КИЇВ — 17 грудня 2021 року. Комітет АПУ з податкового та митного права провів засідання, на якому обговорили податкові зміни, що чекають на нас у 2022 році.

Модераторкою заходу виступила Тетяна Лисовець, Голова Комітету АПУ з податкового та митного права, старша партнерка АК «Соколовський і Партнери».

Доповідачами були відомі юристи: Олександр Мінін, старший партнер КМ Партнери, Роман Блажко, член Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, партнер ЮФ «Лекс’Юс», адвокат, Андрій Реун, заступник Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, партнер LCF Law Group, адвокат, Юлія Федосюк, членкиня Ради Комітету АПУ з податкового та митного права, податкова експертка, адвокатка, та Артем Ярмола, заступник Голови Комітету АПУ з податкового та митного права, заступник директора юридичного департаменту Fozzy Group.

Обговорення розпочала Тетяна Лисовець: «Я рада зустрітися у такому форматі для дискусій, підбиття підсумків та спільної бесіди. Можемо обговорити цікаві питання, якщо в нас є така чудова можливість».

Першим свою доповідь розпочав Андрій Реун і розповів, які зміни чекають нас у податковому законодавстві 2022 року.

«Передусім, з наступного року у нас запрацює КІК.

Що ж таке КІК?

Будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи — резидента України або юридичної особи — резидента України відповідно до правил, визначених ПК України.

Для визнання контрольованою іноземною компанією контролююча особа:

— володіє часткою у розмірі більше ніж 50 % або

— володіє часткою більше ніж 10 % за умови, що декілька резидентів України володіють частками, розмір яких у сукупності становить 50 і більше %, або

— окремо чи разом з іншими резидентами України — пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Розкриття інформації про КІК

Необхідно подати контролюючому органу звіт про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

До звіту про КIK необхідно долучити завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний рік.

Штрафи

Невідображення у звіті про KIK відомостей щодо наявних КIК тягне за собою штраф до 1000 розмірів прожиткового мінімуму.

Неподання звіту про КІK — штраф до100 розмірів прожиткового мінімуму.

Повідомлення контролюючого органу про відчуження КІК

Необхідно повідомляти контролюючий орган про:

— кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над нею.

— заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку, утворення без статусу юридичної особи; 

— кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над нею;

— ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Неповідомлення про операції з KIK тягне за собою штраф до 300 розмірів прожиткового мінімуму.

Коли не потрібно платити податки з прибутку КІК?

Виключно розкриття КІК без сплати в Україні податків з прибутку КІК необхідно в таких випадках:

1. Річний дохід усіх КІК не більше 2 000 000 євро. Тобто навіть якщо у резидента України є офшор, але його річний дохід не перевищує 2 млн євро, то платити податки з прибутку такого офшору не потрібно. Тож скільки «звичайних» громадян відсік цей критерій?

2. КІК створена в країні, з якою Україна уклала угоду про уникнення подвійного оподаткування, та:

— сплачує корпоративний податок за ставкою не нижче 13%;

— більше 50% доходів КІК є активними.

3. КІК є публічною компанією, акції якої перебувають в обігу на визнаній фондовій біржі.

4. КІК веде благодійну діяльність та не розподіляє прибуток серед засновників.

Отже, податки треба буде платити з прибутку тільки «низькоподаткових», «пасивних» і непублічних КІК. Знову ж таки, значна кількість реальних КІК, створених для ведення та розширення бізнесу, відсіюється.

Які податки потрібно буде платити з прибутку КІК?

Якщо податки з прибутку КІК платити все ж потрібно, то є декілька варіантів:

1. Для фізосіб, які контролюють КІК:

— не розподіляти дивіденди КІК і платити податок з прибутків фізосіб за ставкою 18% + 1.5% військовий збір;

— розподіляти дивіденди КІК і платити податок з доходів фізичних осіб за ставкою 9% + 1.5% військовий збір;

— володіти КІК через українську юридичну особу та платити податок з доходів фізичних осіб з розподілених українською юридичною особою дивідендів за ставкою 5% (платник податку на прибуток на загальних підставах) або 9% (неплатник податку на прибуток) + 1.5% військовий збір.

2. Для юридичних осіб, що контролюють КІК:

— 18% податок на прибуток на скоригований прибуток КІК (за вирахуванням сплачених в іноземних юрисдикціях податків). При цьому дивіденди (доходи від участі в капіталі КІК) підлягають виключенню з оподатковуваного прибутку української юридичної особи, яка контролює КІК.

Крім сплати податків, бізнес повинен буде подавати спеціальну звітність, а також нести додаткові витрати для дотримання правил КІК (аж до документації з трансфертного ціноутворення та аудиторських звітів). Це вимагатиме додаткових витрат під ризиком сплату істотних штрафів за недотримання необхідних формальностей і процедур», — розповів Андрій Реун.

Судова практика в податковому законодавстві

«Я хочу поговорити про дві цікавих справи, які передбачають важливі положення. Першу я називаю справою «податкового сталінізму». Розпочалася вона ще в лютому 2020 року: судова палата з вирішення податкових спорів Касаційного адміністративного суду вирішила, що якщо податкова перевірка вже відбулася і наказ про проведення перевірки не можна оскаржити, проте під час оскаржень податкових повідомлень рішень можна посилатися на порушення, які були допущені під час проведення перевірки. Можу сказати, що сучасні судові справи дуже нагадують мені серіал «Санта Барбара». У справі «Яблуневий дар» колегія суддів прийняла рішення, що наказ на перевірку не можна оскаржити, оскарженню лише може підлягати ухвала слідчого судді про призначення перевірки.

Друга справа вже краща, проте також не стандартна, бо немає ухвали слідчого судді. Специфіка полягає в тому, що перевірка не виїзна, проводилась у зв’язку з порушенням провадження у справі про банкрутство. Одним із ключових моментів було те, що неправильно було вказано адресу для проведення перевірки.

Які ж висновки Великої Палати?

Висновок 1: якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Висновок 2: неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об’єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення», — доповів Роман Блажко.

У червні 2021 року у своєму рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що не можна застосовувати непрямі методи.

Цей рік розпочався з багатьох планових перевірок, і в судовому реєстрі є багато оскаржень процедури перевірок. Про цікавий факт розповіла Юлія Федосюк: «Суддя 6 Апеляційного суду Оксана Епель написала статтю, в якій наголошує, що всі планові перевірки, проведені в 2020 році, були незаконними, оскільки не скасована норма Податкового кодексу. Нам дуже цікаво, що з цього приводу напише Верховний Суд».

«В Луганській області є випадки, що податкова приходить і пише акт про ненадання документів, хоча все на їх запит надається. А платники податків бояться оскаржувати неправомірну поведінку податкової інспекції. Отож, шановні платники податків, не бійтеся, захищайте свої права та свій бізнес», — наголосила Тетяна Лисовець.

Під час обговорення згадали і про недосконалість нашого законодавства, що стосується питань податків та бюджету.

Зокрема, Олександр Мінін висловив свою думку: «Чи погано застосовується закон або норма — це риторичне питання, в мене виникає зустрічне запитання: а чи правильний в нас закон? Чи може Верховна Рада України прийняти що завгодно? Ось, наприклад, штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних розпочинаються з 5 % і закінчуються 50%. Поліпшили — зробили від суми ПДВ зменшено на 10%, але залежно від обсягу постачання — це те саме! Є претензії і до технічного аспекту, і до суті законів… Виходить, що ВРУ керується лише Конституцією України, забуваючи про Податковий кодекс, який також є законом. На жаль, у нас приймаються нові законодавчі акти, які суперечать діючому закону».

Зміни в митному законодавстві

«Для багатьох було новиною, що митниця здійснює функції органу ринкового нагляду і має право зупиняти товари. Наприклад, якщо у вас їде товар — нехарчова продукція, на ньому має бути трилисник і відповідне маркування, якщо такого не буде виявлено, ваш товар зупиняють і відправляють запит у Держспоживслужбу», — зазначив Артем Ярмола.

Приєднатися до заходів Асоціації правників України можна за посиланням.

Вступити до АПУ. Telegram-канал. YouTube-канал.

Якщо ви бажаєте підтримати діяльність АПУ, будемо вдячні, якщо ви зробите це за посиланням.