mozhna_dosliditi_drukovaniy_tekst_ta_yakim_visnovkam_sch.html.

Відносна та абсолютна давність документів

Асоціація правників України провела перший у 2022 році захід, який започаткував низку запланованих вебінарів, присвячених питанням судової експертизи. Цього разу юристи говорили про встановлення давності документа. Спікером виступив директор Центру судових експертиз «Альтернатива» Олександр Круть.

Він розповів, що існує відносна та абсолютна давність документа. Методики встановлення відносної давності документа розроблялися давно і не викликають сьогодні особливих питань. Відносна давність документа може мати велике значення, коли зокрема вирішується питання про монтаж документа. Зазвичай, передує таким експертизам ситуація, коли директор підприємства їде у відрядження і лишає порожні бланки з печаткою.

Олександр Круть усе ж не радить користуватися таким «зручним» на перший погляд способом у випадку гострої необхідності друкувати документи на вже заготовлених бланках. Адже нерідко це закінчується доповненнями до договору чи розписками, що створюються для фінансових махінацій. Утім, у таких випадках розставити крапки над «і» дозволить почеркознавча експертиза та встановлення факту монтажу, а саме того, що було нанесено раніше — текст чи печатка та підпис.

Абсолютна давність ділиться на два підвиди: за реквізитами документів (найчастіше — за відбитком печатки) та за матеріалами документа. Для встановлення давності документів за відбитком печатки у 2016 році харківський інститут розробив гарну методику, в основу якої покладено колосальний масив досліджень. Ця методика дозволяє встановити час нанесення відбитку без будь-яких часових обмежень і при цьому не потребує знищення чи пошкодження документа. Однак для цього потрібно мати зразки документів з відбитками, виконаними в той же проміжок часу.

Суть дослідження полягає в тому, що з часом у печатки виникають різні експлуатаційні дефекти, наприклад, до фарби прилипає ворсинка паперу. Ці деталі можуть бути непомітними на перший погляд, але вони доволі промовисті для експерта. Такі дефекти можуть утворюватися по-різному ще й залежно від того, наскільки часто використовується печатка. Спікер звернув увагу й на те, що взагалі будь-яка давність документів може встановлюватися лише за наявності оригіналів.

Похибка за бортом

Методика встановлення давності за матеріалами документів передбачає дослідження написаного кульковою чи гелевою ручками, однак установити давність документа за тонером, яким друкується текст на папері, неможливо. Насамперед тому, що в Україні просто немає такої методики. Та й розробка американців такої методики, на думку пана Олександра, є сумнівною. Установити давність паперу суто з теоретичного погляду можливо, але поки що методик для таких експертиз також не існує. Спікер прогнозує, що й у найближчому майбутньому такі експертизи в арсеналі судових експертів навряд чи з’являться.

Що ж до кулькових ручок, то тут склалася своя методика досліджень. У ній враховано те, що до кулькових паст уходять речовини, які утримують увесь склад фарбників. Ідеться про розчинник, який при написанні тексту випаровується з паперу дуже тривалий час.

Принцип установлення давності рукописного тексту побудований саме на цьому — у перші два роки цей розчинник випаровується найбільш активно. Саме тому в цей проміжок часу можна встановити дату складання документа з мінімальною похибкою в кілька днів. Самі ж розробники цієї методики дають гарантію надійного встановлення давності документа строком до 400 днів з часу його написання. Надалі концентрація розчинника буде такою, що похибка може становити кілька років.

На думку доповідача, основний недолік усіх проведених експертиз, з якими йому довелося зіткнутися, полягає в тому, що проводячи кількісні дослідження, експерти не визначають похибки взагалі.

З-поміж 700 рецептур

При цьому Олександр Круть наголосив, що для виконання такої експертизи потрібно надати зразки документів, виконаних цією ручкою в той чи інший час. Без зразків установити давність практично неможливо, адже база даних одного з експертів налічувала близько 700 різних рецептур фарбників. Утім, зустрічається й підхід правоохоронців, коли вони вилучали в компанії одразу 200-300 документів і з них відбирали кілька зразків для досліджень. При цьому пан Олександр застеріг слухачів: «Якщо ви побачите висновки без використання зразків, знайте, що це шарлатанство, і вірити такому висновку не можна».

У 2021 році була також розроблена та внесена в реєстр ще одна методика встановлення давності. У ній досліджуються штрихи летючих розчинників, і методика передбачає механізм порівняння рецептури пасти. Під час цього дослідження відбувається встановлення кількості фарбників, а також ідентифікація всіх компонентів завдяки високоефективній хроматографії.

Слід урахувати, що умови всіх зазначених досліджень діють для документів, які зберігались у сейфах. Адже залежно від умов зберігання документа вплив часу на нього буде значно відрізнятися. Для експертів не є новиною і те, що інколи намагаються вдатися до технологій штучного зістарювання документів, яке передбачає обробку документа хімічним розчинником або вплив на нього ультрафіолетового випромінювання. Але й таку штучність експерти також можуть встановити.

Проте є й методика, що передбачає встановлення давності документа за дослідженням підпису, і тоді документ уже не вдасться зберегти, оскільки відбувається його пошкодження. У таких випадках потрібно усвідомлювати, що є найбільш цінним — проведення цієї експертизи чи збереження самого оригіналу документа.

А ось давність документів, написаних гелевою ручкою, не завжди вдається встановити. Річ у тім, що деякі їх рецептури містять ті самі речовини, які використовувалися при створенні паперу (наприклад гліцерин), і це унеможливлює встановлення давності через змішування складу паперу зі складом фарбника. Чорнильні ж ручки узагалі не піддаються експертизі, оскільки в їх основу покладено водний розчин.

Але використання таких ручок як певного запобіжного фактору, запевнив Олександр Круть, це швидше міф. Адже родову належність — parker це чи чеські чорнила — усе ж можна дослідити.